Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №375/1714/24 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Київ

Справа № 375/1714/24

Провадження: № 33/824/81/2026

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,

секретар Лаврук Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 12 грудня 2024 року, винесену під головуванням судді Антипенко В. П.,

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 КУпАП,

в с т а н о в и л а:

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 12 грудня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 12 грудня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції допущено помилки у зазначенні анкетних даних ОСОБА_1 , зокрема, дати його народження та місця проживання.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про дату, час та місце судових засідань, призначених на 31 березня 2025 року, 23 червня 2025 року, 01 вересня 2025 року, 22 червня 2026 року та 27 липня 2026 року, ОСОБА_1 повідомлявся за адресою, зазначеною в матеріалах справи. Відповідно до довідок АТ «Укрпошта», поштові відправлення були повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Разом із тим судові повістки неодноразово направлялися на адресу електронної пошти, з якої ОСОБА_1 раніше звертався до суду з клопотаннями про відкладення розгляду справи, що підтверджує використання ним зазначеної електронної адреси для офіційного листування із судом.

Крім того, під час розгляду справи ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладення судових засідань, що свідчить про його обізнаність щодо перебування справи на розгляді Київського апеляційного суду та здійснення судового провадження.

Водночас після призначення наступних судових засідань ОСОБА_1 у них не з`являвся, про причини своєї неявки суд не повідомляв, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав.

Судом було вжито всіх залежних від нього заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи та забезпечення реалізації ним процесуальних прав. Подальше відкладення розгляду справи за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про поважність причин неявки призвело б до безпідставного збільшення строків розгляду адміністративної справи.

У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Ураховуючи наведені обставини, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП.

Дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 173 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126907, 22.09.2024, близько 23 год 55 хв. ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, перебуваючи по вулиці Заводська, 3 у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, а саме: виражався нецензурною лійкою, внаслідок чого порушив громадський порядок та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. (а.с. 1-2).

Також матеріали справи містять протокол про адміністративне затримання серії АП18 № 004035, відповідно до якого ОСОБА_1 було затримано з метою припинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Згідно з рапортом сержанта поліції Нежури Н. Я., 22 вересня 2024 року о 23 год. 55 хв. за адресою: Київська область, смт Рокитне, вул. Заводська, під час надання допомоги іншому екіпажу працівниками поліції було виявлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поводився зухвало, висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції та не реагував на їх законні вимоги припинити протиправну поведінку. На спроби заспокоїти його, реагував агресивно та продовжував вчиняти дії, що містили ознаки адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим його було затримано в порядку ст. 261 КУпАП. Під час затримання до нього було застосовано фізичну силу та спеціальний засіб - кайданки.

Крім того, до матеріалів справи долучено відеозаписи з бодікамер працівників поліції. Із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції. Після цього один із працівників поліції звернувся до нього з проханням уточнити та повторити висловлені слова, на що ОСОБА_1 повторно вжив нецензурну лайку та продовжив протиправну поведінку, не реагуючи на зауваження працівників поліції.

У подальшому працівниками поліції було здійснено адміністративне затримання ОСОБА_1 . Під час спілкування останній відмовився повідомити свої анкетні дані, зокрема прізвище, ім`я та по батькові. У зв`язку з цим його особу було встановлено за допомогою інформаційно-пошукової системи «АРМОР».

Статтею 173 КУпАП передбачено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Так, диспозиція статті 173 КпАП України передбачає, що об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, передбачає наявність діяння нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та вчинення інших подібних дій, що як наслідок порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є доведеною.

Такий висновок підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, протоколом про адміністративне затримання, рапортом працівника поліції, а також відеозаписами з бодікамер працівників поліції, які є послідовними, узгоджуються між собою та взаємно доповнюють один одного.

Із зазначених доказів убачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи у громадському місці (вулиця населеного пункту є громадським місцем у розумінні диспозиції ст. 173 КУпАП), висловлювався нецензурною лайкою, не реагував на законні вимоги працівників поліції припинити протиправну поведінку та продовжував свої дії, чим порушував громадський порядок і спокій громадян. Характер його поведінки свідчить про свідоме ігнорування загальноприйнятих правил поведінки у суспільстві та наявність умисної форми вини, що є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

За таких обставин суд вважає встановленим, що в діях ОСОБА_1 наявні всі об`єктивні та суб`єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП

Доводи апеляційної скарги про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції були неправильно зазначені дата народження та місце проживання ОСОБА_1 , апеляційний суд відхиляє.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, дата народження ОСОБА_1 зазначена як ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідає відомостям, наявним у матеріалах справи.

Щодо місця проживання, то з наявних доказів убачається, що під час адміністративного затримання ОСОБА_1 відмовився повідомити свої анкетні дані, зокрема прізвище, ім`я, по батькові та адресу проживання. У зв`язку з цим його особу та відповідні анкетні дані працівниками поліції було встановлено за допомогою інформаційно-пошукової системи «АРМОР».

Крім того, навіть у випадку наявності неточностей щодо окремих анкетних даних особи, такі обставини самі по собі не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення та не впливають на встановлення об`єктивних і суб`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, які підтверджуються іншими належними та допустимими доказами, дослідженими судом.

За наслідками перевірки судового рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в оскаржуваній постанові, і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, доходжу висновку, що постанова Рокитнянського районного суду Київської області від 12 грудня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 12 грудня 2024 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Невідома