Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №420/21063/25
Суддя: Тарновецький І.І.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/21063/25
Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Дата і місце ухвалення: 24 червня 2026 року, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тарновецького І.І.,
суддів: Бойка А.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №420/21063/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 17.06.2025 року, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року виплаченої року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/28096/24 від 30.01.2025;
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 17.06.2025 року, у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року виплаченої року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/28096/24 від 30.01.2025;
- визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки такого розрахунку з 01.03.2018 по 17.06.2025 року;
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні за весь час затримки такого розрахунку з 01.03.2018 по 17.06.2025 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року, за весь час затримки її виплати, а саме за період з 01.03.2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення 17.06.2025 року.
Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму несвоєчасно виплаченої індексації за період з 01.03.2018 року по 03.03.2022 року, за весь час затримки її виплати.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
10 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №420/21063/25. У заяві зазначав, що рішення суду не виконано в повному обсязі, оскільки відповідач не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з чим просив встановити судовий контроль та зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №420/21063/25 відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №420/21063/25.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року не набрало законної сили. При цьому апелянт наголошує, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, у зв`язку з чим воно набрало законної сили саме 14 квітня 2026 року. На думку апелянта, наведений висновок суду першої інстанції спростовується матеріалами справи та суперечить положенням статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю з огляду на ненадання доказів невиконання судового рішення або ухилення відповідача від його виконання. Зазначає, що правова природа судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України, полягає у забезпеченні належного та своєчасного виконання судового рішення, а положення цієї статті не ставлять можливість застосування такого заходу у залежність від відкриття виконавчого провадження чи доведення умисного ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення. Навпаки, суд наділений дискреційними повноваженнями застосувати механізм судового контролю з метою забезпечення реального виконання судового рішення, а відсутність виконавчого провадження, відповідно до частини четвертої статті 382 КАС України, не є перешкодою для розгляду відповідної заяви.
З огляду на наведене апелянт вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим просить її скасувати та задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року не набрало законної сили, а заявником не надано належних та допустимих доказів невиконання судового рішення або ухилення відповідача від його виконання. При цьому суд зазначив, що на виконання рішення суду відповідачем здійснено виплату на користь позивача 97 066,11 грн, що, на думку суду, свідчить про вчинення суб`єктом владних повноважень дій, спрямованих на виконання судового рішення, а тому підстави для застосування механізму судового контролю, передбаченого статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та повноту встановлення обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб та підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду такої заяви.
Отже, процесуальний механізм судового контролю покликаний забезпечити реальне, повне та своєчасне виконання судових рішень і є однією з гарантій ефективного судового захисту.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити зазначену компенсацію.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Відтак відповідно до статті 325 КАС України зазначене рішення набрало законної сили 14 квітня 2026 року.
10 червня 2026 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, посилаючись на те, що рішення суду виконано лише частково, оскільки, незважаючи на здійснення відповідачем виплати грошових коштів у сумі 97 066,11 грн, компенсацію втрати частини доходів, нарахування та виплата якої прямо передбачені резолютивною частиною рішення суду, відповідачем не здійснено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року не набрало законної сили, а заявником не надано належних і допустимих доказів невиконання судового рішення або ухилення відповідача від його виконання. Крім того, суд зазначив, що відповідачем здійснено виплату на користь позивача 97 066,11 грн, що свідчить про вчинення ним дій, спрямованих на виконання судового рішення.
Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, на момент постановлення оскаржуваної ухвали рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року вже набрало законної сили, оскільки постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року його залишено без змін. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що рішення суду не набрало законної сили, суперечить матеріалам справи та вимогам статті 325 КАС України.
Не може погодитися колегія суддів і з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для встановлення судового контролю у зв`язку з ненаданням заявником доказів невиконання судового рішення.
Як убачається зі змісту поданої заяви, заявник посилався на невиконання рішення суду саме в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів. Проте суд першої інстанції, обмежившись посиланням на факт здійснення відповідачем виплати грошових коштів у сумі 97 066,11 грн, не встановив, чи охоплює така виплата усі дії, які відповідач був зобов`язаний вчинити відповідно до резолютивної частини рішення суду, та не перевірив доводи заявника щодо виконання рішення у повному обсязі.
Сам по собі факт вчинення суб`єктом владних повноважень окремих дій, спрямованих на виконання судового рішення, не може свідчити про його повне виконання, якщо резолютивною частиною такого рішення на нього покладено обов`язок вчинити декілька самостійних дій, частина з яких, за твердженням заявника, залишається невиконаною. За таких обставин суд першої інстанції мав перевірити не лише факт здійснення окремої виплати, а й фактичне виконання рішення суду у повному обсязі відповідно до його резолютивної частини.
Крім того, положення статті 382 КАС України не ставлять можливість встановлення судового контролю у залежність від доведення заявником факту умисного ухилення суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення чи відкриття виконавчого провадження. Навпаки, законодавець прямо передбачив, що відсутність виконавчого провадження не перешкоджає розгляду відповідної заяви, а судовий контроль є самостійним процесуальним механізмом забезпечення реального та своєчасного виконання судових рішень.
Аналогічний підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні у справі «Hornsby v. Greece» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала невиконання остаточного й обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на справедливий суд.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі наявні достатні правові й фактичні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №420/21063/25 шляхом зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про його виконання.
Відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки та становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали і не більше трьох місяців. Враховуючи характер покладених рішенням суду обов`язків, колегія суддів вважає за доцільне встановити відповідачу тридцятиденний строк для подання такого звіту.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.
Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 382 КАС України, дійшов помилкового висновку про те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року не набрало законної сили, не з`ясував усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення заяви, не перевірив повноту його виконання та не надав належної оцінки доводам заявника щодо невиконання рішення суду у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нової ухвали про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 320, 321, 325, 382, 382-1 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №420/21063/25 – скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №420/21063/25 – задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №420/21063/25.
Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області протягом тридцяти календарних днів з дня отримання копії цієї постанови подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі №420/21063/25.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках та порядку, передбачених статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.І. Тарновецький
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua