Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №380/21160/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Справа № 380/21160/25 пров. № А/857/47435/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., суддів Іщук Л.П., Сала П.І., розглянув в місті Львові в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду з питань забезпечення позову від 23.10.2025 у справі №380/21160/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправними бездіяльності та дій, спонукання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі – позивач, або ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – відповідач-1, або ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – відповідач-2, або ІНФОРМАЦІЯ_5 ) з такими вимогами: - визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо взяття позивача на військовий облік 01.07.2025; - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо взяття позивача на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 21.08.2025; - визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 22.08.2025 у формі довідки ВЛК №2025-0822-1234-5342-0, прийняте відносно позивача; - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 протягом 5 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили повідомити про прийняте у цій справі рішення органи національної поліції, до яких була надіслана заява ІНФОРМАЦІЯ_7 про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 .

Представник позивача адвокат В.Куля (заявник) подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову шляхом заборони призову ОСОБА_1 на військову службу до набрання чинності судового рішення за результатами розгляду його позовної заяви. Заява мотивована тим, що 21.08.2025 при перетині кордону України на в`їзд ОСОБА_1 затримали та доставили в ІНФОРМАЦІЯ_5 , який формально провів огляд ВЛК, незважаючи на захворювання, що зумовлює непридатність позивача до військової служби. Заявник стверджує, що причиною є збіг двох факторів: 1) протиправне поставлення ОСОБА_1 на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 2) свідоме ігнорування ІНФОРМАЦІЯ_5 правила встановленого абз. 5 п. 7 Порядку №559, згідно якого паперовий військово-обліковий документ має вищу силу, аніж відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі, щодо відомостей про виключення особи з військового обліку. Натомість ОСОБА_1 привезли до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_7 , де змусили підписати «бойову» повістку, застосовуючи психологічний тиск і погрози. Заявник стверджує, що у позивача з моменту виключення з військового обліку змінився статус із «військовозобов`язаний» на «невійськовозобов`язаний», тому він не підлягає призову на військову службу. Таким чином, очевидними є ознаки протиправності дій відповідачів та порушення прав позивача діями, які є предметом оскарження у цій справі. Відповідні протиправні дії зумовлюють побоювання, що відповідачі прагнуть продовжити власні протиправні дії з метою мобілізації позивача та подальшого примушування до відмови від позовної заяви шляхом вчинення психологічного тиску та погроз, що вже було вчинено з метою примушування до підписання «бойової» повістки. При цьому, потенційна мобілізація в процесі розгляду позову не тільки нанесе непоправну шкоду здоров`ю, а й унеможливить ефективне відновлення порушеного права, зокрема, призведе до необхідності повторних судових розглядів пов`язаних зі звільненням з військової служби та/або кондикційних позовів до позивача з боку військової частини.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.10.2025 відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 . Оцінюючи доводи заявника, суд зазначив, що долучений до заяви про забезпечення позову лист ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.10.2025 № 1159/9/13567, надісланий у відповідь на адвокатський запит від 01.10.2025, не вказує на продовження дій щодо мобілізації позивача, а тим більше примушування до відмови від позовної заяви чи вчинення психологічного тиску та погроз, адже його зміст лише інформує представника позивача про хронологію подій, які стосуються ОСОБА_1 . Також суд врахував, що представник позивача не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а наведені ним аргументи ґрунтуються на припущеннях. Суд навів мотиви, з огляду на які не встановив підстав для забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності оскаржуваних дій суб`єктів владних повноважень щодо позивача, які є предметом оскарження у даній справі.

Представник позивача подав апеляційну скаргу, просить апеляційний суд скасувати ухвалу від 23.10.2025 у справі №380/21160/25 та постановити нову, якою заяву про позивача від 21.10.2025 про забезпечення позову задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги наводить аргументи, що зводяться до такого: - оскільки у позивача з моменту виключення з військового обліку змінився статус із «військовозобов`язаний» на «невійськовозобов`язаний», він не підлягає призову на військову службу, тому очевидними є ознаки протиправності оскаржених дій відповідачів; - потенційна мобілізація в процесі розгляду позову не тільки нанесе непоправну шкоду здоров`ю позивача, але й унеможливить ефективне відновлення порушеного права, зокрема, призведе до необхідності повторних судових розглядів, пов`язаних зі звільненням з військової служби та/або кондикційних позовів до позивача з боку військової частини; - відповідачі прагнуть продовжити власні протиправні дії з метою мобілізації позивача, можливо, подальшого примушування до відмови від позовної заяви, шляхом вчинення психологічного тиску та погроз, що вже було вчинено з метою примушування до підписання «бойової» повістки. Примусова мобілізації позивача призведе до чергового наступної зміни його статусу на «військовослужбовця», що унеможливить ефективне виконання рішення відповідачами.

Відповідачі не скористалися можливістю подати відзив на апеляційну скаргу. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзивів на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Під час апеляційного перегляду ухвали від 23.10.2025 ключовим питанням є перевірка дотримання судом першої інстанції вимог статей 150 - 154 КАС України в контексті наявності/відсутності підстав для забезпечення позову у цій справі, з урахуванням фактичних обставин і предмета позовних вимог, у спосіб, обраний позивачем.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Приписами статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Відповідно до частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом: […] 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення; […] 10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Колегія суддів апеляційного суду вивчила аргументи апелянта та висновки суду першої інстанції та при їх оцінці керується такими мотивами:

1. Зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову зрозуміло, що ОСОБА_1 12.11.2022 був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», оскільки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 визнало його непридатним до військової служби за станом здоров`я, про що внесено запис у тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 . Позивач, покликаючись на стан здоров`я та згадане рішення про визнання його непридатним до проходження військової служби, вказує на очевидну протиправність оскаржених рішень відповідачів як підставу для застосування заходів забезпечення позову.

Водночас інші повідомлені заявником обставини свідчать про те, що Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України скасувала рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби за станом здоров`я, а надалі ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 прийняла рішення про придатність позивача до військової служби.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутні ознаки очевидної протиправності рішень та дій відповідачів, а їх оцінка на предмет правомірності буде здійснюватися судом на стадії розгляду спору по суті.

2. Заявник не навів переконливих аргументів, які б давали підстави вважати, що у випадку задоволення позову ОСОБА_1 рішення суду у цій справі без застосування заходів забезпечення позову буде неможливо виконати чи виконання такого рішення буде суттєво ускладнено. Доводи заявника, як правильно зауважив суд першої інстанції, зводяться до документально непідтверджених припущень.

Окрім того, бажаний для заявника спосіб забезпечення його позову по суті зводиться до заборони командиру чи іншій посадовій особі ІНФОРМАЦІЯ_4 видавати наказ в умовах воєнного стану (діє в Україні починаючи з 24.02.2022), що не узгоджується із приписами пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України.

За таких обставин колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, ці висновки доводами апеляційної скарги не спростовані.

Підсумовуючи наведені мотиви, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримав норм процесуального законодавства та вірно встановив обставини, які мають значення для прийняття рішення щодо заяви про забезпечення адміністративного позову, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали про відмову в забезпеченні позову немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 229, 243, 294, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 07.11.2025 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2025 про відмову в забезпеченні позову у справі №380/21160/25 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Р. М. Москаль

судді Л. П. Іщук

П. І. Сало

Повне судове рішення складено 06.08.26