Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №120/5777/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/5777/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Людмила Олександрівна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

06 серпня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2025 року з урахуванням додаткового рішення від 12.03.2026, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та виплачувати перераховану пенсію, врахувавши всі встановлені підвищення та доплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

22.05.2026 представником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано заяву про встановлення способу виконання судового рішення, в якій останній просить суд встановити спосіб виконання рішення суду 28.11.2025, шляхом зобов`язання ГУ ПФУ у Вінницькій області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

Ухвалою від 23.06.2026 відмовлено в задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення способу виконання судового рішення в справі №120/5777/25.

Разом з тим, судом в ході розгляду вказаної заяви встановлено, що під час ухвалення рішення в справі, суд, вирішивши питання про право, не визначив спосіб виконання судового рішення, а саме не вказав у зобов`язальній частині рішення способу визначення десяти мінімальних пенсій за віком. В свою чергу, як встановлено судом, не вирішення такого питання перешкоджає належному виконанню судового рішення та спричиняє подачу учасниками справи та державним виконавцем заяв з питань, пов`язаних з виконанням судового рішення.

Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, визначених відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, та виплачувати перераховану пенсію, врахувавши всі встановлені підвищення та доплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції вказав, що у рішенні від 28.11.2025 судом не зазначено способу визначення десяти мінімальних пенсій за віком, тобто вирішено питання про право, однак не визначено способу виконання судового рішення, а тому, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення позову в цій частині.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Виходячи з положень ст. 252 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для винесення додаткового рішення в справі.

Відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зважаючи на наведені приписи та приймаючи до уваги те, що розгляд справи та прийняття в ній рішення по суті спору здійснювалось у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку про розгляд питання щодо ухвалення додаткового рішення в письмовому провадженні, без виклику ( повідомлення ) учасників справи.

Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги позивача, з приводу яких досліджувалися докази, зокрема в даному випадку суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення в резолютивній частині рішення.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.11.2025 року з урахуванням додаткового рішення від 12.03.2026, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком та виплачувати перераховану пенсію, врахувавши всі встановлені підвищення та доплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Разом з тим, відповідно до позовних вимог, позивач просив суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

Однак, у рішенні від 28.11.2025 судом не зазначено способу визначення десяти мінімальних пенсій за віком, тобто вирішено питання про право, однак не визначено способу виконання судового рішення, а тому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Згідно з статтею 28 Закону №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до статті 40 Бюджетного кодексу України Законом про Державний бюджет України визначаються розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період.

Отже, розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається Законом України “Про Державний бюджет України" на відповідний рік.

Згідно зі ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2025 рік становить 2361,00 гривня, а отже мінімальна пенсія за віком складає 2361,00 гривню. Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2026 рік становить 2595 гривень, а отже мінімальна пенсія за віком складає 2595 гривень.

Таким чином, згідно з Законом України №796-XII для осіб з інвалідністю І групи, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, розмір пенсії в 2025 році не повинен бути меншим ніж 23610,00 грн., а в 2026 році - 25950 грн.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.03.2025 року перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р (ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №230/96-ВР, у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, визначених відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, та виплачувати перераховану пенсію, врахувавши всі встановлені підвищення та доплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М.

Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.