Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №580/11955/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/11955/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі №580/11955/25 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані щодо наявності порушень ОСОБА_1 правил військового обліку, а також направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 1 місяця з часу отримання цієї ухвали подати суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі №580/11955/25.

30.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 подав суду звіт щодо виконання рішення суду, в якому зазначено, що згідно відомостей отриманих з АІТС «Оберіг», ОСОБА_1 станом на 30.03.2026 не є порушником військового обліку.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року прийнято звіт в адміністративній справі №580/11955/25.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 та ухвалити нову постанову, якою відмовити у прийнятті звіту та визнати, що рішення суду не виконано. Також просить зобов`язати відповідача забезпечити повне, належне та фактичне виконання рішення суду та надати суду докази такого виконання з одночасним направленням їх позивачу. В обґрунтування скарги зазначив, що надані відповідачем документи не підтверджують виконання відповідачем рішення суду, що суперечить вимогам ст. 370 КАС України щодо обов`язковості повного та належного виконання судового рішення. Суд першої інстанції, приймаючи звіт, фактично обмежився формальним посиланням на документ з реєстру «Оберіг», не перевіривши: дату його формування; причинно-наслідковий зв`язок із виконанням рішення суду; повноту виконання покладених обов`язків. Вказаний документ (відомості з АІТС «Оберіг» від 06.12.2025, додані відповідачем) сформований до ухвалення рішення суду та до набрання ним законної сили, а тому відповідно до ст. 255 КАС України об`єктивно не може підтверджувати його виконання

Відповідно до ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Проаналізувавши матеріали апеляційної скарги та зміст оскаржуваного рішення, з урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно ст.ст. 129, 129-1 Конституції України, обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічна норма закріплена в ст. 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (зокрема, пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», «одним з основоположних принципів демократичного суспільства є принцип верховенства права, пряме посилання на який міститься у преамбулі Конвенції. Із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури» (пункт 55).

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі №580/11955/25 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані щодо наявності порушень ОСОБА_1 правил військового обліку, а також направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

30.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_1 подав суду звіт щодо виконання рішення суду, в якому зазначено, що згідно відомостей отриманих з АІТС «Оберіг», ОСОБА_1 станом на 30.03.2026 не є порушником військового обліку.

Суд першої інстанції прийняв вказаний звіт та зазначив, що відповідно до витягу з реєстру «Оберіг» стосовно ОСОБА_1 26.11.2024 внесено відомості про порушення правил військового обліку. 06.12.2025 внесено запис про скасування вказаних відомостей. Підстава - «особа самостійно з`явилась».

Колегія суддів вважає передчасним такий висновок суду першої інстанції, оскільки фактично відповідачем не надано до суду доказів які б підтверджували вчинення дій щодо виконання резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі №580/11955/25, зокрема не надано доказів виключення даних щодо наявності порушень ОСОБА_1 правил військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також не надано доказів направлення до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як правильно зазначив апелянт, долучені до матеріалів справи відомості з АІТС «Оберіг» від 06.12.2025, сформовані до ухвалення рішення суду та до набрання ним законної сили.

Крім того, позивач зазначив, що станом на момент подання апеляційної скарги в системі «Резерв+» наявна інформація про штраф.

Вказані доводи апелянта підтверджуються належними доказами.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 у поданому звіті не підтвердив документально повного виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі №580/11955/25, колегія суддів, виходячи зі змісту частини другої статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту відповідача вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту та встановити відповідачу новий строк для подання протягом одного місяця з дня отримання копії цієї постанови звіту про виконання вказаного судового рішення з письмовими доказами, що регламентовано положеннями ч. 11 ст. 383 КАС України.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись ст.ст. 308, 310,311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року скасувати та постановити нову.

Відмовити у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 в адміністративній справі № 580/11955/25.

Установити ІНФОРМАЦІЯ_1 новий строк для подання звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 580/11955/25- один місяць з дня отримання копії цієї постанови суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких