Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №620/2135/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/2135/25 Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Файдюка В.В., Безименної Н.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком від 22.01.2025 року №253550003986;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі «Пам`ять Ілліча» з 03.07.1984 по 02.07.1987 року згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 07.04.1984 року та призначити пенсію за віком з 11.07.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог послалася на те, що трудова книжка від 07.08.1984 року серії НОМЕР_1 на її ім`я містить всі необхідні записи про роботу в колгоспі «Пам`ять Ілліча» Нижньогорського району Кримської республіки УССР у спірний період та є належним і допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивачки для призначення пенсії за віком.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком від 22.01.2025 № 253550003986.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі «Пам`ять Ілліча» з 03.07.1984 по 02.07.1987 року згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.04.1984 та призначити пенсію за віком з 11.07.2023.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд дійшов висновку, що записи в трудовій книжці позивачки та додаткові документи підтверджують її стаж роботи в колгоспі у зазначений період з відпрацюванням встановленої кількості людиноднів. Вік позивачки 60 роки, страховий стаж з урахуванням встановлених судом обставин складає більше 30 років, що дає право на призначення пенсії за віком згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За призначенням пенсії звернулася до органу Пенсійного фонду України 11.07.2023, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне, прийняте з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що нема підстав для зарахування спірного періоду роботи в колгоспі, оскільки відсутні інформація про кількість фактично відпрацьованих днів, встановлений річний мінімум та довідка про перейменування колгоспу, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі №620/14132/23 не містить зобов`язання врахувати цей період, бо в ньому йдеться про періоди роботи в колгоспі з 02.01.1983 по 02.07.1984 та з 03.07.1987 по 24.04.1998.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачка наводить аргументи на підтримку законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11 липня 2023 року вона звернулась до органу Пенсійного фонду України із заявою та документами про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак їй відмовлено за недостатністю необхідного страхового стажу.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 у справі № 620/14132/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 253550003986 від 18.07.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 11.07.2023 зарахувавши до її загального страхового стажу період роботи в колгоспі «Пам`ять Ілліча» з 02.01.1983 по 02.07.1984 та з 03.07.1987 по 24.04.1998 та враховуючи правову оцінку, надану судом у рішенні.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі № 620/6113/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком від 14.02.2024 №253550003986 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 період її навчання з 01.09.1978 по 22.07.1981 в середньо-професійному училищі №20 с. Армянськ, Кримської області за професією штукатур обліцювальник-плиточник, згідно з дипломом серії НОМЕР_2 , виданого 22.07.1981 та повторно розглянути заяву від 11.07.2023 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 253550003986 від 22.01.2025.

Підставою для відмови в призначенні пенсії слугувало те, що страховий стаж заявниці становить 27 років 10 місяців 24 дні, страховий стаж для визначення права на призначення пенсії за віком з урахуванням положень абзацу 3 п.1 ч.1 ст.3-1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" - складає 29 років 9 місяців 24 дні (із врахуванням рішення суду).

Також вказано, що згідно зобов`язання Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 № 620/6113/24 повторно розглянуто заяву від 11.07.2023 про призначення пенсії за віком і зараховано до загального страхового стажу період навчання з 01.09.1978 по 22.07.1981. До загального страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі з 03.07.1984 по 02.07.1987 (загальний період з 02.01.1983 по 24.04.1998) згідно запису в трудовій книжці НОМЕР_1 від 07.04.1984 року, оскільки відсутня інформація про кількість фактично відпрацьованих днів, встановлений річний мінімум та відсутня довідка про перейменування колгоспу, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 № 620/14132/23 не містить зобов`язання врахувати цей період. Зобов`язано зарахувати тільки періоди роботи в колгоспі з 02.01.1983 по 02.07.1984 та з 03.07.1987 по 24.04.1998.

Не погодившись з відмовою, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступні норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.

Спірним у цій справі є питання зарахування до страхового стажу позивачки періоду її роботи в колгоспі з 03.07.1984 по 02.07.1987.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За приписами частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно з частинами першою і другою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 (далі - Основні положення).

Відповідно до пунктів 1, 2 Основних положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).

Згідно з пунктом 6 Основних положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними).

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 вищенаведеної Інструкції).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж працівника, є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. При прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

В трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 на ім`я позивачки записано, що вона в період з 07.04.1982 по 24.04.1998 працювала в колгоспі «Пам`ять Ілліча» Нижньогірського району Республіки Крим (підстава: протокол №4 від 07.04.1982, протокол №4 від 24.04.1998).

Зокрема з 07.04.1982 позивачка працювала вихователем в дитячому садку колгоспу «Пам`ять Ілліча», у період з 02.01.1983 по 02.08.1984 перебувала у відпустці по догляду за дитиною, з 03.02.1994 призначена на посаду гідротехніка.

На сторінках 18-19 трудової книжки колгоспника містяться записи щодо трудової участі позивачки у колективному господарстві: 1985 рік - 279 л/днів при встановленому річному мінімумі 265 л/днів, 1986 рік - 275 л/днів при встановленому річному мінімумі 260 л/дні, 1987 рік - 82 л/дні при встановленому річному мінімумі 82 л/дні.

За архівною довідкою від 23.06.2023 № Г-414/2, виданою адміністрацією Нижньогірського району Республіки Крим, наявні відомості щодо нарахованої заробітної плати та відпрацьованих людиноднів за період роботи з 1982-1990 роки, згідно із якими позивачкою відпрацьовано в 1984 році - 184 л/дні, в 1985 році - 267 л/днів, в 1986 році - 275 л/днів, в 1987 році - 82 л/дні.

За інформацією з архівної довідки від 23.06.2023 № Г-414/4, виданої адміністрацією Нижньогірського району Республіки Крим, відповідно до Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992 на базі колгоспу «Пам`ять Ілліча» Нижньогірського району було створено колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) колгосп «Пам`ять Ілліча», що є його правонаступником. У подальшому, згідно із Указом Президента України від 03.12.1999 №1529/99 колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) колгосп «Пам`ять Ілліча» реорганізовано в сільськогосподарський виробничий кооператив «Пам`ять Ілліча», що є його правонаступником.

Отже, записами трудової книжки позивачки та архівними довідками підтверджується виконання нею встановлених мінімумів трудової участі в 1985-1987 роках.

Слід зазначити, що єдиною підставою для неврахування до страхового стажу періоду роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин, що випливає з аналізу положень частини другої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За змістом пункту 13 Основних положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність відповідно до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Водночас, у трудовій книжці колгоспника на ім`я позивачки не вказано встановленого річного мінімуму людиноднів на 1984 рік, відсутній запис про невиконання нею в тому році мінімуму трудової участі в громадському господарстві саме без поважних причин, як то визначено пунктом 5 Основних положень № 310, однак позивачкою відпрацьовано 184 людинодні, враховуючи перебування до 02.08.1984 у відпустці по догляду за дитиною.

Згідно із статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

У період з 02.01.1983 по 02.08.1984 ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною, однак відповідачем протиправно не зараховано період перебування догляду за малолітньою дитиною з 03.07.1984 по 02.08.1984.

З урахуванням наведеного та тієї обставини, що страховий стаж позивачки складає більше 30 років, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком від 22.01.2025 № 253550003986, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі «Пам`ять Ілліча» з 03.07.1984 по 02.07.1987 року згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 від 07.04.1984 та призначити пенсію за віком з 11.07.2023.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Файдюк В.В.

Безименна Н.В.