Постанова від 18 листопада 2025 р. у справі №359/257/25 — Київський апеляційний суд

Головуючий у суді першої інстанції: Ткаченко Д.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 359/257/25

провадження № 33/824/3307/2024

19 листопада 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. та стягнуто судовий збір на користь держави.

Згідно із постановою судді, 29 березня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, не повідомив у встановленому законом порядку управління капітального будівництва Пристоличної сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, що 29 березня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписавши наказ від 29 березня 2024 року № 16-к «Про доплату суміщення посад». В цій частині дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).

Також, 30 квітня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив у встановленому законом порядку управління капітального будівництва Пристоличної сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, 30 квітня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписавши наказ № 16-к «Про доплату суміщення посад», яким встановив доплату своєму братові ОСОБА_2 . В цій частині дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).

31 травня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив у встановленому законом порядку управління капітального будівництва Пристоличної сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, що 31 травня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписавши наказ № 31-к «Про доплату суміщення посад», яким встановив доплату своєму братові ОСОБА_2 . В цій частині дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).

28 червня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директор КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив у встановленому законом порядку управління капітального будівництва Пристоличної сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, 28 червня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписавши наказ № 42-к «Про доплату суміщення посад», яким встановив доплату своєму братові ОСОБА_2 . В цій частині дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).

30 липня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив у встановленому законом порядку управління капітального будівництва Пристоличної сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, 30 липня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписавши наказ № 49-к «Про доплату суміщення посад», яким встановив доплату своєму братові ОСОБА_2 . В цій частині дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).

30 серпня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив у встановленому законом порядку управління капітального будівництва Пристоличної сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, 30 серпня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписавши наказ № 57-к «Про доплату суміщення посад», яким встановив доплату своєму братові ОСОБА_2 . В цій частині дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).

30 вересня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директор КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив у встановленому законом порядку управління капітального будівництва Пристоличної сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, 30 вересня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директор КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписавши наказ № 60-к «Про доплату суміщення посад», яким встановив доплату своєму братові ОСОБА_2 . В цій частині дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).

25 жовтня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив у встановленому законом порядку управління капітального будівництва Пристоличної сільської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим порушив вимоги п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, 25 жовтня 2024 року по вул. Соборна, 65 в с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київської області, виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» ОСОБА_1 , являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписавши наказ № 66-к «Про доплату суміщення посад», яким встановив доплату своєму братові ОСОБА_2 . В цій частині дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП (вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів).

Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції виходив із доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.

З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Вважає, що суд першої інстанції визнав його винним у скоєнні вказаного правопорушення безпідставно.

Зокрема, зазначає про те, що для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовим чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією та відповідно в постанові суду. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.

Крім того, апелянт зазначає про обставини, яким суд першої інстанції надав неналежну правову оцінку. В КП «КУП «Олександрівкажитлобудсервіс» діє Колективний договір, додатками до якого регулювались, в тому числі, питання преміювання його працівників. Так, підставою для кожного щомісячного преміювання були: 1) доповідна механіка, в якій останній, виходячи з виконання роботи з суміщення професій конкретними працівниками у відповідному місяці, вказував таких працівників і доплату у відсотковому співвідношенні; 2) протокол засідання Ради трудового колективу КП «КУП «Олександрівкажитлобудсервіс», яким Рада трудового колективу, як представницький орган трудового колективу підприємства перевіряла обгрунтованість інформації, викладеної в доповідній механіка.

Фактично процедура погодження щомісячного преміювання, такий механізм (доповідна механіка, протокол засідання Ради трудового колективу) є запобіжником недопущення порушення права на стимулюючі виплати.

За таких обставин, вважає ОСОБА_1 , шо реальний конфлікт інтересів між його приватним інтересом та службовими повноваженнями за вказаних обставин відсутній.

Вказане свідчить про відсутність корисливого, а тим більше прямого умислу у діях ОСОБА_1 на вчинення інкримінованих йому адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за викладених обставин. Інкриміновані ОСОБА_1 діяння носять формальний характер, не є суспільно шкідливими; в даному випадку, враховуючи механізм щомісячних преміювань, у ОСОБА_1 відсутні дискреційні повноваження; матеріали справи не містять будь-яких даних, які б з достовірністю свідчили про мету, з якою діяв останній. При складанні протоколів 8 січня 2025 року кожного з протоколів про адміністративні правопорушення пояснення у ОСОБА_1 не відбиралися.

Також зазначає про те, що 15 квітня 2024 року ОСОБА_1 направив на адресу свого безпосереднього керівника - начальника Управління капітального будівництва, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку Пристоличної сільської ради - повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів, пов'язаний з роботою на підприємстві його брата. Будь-яких застережень, обмежень, рекомендацій і т.п. з боку керівництва не надходило. Більше того, ОСОБА_1 запевнили, що, враховуючи механізм щомісячного преміювання, у діях останнього відсутній склад правопорушення. Суд першої інстанції не надав належної правової оцінки цьому факту.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Зайончковська В.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили скасувати постанову суду, провадження у справі закрити.

В судовому засіданні прокурор Гайфуліна Н.П. заперечувала про доводів апеляційної скарги та просила залишити без змін постанову суду першої інстанці. В судовому засіданні пояснила, що лист ОСОБА_1 від 15 квітня 2024 року, адресований начальнику Управління капітального будівництва, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку Пристоличної сільської ради носить загальний характер.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги та письмові пояснення, вважаю, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з`ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не проаналізував належним чином наявні в справі докази.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, передбачена відповідальність за неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів; вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст.172-7 КупАП є доведеність наявності ситуації, за якою приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічним, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячом інших дій.

Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Конфлікт інтересів має місце тоді, коли зазначена суперечність фактично вплинула на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Виходячи із сталої судової практики, по своїй суті реальний конфлікт інтересів є юридичним синонімом поняття «зловживання службовими повноваженнями та пов'язаними з ним можливостями».

Разом з тим, чітко визначеної суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 і його службовими повноваженнями, які виникли перед підписанням наказів про встановлення доплат працівникам товариства (водіям ремонтних машин), до числа яких і входив брат ОСОБА_1 та яка фактично вплинула на об'єктивність або неупередженість рішення, не доведено.

Так, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

В свою чергу, реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Як слідує із матеріалів справи ОСОБА_1 29.03.2024, 30.04.2024, 31.05.2024, 28.06.2024, 30.07.2024, 30.08.2024, 30.09.2024, 25.10.2024, перебуваючи у приміщенні КП «КУП «Олександрівкажитлобудсервіс» за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Соборна, 65, підписав накази №69-к, №16-к, №22-к, №31-к, №42-к, №49-к, №57-к, №60-к, №66-к, якими він встановив доплати всім водіям підприємства, до числа яких входив його брат.

Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що В.о. директора КП «КУП «Олександрівкажитлобудсервіс» ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив дії (підписав накази) в умовах реального конфлікту інтересів, пов`язаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями як директора комунальної установи, які впливають на об`єктивність прийняття рішення, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону. Таким чином, є очевидним, що у ОСОБА_1 був приватний немайновий інтерес у зв`язку з підписанням наказів про встановлення доплат працівникам підприємства, де серед інших працівників був його брат, а саме поліпшення його майнового стану.»

Отже, на думку суду першої інстанції, корисливий мотив ОСОБА_1 при підписанні наказів про встановлення доплат за суміщення посад ВСІМ водіям підприємства полягав у поліпшенні майнового стану його брата. Тобто, ОСОБА_1 підписував накази про встановлення доплат всім водіям лише тому, що серед них був його брат, з метою поліпшення його майнового стану.

Натомість, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про оплату праці» додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до ст. 97 Кодексу законів про працю України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Так, п. 5.10 Колективного договору передбачено встановлення доплат та надбавок до тарифних ставок та посадових окладів працівників, що мають галузевий характер. (Додаток 7). В додатку 7 встановлений перелік доплат та надбавок, так за суміщення професій (посад).

Право на працю та, відповідно, на її оплату закріплено в Конституції України. Так, відповідно до ст. 43 Конституції кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Загальна декларація прав людини (ООН, 1948 рік) у статті 23 проголошує, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття; на рівну оплату за рівну працю; кожен працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення. Для захисту своїх інтересів кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до професійних спілок.

В матеріалах справи відсутні докази, що приватний інтерес ОСОБА_1 вплинув на об`єктивність або неупередженість прийнятого рішення, тобто рішення ОСОБА_1 про встановлення надбавки за суміщення посад своєму брату було необ`єктивним.

Так, в матеріалах справи відсутні докази:- які б підтверджували, що брат ОСОБА_1 не суміщавав посади та не виконував додаткову роботу, яка не передбачена посадою, яку він займає;- які підтверджували, що брат ОСОБА_1 отримав надбавку за суміщення посад в більшому розмірі, ніж інші працівники (водії) товариства;- які б підтверджували, що надбавка брату ОСОБА_1 була встановлена в більшому розмірі, ніж та, яка запропонована в доповідній записці механіка підприємтсва;- які б підтверджували, що лише брат ОСОБА_1 отримав надбавку за суміщення посад.

Відповідно до наказів, які були підписані ОСОБА_1 надбавка за суміщення посад встановлювалася всім водіям підприємства та у однаковому розмірі. А сам факт встановлення надбавки близькій особі за однакових умов з іншими працівниками, тобто за відсутності доказів неупередженості прийнятого рішення, не може бути визнане порушенням закону.

Крім того, як зазначалося вище, пунктом 5.10 Колективного договору КП «КУП «Олександрівкажитлобутсервіс» передбачено встановлення доплат та надбавок до тарифних ставок та посадових окладів працівників, що мають галузевий характер. (Додаток 7). В додатку 7 встановлений перелік доплат та надбавок, так за суміщення професій (посад) доплати одному працівнику максимальними розмірами не обмежується і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами суміщуваних посад працівників.

В той же час, підставою для кожного щомісячного преміюванння (у даному випадку - водіям) були: 1) доповідна механіка, в якій останній, виходячи з виконання роботи з суміщення професії конкретними працівниками у відповідному місяці, вказував таких працівників і доплату у відсотковому співвідношенні; 2) протокол засідання Ради трудового колективу КП «КУП Олександрівкажитлобудсервіс», яким Рада трудового колективу, як представницький орган трудового колективу підприємства перевіряла обгрунтованість інформації, викладеної в доповідній механіка.

Відповідно, у ОСОБА_1 відсутні дискреційні повноваження щодо визначення розміру доплат працівникам.

Як зазначено у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2? прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-йнараді: дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Тобто, дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або часткове вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіант управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Ознаки дискреційних повноважень, які зокрема:- дають змогу на власний розсуд оцінювати певний юридичний факт, а також обирати одну з декількох можливих форм реагування на нього;- надають можливість на власний розсуд обирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації:- дають змогу особі обрати форму реалізації своїх повноважень;- наділяють особу правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення.

Важливою ознакою такого вибору є те, шо він здійснюється без необхідності узгодження варіанта вибору із будь-ким.

Суб`єктивна сторона правопорушення, склад якого наведений у ст.172-7 КУпАП характеризується прямим умислом, тобто суб`єкт усвідомлює, що він не повідомляє про наявність у нього реального конфлікту інтересів, або усвідомлюючи це вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів.

В той же час, як слідує із матеріалів справи 15 квітня 2024 току ОСОБА_1 направив на адресу свого безпосереднього керівника - начальника Управління капітального будівництва, житлово - комунального господарства та регіонального розвитку Пристоличної сільської ради - повідомлення про реальний/потенційний конфлікт інтересів, пов`язаний з роботою на підприємстві свого брата.

Будь-яких застережень, обмежень, рекомендацій і т.п. з боку керівництва не надходило. Більше того, як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 , його запевнили, що враховуючи механізм щомісячного преміювання, у його діях відсутній склад правопорушення.

Відповідно в діях ОСОБА_1 відсутній прямий умисел, оскільки він повідомив безпосереднього керівника про реальний/потенційний конфлікт інтересів, пов`язаний з роботою на підприємстві його брата, на що не отримав заперечень та зауважень.

Крім того, як слідує із матеріалів справи, згідно з листа Управління капітального будівництва Пристоличної сільської ради від 02.12.2024 №587 ОСОБА_1 , виконуючий обов`язки директора КП «КУП «Олександрівкажитлобудсервіс» 15 квітня 2024 року повідомив зазначене управління про потенційний/реальний конфлікт інтересів у зв`язку з тим, що його рідний брат працює водієм у вказаному підприємстві.

Згідно з цим листом посада керівника комунального підприємства не входить до переліку осіб, які повинні повідомляти про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, а тому на ОСОБА_1 не поширюються вимоги Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.

Враховуючи вищевикладене, наявними в матеріалах справи доказами не доведено, що в.о. директора КП «КУП «Олександрівкажитлобудсервіс» ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив дії (підписав накази) в умовах реального конфлікту інтересів, пов`язаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями як директора комунальної установи, які фактично вплинули на об`єктивність або неупередженість прийняття рішення щодо встановлення надбавки за суміщення посад водіям підприємства, серед яких був його брат.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, та доведеність вини останнього в їх вчиненні, є помилковим.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10 лютого 1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обгрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Ураховуючи викладене, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 205 року підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна