Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №380/22258/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/22258/24 пров. № А/857/3768/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, прийняте суддею Кузан Р.І., у місті Львові, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АДР-ТРАНС-ГРУП» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішень та карток відмови,-

встановив:

ТОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» (місцезнаходження: 79005, м. Львів, вул. Т. Шевченка, 32, код ЄДРПОУ 44150094) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900691/1 та №UA209000/2024/900690/1 від 06.09.2024;

- визнати протиправними та скасувати прийняті Львівською митницею 06.09.2024 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/002662 та №UA209170/2024/002661.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 позов задоволено.

Представником позивача 10.12.2024 направлено на адресу суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн та судові витрати понесені за переклади документів та їх завірення у розмірі 4909,00 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.12.2024 заяву задоволено частково. Стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 00 коп.

Суд виходив з того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що сума витрат на послуги адвоката в розмірі 10000 грн. є надмірною, не відповідає критерію розумності їхнього розміру, обсягу фактично наданих послуг та їх складності.

Щодо стягнення з відповідача витрат пов`язаних з перекладом документів в сумі 4909,00 грн., то на підтвердження понесення витрат на послуги з перекладу позивач надав рахунок, виставлений ТОВ «Агенція іноземних мов Наталії Дячук «РУНА» 28.11.2024 на суму 4 909,00 грн; Акт №НП-0000338 здачі прийняття-робіт (надання послуг), на суму 4 909,00 грн та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 04.12.2024 на суму 4 909,00 грн.

Проте суд зазначив, що зі змісту вказаних документів неможливо встановити, які саме документи підлягали перекладу та зв`язок таких послуг із цією справою, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення витрат, пов`язаних з перекладом документів в сумі 4 909,00 грн з відповідача.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Львівська митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено додаткове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дана категорія справи не є складною, а написання позовної заяви не вимагало значної юридичної і технічної роботи, зокрема не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складеність процесуальних документів не є важкими для такого високого розміру гонорару.

Покликається на те, що Велика Палата Верховного Суду в пункті 21 додаткової постанови від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Щодо складання відповіді на відзив, то зазначений документ багато в чому дублює позовну заяву, там зазначені ідентичні норми права, а тому такий не потребував ні багато часу, ні додаткового вивчення судової практики чи аналізу.

З наданого позивачем розрахунку сум гонорару за надану професійну правничу допомогу вбачається, що сума, яку представник позивача просить відшкодувати як витрати позивача на професійну правничу допомогу взагалі не співмірні із даною категорією спору та виконаною адвокатом роботою

Просить скасувати додаткове рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволені заяви.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що професійна правова допомога позивачу надавалася адвокатом Андрухів О.Д. (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю від 24.05.2024 №002700) на підставі договору про надання правових послуг від 03.09.2024 №01/09/2024 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 06.09.2024 серії ВС №1308213, які наявні у матеріалах справи.

Пунктом 2 Договору №03/09/2024 про надання правової (правничої) допомоги від 03.09.2024 передбачено, що до правничої допомоги, що надається Замовнику Виконавцем згідно даного Договору, включається представництво інтересів Замовника у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, із правом вчиняти усі процесуальні дії та володіти усіма правами, передбаченими для представника всіма процесуальними кодексами України без обмежень в повноваженнях. Згідно із п. 5 Договору за результатами надання правничої допомоги Сторонами підписується Акт приймання-передачі правничої допомоги. Вартість правничої допомоги визначається у Додатковій угоді до цього Договору.

Додатковою угодою №1 до Договору №03/09/2024 сторони погодили, що вартість правничої допомоги, наданої Виконавцем Замовнику у суді першої інстанції у рамках адміністративної справи №380/22258/24 є фіксованою та становить 10 000,00 грн (десять тисяч гривень).

Актом приймання-передачі правничої допомоги згідно Договору від 09.12.2024, адвокат Андрухів О.Д. та директор ТОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» Корж О.Д. підтвердили, що надання правничої допомоги відбулося своєчасно і повному обсязі.

Опис послуг, наданих виконавцем замовнику за Договором міститься у п. 1 Акту і складається із: складення та подання до суду позову про скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови, за яким було відкрито провадження у адміністративній справі №380/22258/24; представництва інтересів Замовника у адміністративній справі №380/22258/24 у судових засіданнях, що відбулися 20.11.2024, 04.12.2024; складення та подання до суду відповіді на відзив від 03.12.2024 у справі від № 380/22258/24.

У цьому Акті сторони підтвердили, що вартість наданих Послуг дорівнює 10 000,00 грн. Акт є підставою для оплати ТОВ «АДР-ТРАНС-ГРУП» наданих Послуг, у порядку, визначеному Договором.

Згідно частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої вказаної статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Відтак, суд першої інстанції вірно зазначив, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Отже, наведеними вище правовими нормами встановлено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд першої інстанції в повній мірі дослідив надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу та враховуючи складність справи, керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумністю їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, дійшов правильного висновку про зменшення розміру заявлених витрат з 10000 грн до 3000 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що з врахуванням наведених вище критеріїв, співмірною із наданими адвокатом послугами на виконання умов договору про надання правничої допомоги є сума 3000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відтак, апеляційний суд не надає оцінки судовому рішенню в частині відмови у задоволенні заяви.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування додаткового рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому відсутні підстави для скасування чи зміни додаткового рішення суду першої інстанції.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №380/22258/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді Л. П. Іщук

М.А. Пліш