Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №140/12829/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/12829/24 пров. № А/857/2084/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Обрізка І.М.,

суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року, прийняте суддею Дмитруком В.В. у місті Луцьку у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «777 Трейдінг Груп» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

встановив:

ТОВ «777 Трейдінг Груп» (надалі – ТОВ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (надалі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 08.08.2024 №UA205140/2024/000226/1.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 позов задоволено.

Задовольняючи позов суд виходив з того, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у митній декларації митну вартість товару.

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звернув увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Суд зазначив, що в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів.

На думку суду, вказані розбіжності, про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість спірного товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Волинська митниця подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено певні розбіжності, які спричинили сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару, а саме:

- відповідно рахунка –фактури № 8/08/2024 від 01.08.2024 відвантаження здійснено в Кракові, (Польща), згідно заявленого до митного оформлення на мовах EXW (Krakow), надано транспортний документ по перевезенню з Kielce Польща.

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості (транспортних витрат покладених на одержувача по території іноземної держави);

- відповідно п.3 зовнішньоекономічного контракту №2707pl від 27.07.2024 умови поставки товару обговорюються у Специфікаціях. В рахунку – фактурі № 8/08/2024 від 01.08.2024 відсутні умови поставки, в Специфікації №1 від 01.08.2024 до контракту зазначено FCA Kielce, що суперечить заявленому в гр.20 МД;

- відповідно договору № 30/07 від 30.07.2024 послугу по перевезенню надав ОСОБА_1 , тоді як до митного оформлення надана калькуляція від ТОВ «777 Трейдінг Груп». Калькуляція б/н від 05.08.2024 підтверджує вартість витрат по транспортуванню відповідно маршруту Kielce Польща – Луцьк Україна. Поряд з цим зазначений розмір тарифної ставки на перевезення за 1 кілометр 30 грн. згідно маршруту Kielce Польща , Ягодин-Ковель;

- відповідно рахунка-фактури № 8/08/2024 від 01.08.2024 продавцем (власником) транспортного засобу є SETTE GROUP Sp.z.o.o (Польща), в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 04.12.2018 вказано власника VOYAGES RICOUARD. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано;

- числове значення, зазначене в митній декларації країни відправлення 24PL341010E0188538 від 02.08.2024 – 235478 не відповідає вартості товару, зазначеній в рахунку –фактурі № 8/08/2024 від 01.08.2024 – 55 000 Євро.

Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Однак, декларантом не було усунуто чи спростовано зазначені митним органом неточності та розбіжності щодо числових значень складових заявленої митної вартості.

Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості.

Звернуто увагу на те, що обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 №К/9901/704/20.

Просить скасувати рішення суду та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

ТОВ у відзиві погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Відтак, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 27.07.2024 у між ТОВ «777 Трейдінг Груп» та SETTE Group Sp.z.0.0 (Республіка Польща) укладено зовнішньоекономічний контракт №2707PL відповідно до якого, SETTE Group Sp.z.o. (Республіка Польща) (далі - Продавець) зобов`язується поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а Покупець прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту. Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту.

01.08.2024 між Продавцем та Покупцем укладено Специфікацію №1 до контракту №2707PL від 27.07.2024. За умовами специфікації, у відповідності до умов контракту сторони дійшли згоди про наступне - Продавець зобов`язується поставити товар - автобус бувший у використанні SETRA wkk41000113113244. Ціна автобуса становить 55 000,00 (п`ятдесят п`ять тисяч) Євро. Умови поставки FCA KIELCE відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010. Форма оплати після оплата - відстрочка платежу до 01.11.2024.

Відповідно до специфікації №1 від 01.08.2024, інвойса №8/08/2024 від 01.08.2023 SETTE Group Sp.z.0.0 (Республіка Польша) поставлено автобус SETRA wkk41000113113244.

06.08.2024 декларантом ТОВ в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію №24UA205140049341U7 з описом вказаного товару, згідно якої фактурна вартість товару становить 55 000,00 євро (графа 42).

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактура (інвойс) від 01.08.2024 №8/08/2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 (Movement certificate EUR. 1) PL/MF/AT0066409 від 02.08.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 04.12.2018; калькуляція транспортних витрат від 05.08.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №606 від 06.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2707pl від 27.07.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 від 01.08.2024; договір (контракт) про перевезення 30/07 від 30.07.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL341010E0188538 від 02.06.2024; сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.022.02523-24 від 05.08.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати: 1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) транспортні (перевізні) документи; 7) банківський платіжний документ щодо оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено; 8) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У відповідь на запит митного органу ТОВ «777 Трейдінг Груп» було надано пояснення та додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості. Також відповідно до ч. 8 ст. 55 МК України ТОВ заявою від 21.10.2024, 23.10.2024 та 29.10.2024 направлено митному органу додаткові документи - підтвердження оплати за придбаний товар, перехід права власності від VOYAGES RICOUARD до SETTE GROUP Sp.z.o.o., та пояснення щодо вимог, які не були зазначені попередньо в повідомленні про витребування додаткових документів.

08.08.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000226/1, відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів у зв`язку із неподанням документів згідно з переліком, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в митного органу - на рівні 126 000,00 Євро (МД від 05.08.2024 №UA408040/2024/006034).

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.1,2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 3 ст.53 МК України передбачає обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті ( ч.5 ст.53 МК України ).

Згідно із ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України ).

Частиною 5 ст.54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно з положеннями статті 60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (стаття 64 МК України).

Частиною другою статті 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Виходячи з аналізу наведених норм, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, колегія суддів звертає увагу, що рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

З вищенаведеного висновується, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 (справа № 826/12901/17).

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Колегія суддів наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, контрактом купівлі-продажу №2707/pl від 27.07.2024 визначено, що загальна сума контракту становить 500 000,00 Євро; вартість товару визначається згідно специфікацій та інвойсів, що є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до рахунку-фактури від 01.08.2024 №8/08/2024 вартість товару (Автобус SETRA S431 DT рік 2012, VIN: НОМЕР_2 ) становить 55 000,00 Євро. Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну. При цьому, ціна товару в рахунку-фактурі відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД.

Крім того, в матеріалах справи наявні платіжні інструкції в іноземній валюті від 23.09.2024 №29 на суму оплати 22 500,00 Євро, від 02.10.2024 №31 на суму оплати 25 000,00 Євро, від 08.10.2024 №32 на суму оплати 7 500,00 Євро, у графі «призначення платежу» вказано про оплату за Контрактом №2707/pl від 27.07.2024.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

З приводу виявлених митним органом розбіжностей, а саме те, що згідно з рахунком-фактурою №8/08/2024 від 01.08.2024 відвантаження здійснено в Кракові (Польща), згідно заявленого до митного оформлення на мовах EXW (Krakow), надано транспортний документ по перевезенню з Kielce Польща

Разом з тим, в рахунку-фактурі №8/08/2024 від 01.08.2024 зазначено: «Data wystawlenia Krakow 2024-08-01» що в перекладі означає - «Дата виставлення Краків 2024-08-01», що свідчить про виставлення рахунку, а не відвантаження товару.

Щодо вказаних митним органом розбіжностей: «Відповідно п.3 зовнішньоекономічного контракту №2707pl від 27.07.2024 умови поставки товару обговорюються у Специфікаціях. В рахунку - фактурі №8/08/2024 від 01.08.2024 відсутні умови поставки, в Специфікації №1 від 01.08.2024 до контракту зазначено FCA Kielce, що суперечить заявленому в гр. 20МД».

Листом від 08.08.2024 повідомлено митний орган про допущену декларантом технічну помилку в гр.20 ВМД24А2051400493417 від 06.08.2024.

Товар поставляється на умовах FCA KIELCE, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010, що підтверджується Специфікацією №1 від 01.08.2024 до контракту №2707pl від 27.07.2024, калькуляцією від 05.08.2024, договором про надання послуг №30/07 від 30.07.2024, актом прийому-передачі №30/07 від 05.08.2024, платіжними інструкція про оплату затрат на транспортування.

Декларантом при випуску товару у вільний обіг за ВМД 24UA20514005310500 від 23.08.2024 усунуто технічну помилку та в гр.20 ВМД вірно зазначено умови поставки - FCA KIELCE, які визнано митним органом.

Щодо наведених відповідачем розбіжностей: «Відповідно договору №30/07 від 30.07.2024 послугу по перевезенню надав ОСОБА_1 , тоді як до митного оформлення надана калькуляція від ТОВ. Калькуляція б/н від 05.08.2024 підтверджує вартість витрат по транспортуванню відповідно маршруту Kielce Польща - Луцьк Україна. Поряд з цим зазначений розмір тарифної ставки на перевезення за 1 кілометр 30 грн згідно маршруту Kielce Польща, Ягодин-Ковель», суд зазначає наступне.

Відповідно до договору про надання послуг №30/07 від 30.07.2024, ОСОБА_1 є виконавцем з транспортування автобусу. Прізвище ОСОБА_1 , внесено в АСМО «Інспектор», як представник фірми та водій транспортного засобу.

Наведене підтверджується п. 2.1 Договору про надання послуг №30/07 від 30.07.2024, згідно з яким Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується надавати послуги з транспортування автобусу SETRA власним ходом (далі -Вантаж), з місця знаходження вантажу за адресою: Kielce Польща до пункту його призначення за адресою: м. Луцьк, вул. Ковельська 124, Волинська обл., Україна.

Позивачем для підтвердження витрат на транспортування до митного органу надано калькуляцію транспортних витрат від 05.08.2024 відповідно до якої: назва маршруту Kielce Польща - Луцьк Україна; загальна протяжність маршруту 440 км, в тому числі: - Kielce Польща Ягодин Україна 290 км, Ягодин Луцьк 150 км; розмір тарифної ставки на перевезення за 1 кілометр маршруту 30 грн; витрати на транспортування 13 200,00 грн, з них: - по маршруту Kielce Польща Ягодин Україна 8 700,00 грн, по маршруту Ягодин Луцьк - 4500,00 грн; страхування не здійснювалося.

Інформація, що міститься у калькуляції витрат по доставці автобуса від 05.08.2024, дає можливість ідентифікувати товар, що транспортувався. Тобто, вказана калькуляція містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.

Крім того, додатково на вимогу митниці надано договір про надання послуг №30/07 від 30.07.2024, акт прийому-передачі №30/07 від 05.08.2024 від виконавця договору, копії платіжних доручень про оплату за послуги по транспортуванню та сплату податків з цієї суми (платіжні інструкції №№151, 152, 153, 155 від 08.08.2024).

З приводу покликання апелянта на те, що відповідно рахунка-фактури №8/08/2024 від 01.08.2024 продавцем (власником) транспортного засобу є SETTE GROUP Sp.z.o. (Польща), в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_1 від 04.12.2018 вказано власника VOYAGES RICOUARD. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано, то продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (контракту №2707pl від 27.07.2024) зрозуміло, що продавцем є компанія SETTE GROUP Sp.z.o. (Польща).

Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.

Також чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Більше того, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.

З приводу виявлених митним органом розбіжностей: «Числове значення, зазначене в митній декларації країни відправлення 24PL341010E0188538 від 02.08.2024 - 235478 не відповідає вартості товару, зазначеній в рахунку - фактурі №8/08/2024 від 01.08.2024 55000,00 Євро», то суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що неподання даних щодо курсів валют, застосованих в декларації країни відправлення, жодним чином не впливає на визначення числових значень митної вартості, яка встановлена саме з урахуванням інвойсу, а не декларації країни відправлення, так як така декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни покупцем згідно з документами, виданими йому продавцем.

Щодо застосування резервного методу, колегія суддів зазначає наступне.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Згідно пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім посилання на митну декларацію від 05.08.2024 №UA408040/2024/006034, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

Верховний Суд у постановах від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16 зазначив, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірних випадках митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року у справі № 140/12829/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко

судді Л. П. Іщук

М.А. Пліш