Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №759/5000/20 — Київський апеляційний суд

Головуючий у суді першої інстанції: Бандура І.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 759/5000/20

провадження № 33/824/1985/2026

5 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Шкоріної О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м.Києва від 26 травня 2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 420,40 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_2 адвокат Тарасенко Д.Ю. 5 березня 2026 року подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить її скасувати.

Разом з апеляційною скаргою подає клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначивши, що ОСОБА_2 пропустив строк для подання апеляційної скарги, оскільки є ветераном війни, що підтверджується посвідченням УБД виданим 7 лютого 2022 року, має державні нагороди, що свідчать про його відповідальність та зайнятість у зв`язку з несенням військової служби.

На підтвердження зміни прізвища ОСОБА_2 на ОСОБА_3 адвокатом Тарасенко Д.Ю. подано до суду копію актового запису про зміну імені, складений 01 жовтня 2021 року Кролевецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

В судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат Тарасенко Д.Ю. підтримала клопотання про поновлення строку. Крім того, пояснила, що сам ОСОБА_3 постанову не отримував, а тому своєчасно не міг оскаржити.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи щодо процесуального строку, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутності підстав для його поновлення.

Відповідно до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 10 діб з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляла клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята Святошинським районним судом міста Києва 26 травня 2020 року.

Згідно супровідного листа Святошинського районного суду міста Києва (вх.№ 30766) вказано, що справу № 759/5000/20 знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання, згідно акту про відбір до знищення справ про адміністративні правопорушення за 2020 рік від 3 січня 2024 року відповідно до наказу № 119 від 29 грудня 2023 року.

У змісті оскаржуваної постанови вказано, що «до суду особа, стосовно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, не з`явилась. ОСОБА_2 сповіщався належним чином про час, дату та місце розгляду справи для забезпечення доступу до правосуддя та можливості реалізувати своє право на захист, у зв`язку із цим відповідно до ст. 268 КУпАП справу розглянуто за відсутності ОСОБА_2 ».

Перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду, що прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, розпочинається з моменту винесення такої постанови судом, а не з моменту ознайомлення особи з такою постановою чи оприлюдненням її тексту в ЄДРСР.

Також суд звертає увагу, що Святошинським районним судом міста Києва забезпечено надання загального доступу постанови від 26 травня 2020 року - 9 червня 2020 року.

ОСОБА_4 через свого захисника звернувся з апеляційною скаргою тільки у березні 2026 року, тобто через майже 6 років від дати ухвалення оскаржуваної постанови. При цьому, просив поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що у нього не було змоги подати апеляційну скаргу в межах 10-ти денного строку на оскарження у зв`язку з перебуванням на військовій службі, що характеризує його як відповідального громадянина.

Строк на оскарження постанови, винесеної суддею у справі про адміністративне правопорушення, може бути поновлений апелянту тільки у разі, коли він пропущений з поважних причин.

Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» та інші).

Виходячи з наведеного, вказані скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апеляційний суд не приймає до уваги та вважає їх неповажними. Сам факт перебування ОСОБА_1 на військовій службі, наявності посвідчення УБД та державних нагород не дають суду вважати такі підстави поважними для пропуску майже шестирічного строку на звернення з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі не вказані конкретні ситуації чи події, у зв`язку з якими простежувався б причинно-наслідковий зв`язок неможливості подання ОСОБА_3 апеляційної скарги за такий значний період часу.

Жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_5 чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з ухваленим судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, апелянтом не наведено.

Такий висновок повністю узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року вказав, що можливість поновлення строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, в разі відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, яка її подала.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 26 травня 2020 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст. 130 КУпАП, відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Тарасенко Дариною Юріївною, на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 1 листопада 2024 року повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна