Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №751/7694/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 751/7694/25 Суддя (судді) першої інстанції: Овсієнко Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Вівдиченко Т.Р. та Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП Літоша Дмитра Юрійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова з позовом до старшого інспектора відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП Літоша Дмитра Юрійовича, Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд визнати дії неправомірними та скасувати постанову серії БАД №480444 від 22.08.2025 старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Чернігівській області ДПП капітана поліції Літоша Д.Ю.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17.10.2025 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що з відеозапису з відеореєстратора вбачається що при увімкненні на перехресті жовтого сигналу світлофора, позивач не зупинився, а навпаки збільшив швидкість та проїхав перехрестя, хоча у нього було достатньо часу для зменшення швидкості його транспортного засобу, оскільки перед ввімкненням «жовтого» сигналу світлофора був увімкнений «зелений миготливий», призначення якого є інформування водіїв про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що в постанові не зазначений відео пристрій, а саме назву, інвентарний номер відеореєстратора з службового авто та номер пломби флеш носія. Щодо порушення п.8.7.3 ґ ПДР позивач посилається на п.8.11 ПДР, яким передбачено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22.08.2025 старшим інспектором відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП Літошом Дмитром Юрійовичем винесено постанову відносно позивача про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №480444 (далі - Постанова).

Відповідно до постанови, позивач визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Як зазначено в оскаржуваній постанові: « 22.08.2025 о 18:25 в місті Чернігові по проспекті Миру 139 водій, керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110307-42, державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя просп. Миру та вул. Героїв Чорнобиля на заборонний жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимогу п.п.8.7.3 ґ) ПДР».

На підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що згідно оглянутого відеозапису, коли ввімкнувся зелений сигнал світлофора, автомобілі, почали рух, однак автомобіль позивача не встиг проїхати і перетинав перехрестя вже на ввімкнений жовтий сигнал світлофора, у зв`язку з тим, що в той день була дощова погода, асфальтне покриття на дорозі було мокрим, що з високою вірогідністю позбавляло можливості позивача застосувати екстрене гальмування перед світлофором як передбачено п. 8.11 ПДР, залишаючись перед лінією розмітки, а не поза нею, та здійснюючи у такому разі перешкоди проїзду перехрестя іншим учасникам дорожнього руху. Отже, позивач рухаючись на жовтий сигнал світлофору діяв з дотриманням п.8.11. ПДР. Таким чином, в діях позивача відсутнє порушення п. 8.7.3 «ґ» ПДР.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію України» передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно з п.8.7.3.ґ ПДР України сигнали світлофора мають такі значення, зокрема, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

В силу ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із закріпленого в ч.4 ст.129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 73 КАС України).

Згідно із ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, тобто які є недопустимими. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позивача притягнуто до відповідальності за проїзд на заборонний сигнал світлофора, а саме, керуючи транспортним засобом марки ЗАЗ модель 110307-42, д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав регульований пішохідний перехід на заборонний «жовтий» сигнал світлофора, що є порушенням п.8.7.3.ґ ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП.

Суд першої інстанції вказав, що згідно оглянутого відеозапису, коли ввімкнувся зелений сигнал світлофора, автомобілі, почали рух, однак автомобіль позивача не встиг проїхати і перетинав перехрестя вже на ввімкнений жовтий сигнал світлофора. У зв`язку з тим, що в той день була дощова погода, асфальтне покриття на дорозі було мокрим, що з високою вірогідністю позбавляло можливості позивача застосувати екстрене гальмування перед світлофором як передбачено п.8.11 ПДР, залишаючись перед лінією розмітки, а не поза нею, та здійснюючи у такому разі перешкоди проїзду перехрестя іншим учасникам дорожнього руху.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.8.7.3 «в» Правил дорожнього руху України сигнали світлофора мають такі значення: зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.

На відеозаписі відеореєстратора відображено рух автомобіля марки ЗАЗ моделі 110307-42, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та проїзд останнього на вказаному автомобілі 22.08.2025 о 18 годині 25 хвилин в м. Чернігові перехрестя по просп. Миру та вул. Героїв Чорнобиля на жовтий сигнал світлофора.

У свою чергу, зелений сигнал світлофора почав мигати ще до того, як вказаний вище автомобіль наблизився до перехрестя, а потім змінив колір на жовтий. Водночас, водій вказаного автомобіля не зупинився та здійснив проїзд перехрестя на жовтий сигнал світлофора.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивач зобов`язаний був на мигаючому зеленому сигналі світлофору зменшити швидкість, оскільки зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух, та здійснити повільне гальмування і зупинитися на жовтий сигнал світлофору на стоп-лінії, щоб уникнути можливого зіткнення з іншими учасниками дорожнього руху.

В п.7 постанови серії БАД №480444 відображено, що до постанови додається, зокрема відеозапис з відеореєстратора aspiring exspert 9, а посилання апелянта на відсутність в спірній постанові відповідної інформації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Зібрані та подані до суду докази є належними та допустимими доказами в адміністративній справі, які в повному обсязі доводять обставину порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху.

Будь-яких протиріч між викладеними у постанові серії БАД №480444 від 22.08.2025 фактами та дійсними обставинами справи судом не встановлено. При цьому, жодних належних та допустимих доказів допущення поліцейським недоліків при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності матеріали справи також не містять.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що матеріалами справи підтверджується вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №480444 від 22.08.2025 складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, адміністративне стягнення накладено в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП, а отже, приймаючи спірну постанову відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови з огляду на її правомірність.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладені обставини в сукупності, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для їх задоволення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 17 жовтня 2025 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 05 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Н.В. Безименна

Судді Т.Р.Вівдиченко

А.Ю.Коротких