Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №500/1367/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/1367/25 пров. № А/857/19269/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року з розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (суддя – Мартиць О.І., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення – м. Тернопіль, дата складання повної ухвали – 16.03.2026),

в адміністративній справі №500/1367/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області,

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

У березні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії позивачу з 01 лютого 2023 року максимальним розміром; 2) зобов`язати відповідача провести позивачу з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, оформленої Адміністрацією Державної прикордонної служби України за №11/20020-суд від 06 травня 2024 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі №520/17204/24 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.04.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2025, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській щодо застосування з 01.03.2025 обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) без обмеження пенсії максимальним розміром.

Зазначене рішення суду набрало законної сили.

19.02.2026 позивач звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просив зобов`язавши відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 10.04.2025 у справі №500/1367/25 протягом 30 днів з дня отримання ухвали суду.

Відповідач подав до суду письмові заперечення на заяву позивача, в якій просив суд відмовити в задоволенні вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №500/1367/25.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №500/1367/25.

З цією ухвалою суду не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суду ухвалена з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що відповідач, не виплачуючи позивачу пенсію у перерахованому на підставі рішення суду у справі №500/1367/25 розмірі, діє протиправно саме під час виконання судового рішення і саме у справі №500/1367/25, а отже, судом першої інстанції зроблено помилкові висновки, що обмеження пенсії позивача відбулося при здійсненні наступного перерахунку пенсії з 01.12.2025 і що цей перерахунок не був предметом розгляду у межах справи №500/1367/25. До теперішнього часу ситуація не змінилася - рішення суду від 10.04.2025 у справі № 500/1367/25 ГУ ПФУ в Тернопільській області наразі не виконано. Відповідач продовжує діяти протиправно та прямо зазначає у своїй відповіді, що виконувати рішення №500/1367/25 у повному обсязі не має наміру, що виражається у тому, що перерахунок пенсії здійснив, однак її виплату в перерахованому розмірі не проводить, посилаючись на норми постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати ухвалу суду від 16.03.2026 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, у якому зазначає, що оскаржувана ухвала суду прийнята з дотриманням чинного законодавства. Відповідач не вбачає у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення, а тому вважає, що відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі. Просить відмовити в задоволенні апеляційних вимог позивача щодо подання звіту про виконання рішення суду у справі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційної скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській щодо застосування з 01.03.2025 обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) без обмеження пенсії максимальним розміром.

Позивач подав до суду першої інстанції заяву про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Заява обґрунтована тим, що відповідач рішення суду у справі №500/1367/25 не виконав, так як на звернення позивач отримав відповідь від 05.02.2026 №1502-1036/Б-02/8-1900/26, що на виконання рішення суду від 10.04.2025 у справі №500/1367/25 проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 (із врахуванням раніше виплачених сум) без обмеження пенсії максимальним розміром. Зазначене рішення суду виконане в межах повноважень у листопаді 2025 року. Розрахований розмір пенсії після перерахунку з 01.12.2025 склав 63681,54 грн. Однак виплата пенсії позивача проводиться відповідно до норм постанови КМУ від 14.07.2025 №821, в сумі 36372,76 грн..

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 16.03.2026, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судом рішення не приймалось, а тому, вирішення порушеного питання можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку нового позовного провадження, а не шляхом постановляння ухвали про судовий контроль за виконанням рішення суду.

Здійснюючи апеляційний розгляд цієї справи за апеляційною скаргою позивача на ухвалу суду від 16.03.2026 щодо розгляду заяви позивача про зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду від 10.04.2025 у цій справі, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 14 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі Класс та інші проти Німеччини, дійшов висновку, що із принципу верховенства права видно, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Статтею 381-1 КАС України встановлено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.2 ст.382-1 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення та наявність підстав для формування висновку про те, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Статтею 382-3 КАС України визначено порядок прийняття рішення за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення, де суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

У розглядуваній справі встановлено, що позивач просить суд зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 10.04.2025 у справі №500/1367/25 протягом 30 днів з дня отримання ухвали суду, оскільки на виконання судового рішення відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 (із врахуванням раніше виплачених сум) без обмеження пенсії максимальним розміром. Розрахований розмір пенсії після перерахунку з 01.12.2025 склав 63681,54 грн. Однак виплата пенсії позивача проводиться відповідно до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821, в сумі 36372,76 грн..

Колегія суддів також враховує, що на виконання рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та в результаті перерахунку розмір пенсії з 01.12.2025 склав 63681,54 грн. Виплачено за грудень 2025 року суму 7461,42 грн. Виплачено за лютий 2026 року суму 1000 грн. Залишок невиплачених коштів 319243,94 грн за період з 01.03.2025 по 28.02.2026. Виплата нарахованої згідно рішення суду доплати буде проведена в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Отже, на виконання рішення суду у справі №500/1367/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в результаті чого її розмір з 01.12.2025 склав 63681,54 грн. Відповідачем нараховано доплату пенсії позивача в сумі 319243,94 грн. за період з 01.03.2025 по 28.02.2026.

Як видно із заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, позивача він не погоджується із виплатою пенсії після здійснення її перерахунку з 01.12.2025 в розмірі 36372,76 грн..

При цьому суд першої інстанції зауважив, що обмеження пенсії ОСОБА_1 відбулося при здійсненні наступного перерахунку пенсії з 01.12.2025, що не було предметом розгляду у межах розгляду справи №500/1367/25.

Правильно звернув увагу суд першої інстанції, що у даному випадку позивач фактично не погоджується із обставинами, які не були предметом дослідження при розгляді справи по суті і щодо яких судом рішення не приймалось, а тому вирішення порушеного питання можливе шляхом ухвалення рішення суду за наслідком розгляду вимог у порядку нового позовного провадження, а не шляхом постановляння ухвали про судовий контроль за виконанням рішення суду.

Зокрема, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.04.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) без обмеження пенсії максимальним розміром.

Тобто, предметом розгляду у цій справі є саме протиправність застосування відповідачем з 01.03.2025 обмеження максимального розміру пенсії позивача, і в подальшому при перерахунку пенсії позивача застосування норм постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року №821 не було предметом дослідження під час ухвалення рішення суду у цій справі.

Суд зауважує, що у разі незгоди позивача із розміром в подальшому перерахованої пенсійної виплати, останній вправі оскаржити такі дії у судовому порядку, звернувшись до суду з окремим позовом.

За наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в дослідженій ситуації відсутні підстави для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 10.04.2025 у справі №500/1367/25.

Тому являються безпідставними доводи апелянта у відповідній частині.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому немає підстав для її скасування, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року з розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконання рішення суду в адміністративній справі №500/1367/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

В. О. Кушнір