Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №320/33613/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/33613/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Вівдиченко Т.Р. та Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Спеціалізоване будівельне управління Служби безпеки України" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 15.04.2024:

- №298610414 про сплату штрафних санкцій у сумі 80491,06 грн за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

- №298620414 про сплату штрафних санкцій у сумі 679358,03 грн за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у відповідача не було підстав для призначення іншого виду податкової перевірки товариства, крім камеральної і з 27.05.2022 відсутні підстави для звільнення позивача від сплати штрафних санкцій, з огляду на не підтвердження неможливості виконання податкового обов`язку, оскільки позивач не скористався передбаченим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 правом.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що податкові зобов`язання виникли не з його вини, а внаслідок безпідставного зупинення податковим органом реєстрації податкових накладних, що спричинили порушення прав позивача на отримання податкового кредиту, а також в результаті реорганізації ДП «Будівельне управління Служби безпеки України», шляхом його приєднання до позивача з усіма його активами та пасивами.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві на підставі пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 ПК України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ДП "Спецбудуправління СБУ", за результатами якої складено акт від 19.03.2024 №22409/Ж5/26-15-04-14-03 (а.с.9-16 т.1), в якому зафіксовано порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених пунктом 50.1 статті 50, пунктами 57.1, 57.3 статті 57 та статтею 203, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, згідно переліку, який міститься у таблиці 1 акта перевірки. Відповідальність платника передбачена статтею 124 ПК України.

На вказаний акт позивач подав заперечення, за результатом розгляду яких листом ГУ ДПС у м.Києві від 12.04.2024 №6483/І/26-15-04-14-08, висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення (а.с.17-24 т.1).

15.04.2024 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №298610414, яким за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з ПДВ на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України за затримку на 28, 29, 21 календарних дні грошового зобов`язання у сумі 1609821,24 грн до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 5% у сумі 80491,06 грн (а.с.25-27 т.1);

- №298620414, яким за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання з ПДВ на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України за затримку на 357, 328, 300, 290, 269, 238, 241, 211, 201, 191, 181, 150, 129, 119, 87, 49, 49, 53, 63, 92, 150, 150, 169, 169, 153, 180, 180, 203, 208, 214, 214, 214, 214, 214, 214, 217, 224, 224, 243, 265, 265, 269, 270, 290, 298, 300, 136, 136, 136, 143, 143, 157, 165, 165, 171, 171, 171, 196, 228, 228, 228, 228, 262, 262, 262, 274, 291, 302, 285, 242, 257, 257, 257, 278, 286, 286, 291, 294, 297, 305, 315, 321, 360, 329, 364, 402, 415, 422, 422,428, 429, 437, 437, 437, 437, 451, 451, 451, 451, 451, 451, 451, 421 календарних днів грошового зобов`язання у сумі 6793580,13 грн до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 10% у сумі 679358,03 грн (а.с.28-33 т.1).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 29.04.2024 №37-134 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.34-39 т.1).

Вважаючи наведені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що зауваження позивача на акт перевірки були відхилені контролюючим органом без належної мотивації, і без проведення перевірки наведеним доводам, відповідачем не враховувано пп.69.1 п.69 підрозділу 10 р.ХХ Перехідних положень ПК України, які визначали звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, зокрема, щодо строків сплати податків та зборів за січень - травень 2022 року за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року, внаслідок чого відповідач невірно розрахував застосовані штрафні санкції.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормами абз.1, 2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Положеннями пп.14.1.39, 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

За приписами п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідальність за порушення платником податків правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання визначена статтею 124 ПК України.

Пунктом 124.1 ст.124 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан, період якого неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Пунктом 69 підрозділу 10 р.ХХ Перехідних положень ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до пп.69.1 п.69 підрозділу 10 р.ХХ Перехідних положень ПК України, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо, зокрема, строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними податкових обов`язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

З матеріалів справи вбачається, що до позивача було застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених сум грошового зобов`язання з ПДВ граничні терміни сплати яких настав в період з 01.02.2021 по 30.11.2022, однак фактично оплата була проведена у період з 24.01.2022 по 25.01.2024, що відображено у таблиці 1 акту перевірки позивача (а.с.10-16 т.1).

Судом встановлено, що у своїх запереченнях позивач наводив обставини, які свідчать про те, що підприємство діяло розумно, добросовісно та з належною обачністю, однак через обставини, які не залежали від нього, допустило порушення своєчасності сплати ПДВ до бюджету, зокрема що заборгованість зі сплати ПДВ виникла в результаті реорганізації державного підприємства "Будівельне управління Служби безпеки України", яке передало правонаступнику - ДП "Спецбудуправління СБУ" усі активи та пасиви, права та обов`язки, в тому числі податковий борг з ПДВ, внаслідок чого заборгованість зі сплати грошових зобов`язань виникла не з вини позивача, який вчасно сплачував власні зобов`язання перед бюджетом, однак вони враховувалась в рахунок погашення боргу в порядку черговості. Позивач повідомляв листом вих. №37-225 від 19.10.2023 ГУ ДПС у м. Києві, що на виконання замовлення СБУ підприємством здійснює будівництво системи оборонних об`єктів, що забезпечує державну безпеку України під час збройної агресії російської федерації і що примусове погашення наявної заборгованості у підприємства спричинить зупинення його діяльності, що є неприпустимим для обороноздатності держави в умовах діючого воєнного стану, а також додавало графік погашення заборгованості зі сплати боргу з ПДВ на рахунки ГУ ДПС у м. Києві.

відповідно до підпункту 86.7.4 пункту86.7 статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

- встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

- досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

- досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

- визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.

Разом з тим, за результатами розгляду заперечень позивача, у рішенні ГУ ДПС у м.Києві від 12.04.2024 №6483/1/26-15-04-14-08 вказаним обґрунтуванням позивача не було надано жодної оцінки та відповідачем не досліджувалось питання наявності чи відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податкових зобов`язань.

При цьому, відповідні обставини не могли бути перевірені під час проведення камеральної перевірки, внаслідок чого підлягали врахуванню положення пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України, якими визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Разом з тим, документальна позапланова перевірка за наявності зазначених підстав відповідачем не призначалась, а зауваження позивача на акт перевірки були відхилені контролюючим органом без належної мотивації, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення відповідачем способу реалізації владних управлінських функцій.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №804/6286/17), від 01.10.2018 у справі №821/1648/17, від 29.08.2019 у справі №808/818/15), від 24.06.2020 у справі №640/18801/18), від 22.12.2020 у справі №640/15334/19).

Крім того, з акту перевірки вбачається, що при встановленні підстав для застосування штрафних санкцій і визначення їх розміру, податкових орган застосував до позивача відповідальність, передбачені ст.124 ПК України штрафні санкції за грошові зобов`язання, які підлягали сплаті в період з 31.01.2022 по 18.02.2022 та були сплачені в період з 21.02.2022 по 21.07.2022 (тобто виникли в період січень - травень 2022 року і сплачені до 01 серпня 2022 року), що свідчить про недотримання ГУ ДПС у м.Києві положень пп.69.1 п.69 підрозділу 10 р.ХХ Перехідних положень ПК України, якими передбачено звільнення від відповідальності платників податків у даному випадку.

Колегія суддів враховує, що визначення належного розміру штрафних санкцій належить до повноважень податкового органу та суд не вправі підміняти собою такий орган іприймати рішення щодо зміни чи визначення суми фінансових зобов`язань. Суд, виключно, досліджує прийняті рішення суб`єкта владних повноважень на предмет їх відповідності закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №260/433/19, яка підлягає врахуванню судом.

З огляду на викладені обставини, наведені норми права, беручи до уваги недотримання відповідачем встановленої законодавством процедури розгляду заперечень позивача, ненадання ним належної оцінки з подальшим призначенням документальної перевірки для визначення фактів, що впливають на межі відповідальності позивача, а також враховуючи неврахування пп.69.1 п.69 підрозділу 10 р.ХХ Перехідних положень ПК України при розрахунку штрафних санкцій, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 05 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Т.Р.Вівдиченко

А.Ю.Коротких