Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №759/5425/26 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Київ

Справа № 759/5425/26

Провадження: № 33/824/3321/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідомої Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_2

на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 року, винесену під головуванням судді Кравець В. М.,

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1. ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 рокувизнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненніадміністративногоправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладенона ньогостягнення у виді штрафу в розміріоднієїтисячінеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керуваннятранспортнимизасобамина строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2026 року та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що працівниками патрульної поліції безпідставно було зупинено транспортний засіб, законні підстави для такої зупинки були відсутні. Крім того, стверджує, що під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції не було належним чином роз`яснено процесуальні права, чимбуло порушено вимоги чинного законодавства та обмежено його право на захист.

Також в апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_2 перебував у стані крайньої необхідності. На підтвердження цього посилається на те, що незадовго до зазначених подій йому, ОСОБА_2 , було проведено оперативне втручання на серці, у зв`язку із чим він потребував невідкладного прийняття призначених лікарем лікарських засобів. Саме ці обставини, стали причиною відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, оскільки був вимушений якнайшвидше прийняти відповідні медикаменти.

В судові засідання, призначені на 03 липня та 03 серпня 2026 року, ОСОБА_2 не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся за зазначеною в матеріалах справи адресою. Згідно довідок АТ «Укрпошта» поштові відправлення містять відмітку «адресат відсутній за вказаною адресою».

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Ураховуючи наведені обставини, вважаю за можливе розглянути справу за відсутностіОСОБА_2 відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП.

Дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанцїі достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно до пункту 2 « Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої 09 листопада 2015 року спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 - Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 вказаної «Інструкції ….» визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_2 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Таким чином, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком.

Так, відповіднодо протоколу про адміністративнеправопорушеннясерії ЕПР1 №603823,01.03.2026 року о 21:13 год. у м. Києві по вул. Янтарна, буд.1, водійОСОБА_2 керувавтранспортнимзасобом марки «SkodaFabia», д.н.з. НОМЕР_1 , з явнимиознакаминаркотичногосп`яніння, а саме: звуженізіниці, що не реагують на світло, неприроднаблідість, вираженетремтінняпальців рук. Відпроходженнямедичногоогляду на стан наркотичногосп`яніння у встановленому законом порядку у медичномузакладі у черговоголікаря нарколога водійвідмовився на місцізупинки транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожньогоруху, затвердженихпостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), за щопередбаченаадміністративнавідповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення в графі «Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_2 лише зазначив «Не згоден».

В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_2 на огляд як водія транспортного засобу до Ірпінської ЦМЛ з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 березня 2026 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість (а.с. 3)

Також в матеріалах справи наявна розписка відповідно до якої ОСОБА_2 відсторонено від керування транспротним засобом.

В матеріалах справи містяться відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП 01 березня 2026 року щодо ОСОБА_2 (а. с. 2).

Із долучених до матеріалів справи відеозаписів убачається, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки Skoda із непрацюючою фарою, у зв`язку з чим працівниками патрульної поліції було здійснено зупинку даного автомобіля.Під час перевірки документів працівниками поліції було встановлено, що зазначений транспортний засіб перебуває в розшуку органів Державної виконавчої служби.У ході подальшого спілкування працівники поліції поцікавилися у ОСОБА_2 , чи вживав він наркотичні засоби. На це останній відповів негативно, зазначивши, що нещодавно переніс операцію на серці.Після цього працівниками поліції було проведено поверхневу перевірку ОСОБА_2 , під час якої у нього виявлено пристрій невідомого походження. На запитання працівників поліції щодо призначення цього предмета ОСОБА_2 пояснив, що це пристрій для куріння, при цьому повідомив, що інколи може ним користуватися у вечірній час.Надалі ОСОБА_2 попросив працівників поліції зачекати на приїзд його дружини. Водночас працівники поліції повідомили йому, що вбачають у нього ознаки наркотичного сп`яніння. У відповідь ОСОБА_2 зазначив, що вживав наркотичну речовину напередодні ввечері, а також повідомив, що погодиться пройти огляд лише після прибуття дружини.Після цього працівники поліції здійснили перевірку окремих ознак можливого наркотичного сп`яніння, зокрема перевірили реакцію зіниць ОСОБА_2 на світло.У подальшому ОСОБА_2 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я в порядку, встановленому законом. Проте від проходження такого огляду він відмовився.Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_2 правові наслідки відмови від проходження огляду, зокрема повідомили, що така відмова є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та може потягнути позбавлення права керування транспортними засобами. Після цього відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, виявлені працівниками поліції 01 березня 2026 року у ОСОБА_2 врозумінніп.п. 4 п. 3 та п.п. 2, 4 п.4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився. Вказаний зафіксований факт на відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції.

Наявні у справі докази об`єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду та обґрунтовано визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу є необґрунтованими та спростовуються дослідженими судом доказами. Як убачається з відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2 , був зупинений у зв`язку з тим, що рухався з непрацюючою фарою, що є порушенням Правил дорожнього руху, та надавало працівникам поліції законні підстави для його зупинки. Крім того, під час перевірки документів було встановлено, що зазначений транспортний засіб перебуває у розшуку органів Державної виконавчої служби, що також обумовило необхідність подальшої перевірки.

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про нероз`ясненняОСОБА_2 його процесуальних прав. Із відеозаписів вбачається, що працівники поліції неодноразово повідомляли останнього про підстави проведення огляду, роз`яснили наслідки відмови від його проходження, зокрема, про можливість притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та позбавлення права керування транспортними засобами. Будь-яких зауважень щодо нерозуміння своїх прав чи неможливості їх реалізувати ОСОБА_2 під час складання адміністративних матеріалів не висловлював.Крмі того, процесуальні права ОСОБА_2 були в повніймірівідновленіпід час розглядусправи як у судіпершоїінстанції,так і в судіапеляційноїінстанції, оскільки ОСОБА_2 мавбезперешкодне право брати участь в судовому засіданні, надаватипояснення та подаватидокази.

Також суд відхиляє доводи апеляційної скарги про перебування ОСОБА_2 у стані крайньої необхідності. Сам по собі факт перенесеної операції на серці та необхідність прийняття лікарських засобів не звільняли його від обов`язку виконати законну вимогу працівників поліції щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у визначеному законом порядку. При цьому матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що стан здоров`я ОСОБА_2 об`єктивно унеможливлював проходження такого огляду або створював реальну та безпосередню небезпеку його життю чи здоров`ю саме у момент виникнення обставин, які передували складенню протоколу.

Навпаки, із досліджених відеозаписів убачається, що після зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 тривалий час спілкувався з працівниками поліції, пояснював обставини події, очікував прибуття дружини, а також повідомив, що погодиться пройти огляд лише разом із нею. Крім того, він, ОСОБА_2 сам повідомив працівникам поліції, що вживав наркотичну речовину напередодні ввечері, а під час поверхневої перевірки у нього було виявлено пристрій для куріння, який, за його словами, він інколи використовує. Такі обставини у сукупності з виявленими поліцейськими ознаками наркотичного сп`яніння були достатніми підставами для направлення його до закладу охорони здоров`я для проведення відповідного медичного огляду.

При цьому працівники поліції діяли відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, оскільки після виявлення у ОСОБА_2 ознак наркотичного сп`яніння неодноразово запропонували йому пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я. Незважаючи на це, ОСОБА_2 від проходження такого огляду у встановленому законом порядку відмовився, що саме по собі утворює об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про необґрунтованість поданої апеляційної скарги.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2026року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 27 травня 2026року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Невідома