Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №420/5035/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5035/26

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

Дата і місце ухвалення 12.05.2026р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Тарновецького І.І.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до керівника управління забезпечення діяльності державного бюро розслідувань Авраменка Євгенія Володимировича, Державного бюро розслідувань про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до керівника управління забезпечення діяльності державного бюро розслідувань Авраменка Євгенія Володимировича, Державного бюро розслідувань, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність керівника управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Авраменка Євгенія Володимировича через умисне ненадання інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 від 16 лютого 2026 року, про надання інформації про службові номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти: директора ДБР ОСОБА_3, керівника управління внутрішнього контролю Богдана Чобітка, начальниці відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Оксани Згіблової, т. в. о. начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Галаса Андрія;

- зобов`язати Державне бюро розслідувань надати ОСОБА_1 згідно запиту на інформацію від 16 лютого 2026 року інформацію про службові номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти: директора ДБР ОСОБА_3, керівника управління внутрішнього контролю Богдана Чобітка, начальниці відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Оксани Згіблової, т. в. о. начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Галаса Андрія.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт зазначив, що відповідно до положень п. 11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім`я та по батькові, службові номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом. З огляду на зазначене апелянт вважає, що запитувана інформація про службові номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти створена і утримується за рахунок бюджетних коштів, а тому оприлюднення і її за запитами Законом №2939-VI віднесено до обов`язків розпорядника інформації і доступ до неї не може обмежуватися.

На думку апелянта суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а також порушив норми процесуального права, оскільки залишив поза увагою, що подавач і підписант позовної заяви Дмитро Усатенко з Києва не підтвердив повноваження на представництво чи самопредставництво інтересів ДБР.

З огляду на зазначене апелянт просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вилучивши із тексту судового рішення будь-які згадки про участь у справі сторонньої особи Дмитра Усатенка у статусі представника Державного бюро розслідувань.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом першої інстанції встановлено, що 16 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Державного бюро розслідувань із запитом на інформацію, в якому просив надати інформацію про службові номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти: директора ДБР ОСОБА_3, керівника управління внутрішнього контролю Богдана Чобітка, начальниці відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Оксани Згіблової, т.в.о. начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Галаса Андрія.

Листом від 20.02.2026 року №374ПІ/10-13-06-392/26 за підписом керівника управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Євгенія Авраменка, позивачу надано відповідь на запит, в якому зазначено, що згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 9901/390/21, визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях (тобто відповідає критеріям «відображеності та задокументованості») і знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації».

Зазначено, що не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Також позивача проінформовано, що звернутися до центрального апарату ДБР можна за адресою: вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032 або вул. Панаса Мирного, 28, м. Київ, 01011; на офіційну адресу електронної пошти: info@dbr.gov.ua; шляхом заповнення електронної форми на офіційному вебсайті за посиланням: www.dbr.gov.ua/contact-forms; через спеціальну скриньку для кореспонденції за адресою: вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ або на спеціальну телефонну лінію за номером: +38(044) 300 27 07.

Телефонні дзвінки на спеціальну телефонну лінію із розділу «усне звернення та загальні питання» у центральному апараті ДБР приймаються відповідальними особами відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності з 10:00 до 11:00 та з 14:00 до 15:00 (понеділок - п`ятниця), у територіальних управліннях ДБР - визначеними відповідальними особами з 10:00 до 12:00 та з 14:00 до 16:00.

Крім того зазначено, що для отримання інформації про реєстрацію кореспонденції у центральному апараті ДБР (крім звернень громадян та запитів на інформацію) можна звернутися за телефонним номером: +38(044) 365 40 00 (додатк. 24 83) з 11:00 до 12:00 та з 15:00 до 16:00 (понеділок - п`ятниця).

Вважаючи протиправною бездіяльність керівника управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Євгенія Авраменка, яка полягає у ненаданні інформації на запит, позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне:

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Згідно ст. 1 Закон № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

За положеннями ст. 5 Закону № 2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

За положеннями ч. 5 ст. 6 Закону № 2939-VI, не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Відповідно до ст. 12 Закону № 2939-VI, суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Статтею 13 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно ст. 14 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2939-VI, розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати:

1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, тощо), а також інформацію, зазначену в частині п`ятій статті 6 цього Закону;

2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;

5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;

5-1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;

6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;

7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;

8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;

9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;

10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

11) інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про:

їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;

прізвище, ім`я та по батькові, службові номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;

розклад роботи та графік прийому громадян;

вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;

перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;

перелік і службові номери засобів зв`язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;

порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;

систему обліку, види інформації, якою володіє суб`єкт владних повноважень;

12) іншу інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, порядок обов`язкового оприлюднення якої встановлений законом.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 15 Закону № 2939-VI).

Розпорядники інформації можуть оприлюднювати публічну інформацію на своєму офіційному веб-сайті, у власних офіційних друкованих виданнях та/або у медіа на підставі договорів про висвітлення діяльності, укладених із суб`єктами у сфері медіа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація обов`язково оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (ч. 6 ст. 15 Закону № 2939-VI).

Згідно статті 19 Закону № 2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Відповідно до ст. 20 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

За положеннями статті 22 Закону № 2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Статтею 23 Закону № 2939-VI гарантоване право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації. Так, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 24 Закону № 2939-VI, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Наказ Державного бюро розслідувань від 20 травня 2021 року № 314 затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень громадян та організації особистого прийому громадян у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, яка визначає порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, здійснення контролю за результатами їх розгляду, а також основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян у центральному апараті й територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (далі - Інструкція № 314).

За положеннями п. 3-4 Розділу ІІІ Інструкції № 314, звернення може бути письмовим чи усним.

Письмові звернення надсилаються до органу Державного бюро розслідувань засобами поштового чи електронного (електронні звернення) зв`язку або подаються особисто (через уповноважену громадянином особу, повноваження якої оформлено відповідно до законодавства) під час особистого прийому, зокрема у приймальні громадян органу Державного бюро розслідувань, або залишаються у скриньці, яка розміщується у доступному для громадян місці в приміщенні органу Державного бюро розслідувань.

Електронні звернення надсилаються на визначені офіційні адреси електронної пошти органу Державного бюро розслідувань або шляхом заповнення електронної форми, розміщеної на офіційному вебсайті Державного бюро розслідувань.

Відповідно до п. 6 Інструкції № 314, усні звернення викладаються громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через спеціальну телефонну лінію Державного бюро розслідувань (далі - СТЛ).

Інформація про номер СТЛ та графік її роботи розміщується на офіційному вебсайті Державного бюро розслідувань.

Порядок роботи СТЛ визначається окремим наказом Державного бюро розслідувань.

Згідно п. 7 Інструкції № 314, усі звернення, що надішли до органу Державного бюро розслідувань, підлягають попередньому розгляду.

Попередній розгляд здійснюється з метою визначення: належності документа до звернень громадян; повноти дотримання вимог до звернень громадян, що визначені статтею 5 Закону України "Про звернення громадян"; ознак надходження та виду звернень громадян; суті й стислого змісту звернень; належності порушених питань до повноважень Державного бюро розслідувань; строків розгляду звернень; звернень громадян, які відповідно до статті 8 Закону України "Про звернення громадян" не підлягають розгляду та вирішенню.

За результатами попереднього розгляду щодо кожного звернення відповідальним структурним підрозділом органу Державного бюро розслідувань у межах повноважень приймається одне з таких рішень:

передання для розгляду керівництву органу Державного бюро розслідувань відповідно до розподілу повноважень;

передання для розгляду керівникам самостійних структурних підрозділів (у випадках, визначених пунктом 5 розділу IV цієї Інструкції);

повернення заявнику з наданням відповідних роз`яснень;

залишення без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян" (п. 8 Інструкції № 314).

Організацію роботи спеціальної телефонної лінії у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (далі - СТЛ), порядок приймання, реєстрації та розгляду усних заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності Державного бюро розслідувань, або необґрунтовані активи, виявлення яких належить до компетенції Державного бюро розслідувань, від фізичних та юридичних осіб, а також звернень громадян, які надходять на СТЛ (далі - звернення) визначає Порядок роботи спеціальної телефонної лінії у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженим наказом ДБР від 19.09.2022 № 473 (далі - Порядок № 473).

Відповідно до пункту 7 Розділу І Порядку № 473, телефонні дзвінки на СТЛ із розділу "усне звернення та загальні питання" у центральному апараті приймаються відповідальними особами відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів УЗД (далі - відділ звернень), у територіальних управліннях - визначеними відповідальними особами у робочий час з 09:00 до 18:00 (понеділок - четвер), з 09:00 до 16:45 (п`ятниця), напередодні святкових, неробочих днів з 09:00 до 17:00 (понеділок - четвер), з 09:00 до 15:45 (п`ятниця), крім обідньої перерви з 13:00 до 13:45.

У період дії воєнного стану в Україні телефонні дзвінки на СТЛ із розділу "усне звернення та загальні питання" у центральному апараті приймаються відповідальними особами відділу звернень у робочий час з 09:00 до 18:00 (понеділок - п`ятниця), напередодні святкових, неробочих днів з 09:00 до 18:00 (понеділок п`ятниця), крім обідньої перерви з 13:00 до 14:00.

В інший неробочий час усні звернення із розділу "усне звернення та загальні питання" приймаються за допомогою автовідповідача.

Телефонні дзвінки на СТЛ із розділів "повідомити про кримінальне правопорушення", "повідомити про правопорушення, вчинене працівником ДБР" приймаються цілодобово у центральному апараті відповідальними особами відділу оперативного чергування Управління внутрішнього контролю, а в територіальних управліннях ДБР - відділу аналітичного забезпечення та оперативного чергування.

Згідно із пунктами 8-10 Розділу І Порядку № 473, приймання, реєстрація та розгляд заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, які надійшли за допомогою СТЛ, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення у центральному апараті ДБР, затвердженої наказом ДБР від 28.12.2021 № 726, а в територіальних управліннях ДБР - згідно з відповідними актами територіальних управлінь ДБР.

Приймання, реєстрація та розгляд звернень громадян, які надійшли за допомогою СТЛ, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок розгляду звернень громадян та організації особистого прийому громадян у центральному апараті та територіальних управліннях ДБР, затвердженої наказом ДБР від 20.05.2021 № 314.

Телефонні дзвінки від фізичних та юридичних осіб, які повідомляють про кримінальні правопорушення (розділи "повідомити про кримінальне правопорушення", "повідомити про правопорушення, вчинене працівником ДБР", "повідомити інформацію щодо необґрунтованих активів в осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування"), приймаються виключно за допомогою СТЛ.

Звернення, що підлягають оперативному реагуванню, передаються відповідальними особами Директору ДБР (особі, що виконує його повноваження)/директору територіального управління ДБР (особі, що виконує його обов`язки) негайно із одночасним повідомленням свого безпосереднього керівника (Пункт 13 Розділу ІІ Порядку № 473).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в даному випадку ДБР, з урахуванням положень чинного законодавства та внутрішніх нормативно-правових актів, розглянуло запит ОСОБА_1 й повідомило останнього про усі офіційні засоби (інструменти) зв`язку ДБР, які можуть бути використані запитувачем для комунікації із посадовими особами ДБР, зазначеними у запиті на інформацію.

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на неврахування судом при вирішенні справи імперативних приписів п. 11 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно яких розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, зокрема, про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім`я та по батькові, службові номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів та ін., оскільки вказана норма регулює правовідносини саме щодо оприлюднення інформації розпорядниками, та не розповсюджується на спірні правовідносини, пов`язані з наданням відповіді на запит на інформацію.

Крім того інформація, яка запитувалась позивачем, не є оприлюдненою відповідачем інформацією щодо засобів зв`язку в розумінні Закону № 2939-VI, а комунікація зі службовими особами забезпечується через єдині офіційні канали зв`язку ДБР (спеціальну телефонну лінію, загальну електронну пошту, офіційний вебсайт та скриньку кореспонденції), про що позивачу було належним чином роз`яснено у відповіді.

Враховуючи зазначене позивач не обмежений у праві на звернення до Державного бюро розслідувань та його посадових осіб у порядок та спосіб, визначені законом.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності в даному випадку порушення права позивача на доступ до публічної інформації, а тому поданий ОСОБА_1 позов задоволенню не підлягає.

Щодо посилань позивача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, через залишення ним поза увагою того, що подавач і підписант позовної заяви ОСОБА_2 не підтвердив повноваження на представництво чи самопредставництво інтересів ДБР, слід зазначити наступне:

Відповідно до положень ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до ч.3 ст. 55 КАС України.

На підтвердження повноважень представника ДБР Усатенко Дмитро Ігорович надав до суду витяг з наказу Державного бюро розслідувань від 06.12.2024 року № 249/oc про призначення Усатенка Д.І. на посаду державної служби - головного спеціаліста відділу представництва та судово-аналітичної роботи Управління правового забезпечення Державного бюро розслідувань з 09 грудня 2024 року; посадову інструкцію державного службовця за посадою головного спеціаліста відділу представництва та судово-аналітичної роботи Управління правового забезпечення Державного бюро, затверджену Директором Державного бюро розслідувань 18 квітня 2025 року, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно посадової інструкції державного службовця за посадою головного спеціаліста відділу представництва та судово-аналітичної роботи Управління правового забезпечення Державного бюро, затвердженої Директором Державного бюро розслідувань 18 квітня 2025 року, метою посади є безпосередня реалізація завдань та функцій відділу щодо представництва (самопредставництва) інтересів Державного бюро розслідувань в органах державної влади та органах місцевого самоврядування під час розгляду правових питань діяльності ДБР, також під час розгляду спорів, що виникають з правовідносин ДБР з іншими юридичними та фізичними особами.

До основних посадових обов`язків згідно Інструкції віднесено: забезпечення представництва без окремого доручення Директора ДБР (самопредставництво) інтересів ДБР та Директора ДБР, як суб`єкта владних повноважень в судах, а за дорученням Директора ДБР в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Проведення претензійної та позовної роботи. Підготовка процесуальних документів з метою захисту прав та інтересів ДБР та ін.

У виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначені прізвище, ім`я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи. В переліку таких осіб наявні відомості про Усатенко Дмитра Ігоровича, як представника; повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо. Зазначено, що підписант діє виключно в судах України без окремого доручення (самопредставництво) з усіма правами та обов`язками сторони, третьої особи в т.ч. подання процесуальних документів, оскарження судових рішень, посвідчення копій.

Таким чином подані Усатенком Дмитром Ігоровичем документи підтверджують наявність у нього повноважень діяти від імені ДБР в порядку самопредставництва, а тому відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.В. Бойко

Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук