Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №400/11955/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11955/25

Головуючий в 1 інстанції: Бульба Н.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Тарновецького І.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії з 29.12.2024 року, з урахуванням довідки від 13.12.2021 № 13, виданої ЗАТ "Мідель" за період з 01.06.2010 до 26.12.2014, довідки від 14.12.2021 № 30, виданої ЗАТ "Мідель" за період з 02.03.2015 до 13.11.2021;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області провести перерахунок пенсії з 29.12.2024, з урахуванням довідки від 13.12.2021 № 13, виданої ЗАТ "Мідель" за період з 01.06.2010 до 26.12.2014, довідки від 14.12.2021 № 30, виданої ЗАТ "Мідель" за період з 02.03.2015 до 13.11.2021.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 29.12.2024, з урахуванням довідки від 13.12.2021 № 13, виданої ЗАТ "Мідель" за період з 01.06.2010 до 26.12.2014, довідки від 14.12.2021 № 30, виданої ЗАТ "Мідель" за період з 02.03.2015 до 13.11.2021.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 29.12.2024, з урахуванням довідки від 13.12.2021 № 13, виданої ЗАТ "Мідель" за період з 01.06.2010 до 26.12.2014, довідки від 14.12.2021 № 30, виданої ЗАТ "Мідель" за період з 02.03.2015 до 13.11.2021.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі, якою у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначається, що відповідачем виконано рішення суду у справі №400/1558/5 та до страхового стажу зараховано періоди роботи з 01.06.2010 по 25.03.2011, з 12.04.2011 по 07.03.2012, з 03.05.2012 по 25.01.2013, з 22.02.2013 по 14.01.2014, з 05.03.2014 по 26.12.2014, з 02.03.2015 по 01.02.2017, з 04.05.2017 по 12.11.2021 з урахуванням довідок від 13.12.2021 № 13, виданої ЗАТ «Мідель» та від 14.12.2021 № 30, виданої ТОВ «Мідель» за період з 02.03.2015 по 13.11.2021, тому відсутні підстави для задоволення позову у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 400/1558/25 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.01.2025 № 143150021135 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 01.06.2010 по 25.03.2011, з 12.04.2011 по 07.03.2012, з 03.05.2012 по 25.01.2013, з 22.02.2013 по 14.01.2014, з 05.03.2014 по 26.12.2014, з 02.03.2015 по 01.02.2017, з 04.05.2017 по 12.11.2021; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2025 про призначення пенсії за віком.

На виконання рішення суду у справі № 400/1558/25 ОСОБА_1 з 29.12.2024 призначено пенсію за віком.

Не погодившись із розрахунком пенсії, 07.10.2025 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою про врахування його заробітної плати, отриманої за період роботи на території РФ відповідно до довідок ЗАТ «Мідель» від 13.12.2021 № 13 та від 14.12.2021 № 30.

Листом від 16.10.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повідомило що на виконання рішення суду у справі № 400/1558/25 зарахувало до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 01.06.2010 по 25.03.2011, з 12.04.2011 по 07.03.2012, з 03.05.2012 по 25.01.2013, з 22.02.2013 по 14.01.2014, з 05.03.2014 по 26.12.2014, з 02.03.2015 по 01.02.2017, з 04.05.2017 по 12.11.2021.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що доказів того, що під час призначення пенсії ОСОБА_1 при обчисленні доходу для розрахунку суми пенсійної виплати враховані довідки про дохід, отриманий у ЗАТ "Мідель", відповідачем до суду не надано.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004р.

За змістом частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Статтею 27 Закону передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Отже, розмір пенсії за віком залежить від розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Частиною п`ятою статті 40 Закону № 1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно ст.4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі, Україна та РФ (далі - Угода).

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (ст.5 Угоди).

Відповідно до ст.1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Положеннями статті 3 Угоди також визначено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Отже, наведені положення міжнародної угоди передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. При цьому, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Слід зазначити, що відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Згідно із Федеральним Законом Російської Федерації від 11.06.2022р. №175-ФЗ «Про денонсацію Російською Федерацією Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року» Російська Федерація денонсувала Угоду від 13.03.1992р.

Відтак, Російська Федерація припинила з 01.01.2023р. участь в Угоді від 13.03.1992р.

29 листопада 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», яка набрала чинності 02.12.2022р., якою постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року.

На час набуття позивачем трудового стажу у спірний період вказана Угода була чинною для України, відтак підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Висновки колегії суддів у даній справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.01.2025р. у справі №620/3530/22.

Як встановлено з матеріалами справи, на виконання рішення суду у справі № 400/1558/25 Головне управління ПФУ в Донецькій області призначило ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до його страхового стажу період його роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 01.06.2010 по 25.03.2011, з 12.04.2011 по 07.03.2012, з 03.05.2012 по 25.01.2013, з 22.02.2013 по 14.01.2014, з 05.03.2014 по 26.12.2014, з 02.03.2015 по 01.02.2017, з 04.05.2017 по 12.11.2021, тобто періоди роботи в РФ в ЗАТ «Мідель» з 2010 до 2021 року зараховані до страхового стажу позивача, однак при здійснені нарахування пенсії відповідачем не було вирахувано заробітну плату, отриману за період роботи на території РФ відповідно до довідок ЗАТ «Мідель» від 13.12.2021 № 13 та від 14.12.2021 № 30, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Колегія суддів зазначає, що право особи на отримання пенсії, як складової частини права на соціальний захист, є її конституційним правом, що гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України. Набутий позивачем трудовий стаж не повинен піддаватися сумніву та позбавляти особу права на врахування отриманої заробітної плати, отриманої на території РФ, при розрахунку пенсії з тих міркувань, що у зв`язку з військовою агресією РФ припинено співробітництво з країною-агресором.

Доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, оскільки предметом спору є перерахунку призначеної пенсії після врахування страхового стажу на виконання рішення суду у справі №400/1558/25, а не врахування такого стажу, про що помилково зазначає апелянт.

Отже, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. Будь-яких інших доводів, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький