Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №240/20044/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/20044/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

06 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.06.2025 року № 063950008483 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 13.11.2006 по 15.10.2007 в ТОВ «Аеліта», з 13.12.2011 по 31.12.2014; з 01.01.2015 по 27.07.2015 у філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат», з 28.07.2015 по 10.09.2019 у ТОВ «Межиріченський ГЗК».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 18.05.2025 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.06.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

26.06.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №063950008483. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії відповідачем зазначено таке: вік заявника - 58 років; необхідний страховий стаж становить не менше 30 років; страховий стаж заявника становить 36 років 9 місяців 7 днів; необхідний пільговий стаж становить12 років 6 місяців; пільговий стаж за списком № 2 відсутній; пільговий стаж відсутній, оскільки посада, яка зазначена в пільговій довідці від 10.06.2025 року № 04-36/24, а саме «тракторист», не відповідає посаді, яка зазначена в постанові КМУ від 24.06.2016 року № 461; згідно з записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.08.1988 року особу прийнято «трактористом транспортної дільниці», а в наказі про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці від 12.09.2016 року № 71-оз «транспортна дільниця» не зазначена. Враховуючи зазначене, вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого пп. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за цим Законом призначаються трудові пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні пенсії.

Умови та особливості призначення пенсії за віком окремим категоріям працівників визначені у ст.ст. 12-18 вказаного Закону. Вказані норми права передбачають призначення пенсії за віком на загальних підставах; пенсії за віком на пільгових умовах; особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії; пенсії громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; пенсії за віком інвалідам, учасникам війни, сім`ям загиблих (померлих) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських; пенсії за віком багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства, а також пенсії за віком окремим категоріям громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383, передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачено, що у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Стосовно висновків пенсійного органу про відсутність у позивача пільгового стажу, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач:

- в період з 13.11.2006 по 15.10.2007 працював на посаді електрогазозварника в ТОВ «Аеліта»;

- в період з 13.12.2011 по 31.12.2014 працював трактористом четвертого розряду в цеху будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних робіт в філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат»;

- в період 01.01.2015 по 27.07.2015 працював трактористом четвертого розряду в цех будівельно-монтажних робіт в філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат в ПрАТ «Кримський ТИТАН»;

- в період з 28.07.2015 по 10.09.2019 працював трактористом (МТЗ 82.1) четвертого розряду транспортної дільниці в ТОВ «Межиріченський ГЗК» (у порядку переведення з філії «Іршанський ГЗК).

Щодо періоду роботи позивача з 13.11.2006 по 15.10.2007 на посаді електрогазозварника в ТОВ «Аеліта», суд вірно вказав, що професія електрогазозварника у період з 13.11.2006 по 15.10.2007 відноситься до робіт за Списком № 2, що передбачено розділом ХХХІІІ списку № 2 постанови КМУ № 36 від 16.01.2003, яка була чинна на момент роботи позивача.

Отже, робота позивача електрогазозварником передбачена у Списку № 2.

Таким чином, позивач у період з 13.11.2006 по 15.10.2007 працював на роботі за Списком № 2, що підтверджено записами у трудовій книжці і не потребує додаткового підтвердження уточнюючими довідками.

Щодо періодів роботи позивача на посаді тракториста з 13.12.2011 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 27.07.2015 у філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат», з 28.07.2015 по 10.09.2019 у ТОВ «Межиріченський ГЗК», судом встановлено, що довідкою від 11.08.2025 № 319/22, виданою філією «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», підтверджено, що позивач працював на посаді тракториста з 01.01.2015 по 27.07.2015.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 10.06.2025 №04-36/24 підтверджено, що позивач працював повний робочий день в ТОВ «Межиріченський ГЗК», виконував управління трактором під час транспортування різних вантажів, машин, механізмів, металоконструкцій, проведення ремонту за посадою тракторист, що передбачена Списком № 2 розділ 1 підрозділі код КП 8331 ДК 003:2010, підстава Постанова КМУ №461 від 24.06.2016 № 461.

Довідка від 10.06.2025 № 04-36/25 видана ТОВ «Межиріченським ГЗК» про те, що первинна атестація робочого місця тракториста (МТЗ-82,1) за умовами праці ТОВ «Межиріченський ГЗК» була проведена у вересні місяці 2016 року відповідно до наказу від 12.09.2016 року №71-од.

До Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року, віднесено професії - трактористи, зайняті в кар`єрах, розрізах і на відвалах (розділ І підрозділ «а» позиція « 1.1а»); трактористи, зайняті в хвостосховищах (розділ ІІ підрозділ «а» позиція « 2а»); трактористи, зайняті подаванням шихти на рудному дворі (розділ ІІІ підрозділ «а» позиція « 3.1а»); трактористи, зайняті підвезенням гарячого металу (розділ VІІІ підрозділ «а» позиція « 8.10а»).

До Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 461 від 24.06.2016 року, віднесено професії - трактористи, зайняті в кар`єрах, розрізах і на відвалах (розділ І); трактористи, зайняті в хвостосховищах (розділ ІІ); трактористи, зайняті подаванням шихти на рудному дворі (розділ ІІІ);

Таким чином, під час роботи позивача трактористом (з 13.12.2011 по 31.12.2014, з 01.01.2015 по 27.07.2015, з 28.07.2015 по 10.09.2019) вказана професія відноситься до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, суд враховує довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 10.06.2025 №04-36/24, якою підтверджено, що позивач працював повний робочий день в ТОВ «Межиріченський ГЗК», виконував управління трактором під час транспортування різних вантажів, машин, механізмів, металоконструкцій, проведення ремонту за посадою тракторист, що передбачена Списком № 2 розділ 1 підрозділі код КП 8331 ДК 003:2010, підстава Постанова КМУ №461 від 24.06.2016 № 461.

Також наказ № 71-од від 12.09.2016 року «Про затвердження підсумків атестації робочих місць за умовами праці» містить відомості щодо атестації професії, посади позивача – тракторист (МТЗ 82.1).

При цьому, Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17 зроблений висновок про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист.

У постанові по справі від 06 березня 2018 року №754/14898/15-а Верховний Суд стосовно аналогічних правовідносин зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Також Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16- а та від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

Щодо висновків відповідача в оскаржуваному рішенні, що пільговий стаж відсутній, оскільки посада, яка зазначена в пільговій довідці від 10.06.2025 року № 04-36/24, а саме «тракторист», не відповідає посаді, яка зазначена в Постанові КМУ від 24.06.2016 року № 461, а також посилань на те, що згідно з записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 13.08.1988 року особу прийнято «трактористом транспортної дільниці», а в наказі про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці від 12.09.2016 року № 71-оз «транспортна дільниця» не зазначена, то суд вважає, що вказані невідповідності не можуть бути підставою для відмови працівнику у зарахуванні пільгового стажу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Проте, орган Пенсійного фонду не скористався наданим йому правом на перевірку відомостей, зазначених у вказаній довідці, а переклав тягар відповідальності на заявника та відмовив у зарахуванні пільгового стажу, без законодавчо встановлених на те причин. Водночас, відповідач не заперечує факт роботи позивача на підприємстві, проте вважає, що цього недостатньо для врахування стажу такої роботи до пільгового для призначення пенсії на пільгових умовах.

Виконання позивачем робіт на посаді, яка передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у періоди з 13.11.2006 по 15.10.2007 в ТОВ «Аеліта»; з 13.12.2011 по 31.12.2014; з 01.01.2015 по 27.07.2015 у філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат»; з 28.07.2015 по 10.09.2019 у ТОВ «Межиріченський ГЗК» підтверджено наявними в матеріалах доказами, отже підстави для відмови у зарахуванні спірних періодів трудового стажу позивача до пільгового у відповідача відсутні.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.06.2025 року №063950008483 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є: зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 13.11.2006 по 15.10.2007 в ТОВ «Аеліта», з 13.12.2011 по 31.12.2014; з 01.01.2015 по 27.07.2015 у філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат», з 28.07.2015 по 10.09.2019 у ТОВ «Межиріченський ГЗК»; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 18.05.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю.

Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.