Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №757/32542/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 33/824/1585/2026

Справа № 757/32542/25-п

Головуючий в суді І інстанції Гречана С.І.

Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 серпня 2026 року

м. Київ

Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Кашперської Т.Ц., з участю секретаря судового засідання Діденка А.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 11.4 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 11.4 Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн., стягнуто судовий збір в сумі 605,60 грн.

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 26 червня 2025 року о 18:30 у м. Києві по вул. Мечнікова 2, керуючи транспортним засобом, а саме мотоциклом Indian Scout д.н.з. НОМЕР_1 рухався по дорозі, що має дві смуги руху в одному напрямку, виїхав на зустрічну смугу для руху та здійснив зіткнення з автомобілем Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 11.4 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 24 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку, у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, ухваленої з порушенням норм процесуального права, що призвело до неповного та однобічного з`ясування обставин справи, просив задовольнити клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року у справі № 757/32542/25-п та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Посилався на те, що повний текст постанови отримано ОСОБА_1 лише 03 листопада 2025 року на власну електронну пошту. Ні представнику, ні йому особисто через засоби АТ «Укрпошта», іншими способами отримання офіційної інформації зміст оскаржуваної ухвали до цього часу не доводився.

Наголошував, що суд першої інстанції, незважаючи на неодноразові клопотання представника про відкладення розгляду справи, відмовив у їх задоволенні, ухваливши рішення за відсутності сторони захисту. Вказане призвело до того, що суд не взяв до уваги, що ОСОБА_1 оскаржує пов`язану постанову про накладення адміністративного стягнення у іншій справі № 405/5178/25, розгляд якої у Подільському районному суді м. Кропивницького відкладено до 19 листопада 2025 року. Факти та висновки, які будуть встановлені судом у справі № 405/4178/25, є преюдиційними або мають істотне доказове значення для встановлення відсутності вини ОСОБА_1 або вини іншого учасника ДТП у цій справі. Передчасне ухвалення постанови від 23 вересня 2025 року Печерським районним судом м. Києва до отримання результатів розгляду пов`язаної справи є порушенням вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та порушенням права на захист.

Наводив зміст ст. 251 КУпАП, роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства в справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», якою передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП, в тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

Вказував, що фактично дані свідків та потерпілих у протоколі зазначено не було, як наслідок викладене працівником поліції твердження є нічим іншим як припущенням та недопустимим доказом. Пояснень ОСОБА_1 по справі не було враховано, наявність перешкоди, яку обминав мотоцикліст на дорозі, не перевірено.

Наводив зміст ст. 245, 280, 256 КУпАП, зазначав, що посилання суду на ст. 268 КУпАП та необхідність уникнення затягування справи не можуть бути підставою для відмови у дослідження доказів, які можуть докорінно змінити висновки суду про винність особи.

Вказував, що суд першої інстанції, посилаючись виключно на протокол, схему ДТП та письмові пояснення учасників, не витребував і не переглянув записи з бодікамер (нагрудних відеореєстраторів) працівників поліції, які сформували матеріали ДТП. Зазначав, що згідно з практикою Верховного Суду та положеннями ст. 251 КУпАП відеозаписи з бодікамер є належними та допустимими доказами, що мають об`єктивну інформацію про місце, обставини події та дії її учасників.

Наводив зміст. п. 2 ч. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2016 року № 1026, зазначав, що недослідження відеозапису є істотним порушенням процедури дослідження доказів, оскільки суд обмежився лише суб`єктивними (протокол) та об`єктивними (схема) доказами, не з`ясувавши всі обставини у їх сукупності. Це ставить під сумнів обґрунтованість висновку про порушення ОСОБА_1 п. 11.4 ПДР, оскільки виїзд на зустрічну смугу та механізм зіткнення могли бути спростовані або інакше інтерпретовані за допомогою відеозапису.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, оскільки розгляд справи в суді першої інстанції відбувся за його відсутності, копія постанови Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року у справі № 757/32542/25-ц отримана ОСОБА_1 лише 03 листопада 2025 року на власну електронну пошту, а захисником Майнард Н.О. - 03 жовтня 2025 року.

Вперше апеляційну скаргу подано захисником Майнард Н.О. 09 жовтня 2025 року, проте постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2025 року апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, з посиланням на недотримання адвокатом ч. 2 ст. 271 КУпАП. 07 листопада 2025 року ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку, яка надійшла до апеляційного суду 18 лютого 2026 року та яку було повернуто постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і не заявлено клопотання про поновлення цього строку. Копія зазначеної постанови направлена на адресу ОСОБА_1 супровідним листом від 31 березня 2026 року. Отримавши копію постанови 22 квітня 2026 року, ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 24 квітня 2026 року знов подав апеляційну скаргу.

За наведених обставин та з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_1 на допуск до правосуддя, в якому не може бути відмовлено з формальних підстав, апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за необхідне поновити цей строк.

Крім того, під час розгляду справи в апеляційному судді Діхтяренко П.О. звернувся із клопотанням про долучення нових доказів, а саме копії листа Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 15 липня 2026 року на запит ОСОБА_1 щодо надання інформації із засобів відеофіксації комплексної системи відеоспостереження м. Києва, розташованих за локацією, зазначеною у зверненні, за проміжок часу з 17:30 до 18:30 год. 26 червня 2025 року; копії листа Департаменту патрульної поліції УПП у м. Києві Національної поліції України на запит ОСОБА_1 щодо надання відеозапису ДТП, яка мала місце 26 червня 2025 року в м. Києві на вул. Мечнікова, 2, а також копії фотознімків з місця дорожньо-транспортної пригоди, здійснених ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

З метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, оскільки розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за відсутності ОСОБА_1 , який у зв`язку з цим не мав об`єктивної можливості надати власні докази до суду першої інстанції, апеляційний суд приймає надані докази і надає їм оцінку.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки-повідомлення на поштову адресу.

Згідно ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності потерпілої ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 11.4 ПДР на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.

Висновки суду першої інстанції про доведеність факту вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 373499 від 26 червня 2025 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;

схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовано місце зіткнення із зазначенням прив`язки до зображених на схемі об`єктів, та положення транспортних засобів після їх зіткнення, зокрема транспортний засіб Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження переднього бампера, накладки на бампер, решітки радіатора, ПТФ, ЛФК переднього правого крила, транспортний засіб Indian Scout д.н.з. НОМЕР_1 отримав такі пошкодження: вихлопних труб (2 шт.), захисна дуга вихлопної труби, кріплення захисної дуги до рами мотоцикла. Дана схема підписана учасниками ДТП без будь-яких зауважень та заперечень щодо розташування зазначених транспортних засобів та їх пошкоджень;

письмовими поясненнями водія ОСОБА_2 , згідно яких 26 червня 2025 року о 18:23 вона, керуючи автомобілем Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Мечнікова 2, виїжджала з паркомісця, перетинаючи роздільну смугу. Два ряди автомобілів, що рухались в бік Бесарабського ринку, зупинилися, пропускаючи її. Зі сторони Бесарабського ринку в сторону Кловського узвозу машин не було, і вона почала рух, однак не встигла завершити маневр, оскільки водій мотоцикла Indian Scout д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , рухаючись по зустрічній смузі їй назустріч, здійснив зіткнення з її автомобілем (права передня частина). Після зіткнення вона зупинилась, увімкнула знак аварійної зупинки, виставила аварійний знак. В цей час водій мотоцикла від`їхав та поставив транспортний засіб під бровку по напрямку руху;

письмовими поясненнями водія ОСОБА_1 , згідно яких 26 червня 2025 року о 18:30 він, керуючи мотоциклом Indian Scout д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. Мечнікова зі сторони вул. Л.Первомайського в сторону б-ру Л.Українки, рухався через затор, з лівої сторони потоку. В районі будинку № 3 з прилеглої території виїхав автомобіль Hyundai Tucson. Для уникнення зіткнення прийняв ліворуч, з виїздом на зустрічну смугу руху. Уникнути зіткнення не вдалось.

Таким чином, судом першої інстанції з наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, а саме схеми місця ДТП, письмових пояснень учасників ДТП, правомірно встановлено, що у даній дорожній обстановці з технічної точки зору дії водія мотоцикла Indian Scout д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 11.4 Правил дорожнього руху перебувають у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками, оскільки ОСОБА_1 на дорозі з двостороннім рухом, яка має щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, що спричинило зіткнення з автомобілем Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_2 , який виїжджав з паркомісця.

Апеляційний суд враховує, що виїзд ОСОБА_1 на зустрічну смугу підтверджується його особистими письмовими поясненнями та поясненнями водія ОСОБА_2 .

Крім того, ці обставини підтверджуються постановою справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5076859 від 26 червня 2025 року, копія якої подавалася до суду самим ОСОБА_1 (а. с. 16 - 17), згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Підставою для винесення постанови стало те, що 26 червня 2025 року о 18:30:13 у м. Києві по вулиці Мечникова ОСОБА_1 , керуючи мотоциклом Indian Scout д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив виїзд на дорогу, призначену для зустрічного руху, чим порушив п. 11.4 ПДР.

ОСОБА_1 оскаржував постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5076859 від 26 червня 2025 року, і на підтвердження даних обставин ним до суду першої інстанції подавалася копія ухвали Подільського районного суду міста Кропивницького від 03 липня 2025 року про відкриття провадження у справі № 405/4178/25 за його адміністративним позовом.

Разом із тим, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2026 року рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 19 листопада 2025 року скасовано, в позові ОСОБА_1 відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/133502794).

Враховуючи наведене, оскільки за результатами розгляду справи № 405/4178/25 висновки суду першої інстанції у справі № 757/32542/25-п не спростовуються, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження, доводи апеляційної скарги, що передчасне ухвалення постанови від 23 вересня 2025 року Печерським районним судом м. Києва до отримання результатів розгляду пов`язаної справи є порушенням вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та порушенням права на захист.

Доводи апеляційної скарги, що недослідження відеозапису є істотним порушенням процедури дослідження доказів, оскільки суд обмежився лише суб`єктивними (протокол) та об`єктивними (схема) доказами, не з`ясувавши всі обставини у їх сукупності, є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом, оскільки такі дії по документуванню адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП не передбачені вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.

Дійсно, відповідно до п. 5 Розділу II згаданої захисником Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Водночас, п. 1 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, передбачено, що у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: 1) схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський; 2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності); 3) показання технічних приладів (у разі їх наявності); 4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності); 5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Системний аналіз вищевказаних приписів свідчить про те, що технічні засоби відеозапису застосовуються співробітниками поліції безпосередньо під час виконання службових обов`язків, водночас, не є обов`язковою відеофіксація процесу складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а до протоколу долучаються показання засобів фото- та/або відеоспостереження лише у разі їх наявності.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди підписана обома учасниками ДТП без будь-яких зауважень та заперечень щодо розташування зазначених транспортних засобів та їх пошкоджень, а пояснення водіїв узгоджуються як між собою, так і зі схемою місця ДТП.

Апеляційний суд не може погодитися з доводами апеляційної скарги, що дані свідків та потерпілих у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 373499 від 26 червня 2025 року зазначено не було, з огляду на те, що потерпілою в даному випадку є інший учасник ДТП ОСОБА_2 , пояснення якої знаходяться в матеріалах справи, а дані свідків заносяться в протокол лише за умови їх наявності.

Під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_1 пояснював, що допустив виїзд на зустрічну смугу виключно з метою об`їзду перешкоди, а саме транспортного засобу Hyundai Tucson д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який опинився на його смузі руху, однак будь-яких доказів на підтвердження цих обставин ним надано не було, в зв`язку з чим такі доводи відхиляються апеляційним судом як припущення.

Апеляційний суд враховує, що клопотань про призначення автотехнічної експертизи для спростування механізму дорожньо-транспортної пригоди під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявлялося.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, об`єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду немає. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст. 124 КУпАП.

Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 та його винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, наявності підстав для притягнення його до відповідальності, належним чином мотивувавши своє рішення.

Апеляційний суд зауважує, що жодних доказів того, що дорожня обстановка позбавила ОСОБА_1 технічної можливості виконати вимоги ПДР, матеріали справи не містять.

З огляду на те, що в суді апеляційної інстанції не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування висновку суду про доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційна скарга є безпідставною.

Апеляційний суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.

Апеляційний суд враховує, що апеляційна скарга не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції, незважаючи на неодноразові клопотання представника про відкладення розгляду справи, відмовив у їх задоволенні, ухваливши рішення за відсутності сторони захисту, апеляційний суд враховує, що розгляд справи, яка надійшла до суду 10 липня 2025 року, неодноразово відкладався за клопотаннями захисника, а саме 27 серпня 2025 року, 04 вересня 2025 року для надання можливості долучити до матеріалів справи рішення у справі № 405/4178/25, за позовом ОСОБА_1 про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Також апеляційний суд приймає до уваги, що правопорушення вчинене 26 червня 2025 року, а за правилами ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Отже, 26 вересня 2025 року строки накладення адміністративного стягнення спливали.

Оскільки захисник була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, призначеної на 23 вересня 2025 року, що вбачається з її чергового клопотання про відкладення розгляду справи, судом першої інстанції враховано рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», в якому зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, і з метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до положення ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов`язкової участі особи при розгляді справи за ст. 124 КУпАП, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд першої інстанції обґрунтовано вирішив провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів справи.

Постанова Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 11.4 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 11.4 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає

Суддя Кашперська Т.Ц.