Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №560/3909/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3909/26

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

06 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 та в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 про відмову у наданні Позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, прийняте згідно з протоколом від 16 лютого 2026 року №36. Зобов`язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації Позивача на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що є громадянином України та здобувачем вищої освіти за денною формою у закладі освіти за кордоном, а саме був прийнятий на навчання до Університету Вест-Індії (Польський кампус у Варшаві), де з 01 жовтня 2025 року навчається на денній формі навчання, що підтверджується довідками від 01 жовтня 2025 року 9 грудня 2025 року. Позивач підвищує освітній рівень (до рівня доктор філософії, аспірант, ІІІ ступінь).

14.02.2026 позивач через ЦНАП подав на ім`я голови комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв`язку з тим, що є студентом першого курсу аспірантури (ступінь 3), на денній формі навчання у Університеті Вест-Індії у Польщі.

Однак отримав відмову у наданні відстрочки від призову, підставою відмови слугувала відсутність довідки ЄДЕБО українського ВНЗ. Вважав, що дане рішення не відповідає реальним фактам, оскільки воно грунтується на формальних підставах. Ним були надані всі документи, відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", які підтверджують право на відстрочку. Крім того, Позивач надав виписку з ЄДЕБО, чим підтвердив послідовність здобуття вищої освіти.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 та про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Позивачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати зазначене судове рішення, прийняти нове - про задоволення позову.

Відповідно до ст.311 КАС України справа судом апеляційної інстанції переглядається в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вимоги останньої підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

28.06.2004 ОСОБА_1 здобув вищу освіту у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, та отримав диплом магістра, що підтверджується випискою з Реєстру документів про освіту.

Позивач є здобувачем вищої освіти за денною формою у закладі освіти за кордоном, а саме був прийнятий на навчання до Університету Вест-Індії (Польський кампус у Варшаві), де з 01 жовтня 2025 року навчається на денній формі навчання, що підтверджується довідками від 01 жовтня 2025 року та від 09 грудня 2025 року, а саме позивач підвищує освітній рівень до рівня доктор філософії, аспірант, ІІІ ступінь.

14.02.2026 позивач через ЦНАП подав на ім`я голови комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", у зв`язку з тим, що є студентом першого курсу аспірантури (ступінь 3), на денній формі навчання у Університеті Вест-Індії у Польщі.

Згідно повідомлення №20260214-511028 ІНФОРМАЦІЯ_1 рішенням оформленим протоколом від 16 лютого 2026 року №36 позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову. Підстава - відсутня довідка про здобувача освіти, сформованій в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі також - Закон № 3543-XII, в редакції, станом на час спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-ХІІ визначені категорії військовозобов`язаних які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Зокрема, згідно п.1 ч.3 ст.23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч.2 ст.10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі також - Порядок №560, в редакції, станом на час спірних правовідносин), яким врегульовано процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

За змістом пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

Відповідно до абзацу 1 пункту 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Згідно із пунктом 59 Порядку №560, за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Приписами пункту 60 Порядку №560 передбачено, що Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Додатком 5 Порядку №560 встановлено перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема, для категорії осіб, які мають право на відстрочку відповідно до п.1 ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній ч.2 ст.10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури) необхідно подати такі документи: для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти; для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров`я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров`я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб.

За змістом пункту 62 Порядку №560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС та ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою згідно з додатком 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Отже, наведеною нормою для військовозобов`язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону №3543-XII, передбачено обов`язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

За змістом ст.1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про освіту» невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти. У системі позашкільної освіти та освіти дорослих (включно із післядипломною освітою) можуть здобуватися часткові кваліфікації.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.74 Закону України «Про освіту» у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Відповідно до ч.5 ст.74 Закону України «Про освіту» держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України" Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права".

Частиною 6 статті 74 Закону України «Про освіту» передбачено, що суб`єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб`єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.

Анулювання доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у разі припинення виконання суб`єктом ведення своїх функцій, припинення суб`єкта ведення та в інших випадках, визначених законом.

Тимчасове блокування держателем Електронної бази доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у випадках несанкціонованого втручання в роботу Електронної бази, виявлення кіберзагроз, кіберінцидентів і кібератак, а також ризиків настання таких подій.

Як зазначено у пункті 1, 4 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого 08 червня 2018 року Наказом Міністерства освіти і науки України №620, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2018 року за №1132/32584 (надалі також - Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти) це Положення розроблено відповідно до ст.74 Закону України «Про освіту» з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб. В ЄДЕБО містяться Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників, єдина електронна система моніторингу працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, інші складові, визначені відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

Отже, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати таку довідку, оскільки не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не можуть сформувати довідку про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

Судом встановлено, що позивач звернувся через адміністратора ЦНАП до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою від 14 лютого 2026 року в якій просив надати відстрочку у відповідності до п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».

Комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації протоколом №36 від 16.02.2026, відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у зв`язку із тим, що надана позивачем довідка не відповідає встановленій Порядком №560 формі довідки та не сформована у державній електронній базі з питань освіти України.

При цьому судом першої інстанції констатовано, що іноземний заклад вищої освіти не є юридичною особою приватного або публічного права в Україні і суб`єктом освітньої діяльності з ліцензію на провадження освітньої діяльності в Україні, його не можливо включити до Реєстру суб`єктів освітньої діяльності ЄДЕБО.

Суд зазначив, що належними доказами навчання позивача можуть бути легалізовані іноземні документи, зокрема, щодо навчання. Так, суд вказав, що іноземні документи мають бути засвідчені в країні їх походження у спосіб, який офіційно застосовується у цій країні (консульська легалізація або проставлення апостиля, - для країн-учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаага, 1961), ратифікованої Законом України від 10 січня 2002 року № 2933-III "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів"), і відповідно не надав суду належних доказів на підтвердження свого навчання в Університеті Вест-Індії (Польський кампус у Варшаві).

Подані позивачем довідки про зарахування іноземного громадянина (позивача) на денну форму навчання від 01 жовтня 2025 року та від 09 грудня 2025 року, без проставлення апостиля, не є тими документами, які в силу приписів пункту 62 Порядку №560 можуть підтвердити право позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно п.1 ч.3 ст.23 Закону №3543-ХІІ.

Проте, суд не взяв до уваги те, що відповідно до ст.13 Закону України Про міжнародне приватне право документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном, повинні прийматися за умови їх легалізації або проставляння апостилю, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ.

24.05.1993 між Україною і Республікою Польща був укладений договір про правову допомогу та відносини у цивільних та кримінальних справах, який ратифікований постановою Верховної Ради України №3941-ХІІ від 04.01.1994 (далі Договір про правову допомогу), головна мета якого поглиблення і вдосконалення взаємного співробітництва в галузі правових відносин та правова допомога у цивільних і кримінальних справах. Договір про правову допомогу регулює правові відносини двох держав в галузях приватного права, сімейного права (порядок укладення шлюбу, аліментні відносини, усиновлення тощо, регулює майнові відносини, спадкові справи, порядок вирішення трудових спорів, визнання і виконання судових рішень, а також широкий спектр питань в галузі кримінального права.

Стаття 15 Договору про правову допомогу («Визнання документів») встановлює, що документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони. Позивачем для надання відстрочки були надані документи, що підтверджують його навчання в іноземному навчальному закладі, до яких було надано переклад на українську мову, засвідчений нотаріально. Аналогічні документи було надано Позивачем до суду в якості доказів. Відповідно, такі документи є належними і допустимими доказами навчання позивача в іноземному навчальному закладі.

Суд також звертає увагу, що Закон №3543-ХІІ не містить жодних застережень як щодо неможливості надання відстрочки особам, які здобувають вищу освіту на території інших держав, так і щодо наявності довідки з ЄДЕБО, як обов`язкової умови для надання відповідної відстрочки. Як вже зазначалось, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до ЄДЕБО, відповідно, не можуть сформувати таку довідку за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560.

Водночас, суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України №560 є вичерпним, а факт здобуття вищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти не може підтверджуватись іншими доказами, якщо вони є належними та допустимими.

Крім того, суд зауважує, що реєстр суб`єктів освітньої діяльності не містить відомостей про заклади вищої та професійної освіти в Польщі, а тільки про ті, які розташовані в Україні. Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку про протиправність рішення Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , на особливий період, оформлене протоколом №36 від 16 лютого 2026 року, яким відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Водночас суд враховує, що відповідно до пунктів 1, 2, 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, в редакції станом на час спірних правовідносин, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, крім іншого: беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) комісій з питань направлення для проходження базової військової служби, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань направлення громадян України для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від направлення для проходження базової військової служби, служби у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Тому, виходячи з дискреції повноважень Відповідача, з доведеної позивачем підставності порушення своїх прав, колегія суддів вважає за необхідне зобов"язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 на засіданні комісії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 лютого 2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 1 064,96 грн., та за подання апеляційної скарги в розмірі 1597,44 грн., що підтверджується відповідними квитанціями.

Враховуючи, що апеляційна скарга судом задоволена, відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в загальному розмірі - 2662,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов"язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 , на особливий період оформлене протоколом №36 від 16 лютого 2026 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Зобов"язати комісію з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 лютого 2026 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.