Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №160/32388/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32388/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року (суддя Конєва С.О.) в справі № 160/32388/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дій, пов`язаних з незаконним пред`явленням постанови про накладення штрафу від 31 липня 2025 року №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 до примусового виконання (стягнення коштів) до відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра до прийняття відповідного рішення судом у справі №160/23852/25 по її оскарженню в судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права в частині порушення строку розгляду справи, неврахування фактичного визнання позовних вимог відповідачем у зв`язку з неподанням відзиву на позовну заяву.

Крім того, суду першої інстанції достеменно було відомо про вжиття позивачем заходів щодо забезпечення позову у справі №160/23852/25, а висновки суду першої інстанції щодо невжиття заходів забезпечення позову не відповідають обставинам справи.

Також вважає, що судом першої інстанції не враховано приписи абзацу дванадцятого частини статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», якими встановлено, що штраф оплачується суб`єктом господарювання виключно після прийняття відповідного рішення судом при його оскарженні в судовому порядку.

У відзиві відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.07.2025р. Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийнята постанова про накладення штрафу від 31.07.2025 року №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 на ТОВ “ЛОГІСТІК ГРУП” у сумі 34000,00 грн.

Зміст зазначеної постанови містить інформацію про те, що ця постанова набирає чинності з 31 липня 2025 року та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності.

Вказана постанова згідно трекінгу “Укрпошта” 06 011 7695 31 64 прибула до відділення 49019 – 02.08.2025р. та була отримана позивачем 06.08.2025р.

Постанова про накладення штрафу від 31.07.2025р. оскаржена позивачем шляхом подання відповідного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему “Електронний суд” 19.08.2025р.

За вказаним вище адміністративним позовом ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.2025р. у справі №160/23852/25 відкрите адміністративне провадження.

Відповідачем постанову про накладення штрафу від 31.07.2025р. пред`явлено до примусового виконання до відділу ДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра, за наслідками чого відкрите виконавче провадження ВП №79077386, накладено арешт на грошові кошти позивача, про що свідчить зміст копій постанов від 24.09.2025р.

Факт оплати штрафу за згаданою постановою від 31.07.2025р. в сумі 34000,00 грн. та виконавчого збору в сумі 3769,00 грн. згідно постанови ДВС від 24.09.2025р. у ВП №79077386 підтверджується змістом копії платіжної інструкції №648 від 09.10.2025р.

Суд першої інстанції вважав, що факт пред`явлення відповідачем постанови про накладення штрафу від 31.07.2025р. для примусового виконання до органу державної виконавчої служби до моменту прийняття судового рішення у справі №160/23852/25 відповідає вимогам Закону №1404-VІІІ та абз.11,12 ч.7 ст.44 Закону №2735-VІ, тому суд першої інстанції вважав такі дії відповідача законними.

Судом першої інстанції зауважив, що позивач не був позбавлений права та можливості під час судового розгляду адміністративної справи №160/23852/25, який розпочався з 01.09.2025р. (ухвала суду про відкриття провадження у даній справі) та закінчився 23.02.2026р. (дана прийняття рішення суду) звернутися із заявою про забезпечення позову у порядку, встановленому ст.ст.150-154 КАС України щодо зупинення стягнення штрафу у виконавчому провадженні, проте доказів подання заяви про забезпечення позову у порядку ст.ст.150-154 КАС України у справі №160/23852/25 позивачем суду не надано.

Суд першої інстанції вважав, що саме позивач не вжив заходів щодо забезпечення позову (зокрема, не подав заяву про зупинення стягнення за вказаним виконавчим провадженням) у справі №160//23852/25 під час примусового стягнення вказаного штрафу у порядку, передбаченому ст.ст. 150-154 КАС України.

Врахувавши, що відповідач пред`явив до примусового виконання до органів державної виконавчої служби постанову про накладення штрафу від 31.07.2025р. після спливу п`ятнадцятиденного строку з дня отримання згаданої постанови позивачем та спливу строку на добровільне її виконання, який сплинув 21.08.2025р., що відповідає вимогам абз.11 ч.7 ст.44 Закону №2735-VІ та вимогам ч.1, ч.1 ст. 12 Закону №1404-VІІІ, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання дій відповідача протиправними щодо незаконного пред`явлення постанови від 31.07.2025р. для примусового виконання до органу державної виконавчої службу до прийняття рішення суду у справі №160/23852/25.

Суд визнає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 31 липня 2025 року №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 застосовано до ТОВ «Логістік Груп» штраф у сумі 34000,00 грн.

Постанова містить інформацію про набрання чинності з 31 липня 2025 року, а також строк пред`явлення до виконання - протягом трьох місяців з дня набрання нею чинності.

Постанова №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 від 31 липня 2025 року отримана ТОВ «Логістік Груп» засобами поштового зв`язку 06 серпня 2025 року.

ТОВ «Логістік Груп» 14 серпня 2025 року подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заява про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви шляхом зупинення виконання рішення Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №ПС/ДН/24085/РН025431/РО/1 від 31.07.2025 року та зупинення стягнення згідно постанови про накладення штрафу №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 від 31.07.2025 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року у справі №176зп-25/160 у задоволенні заяви ТОВ «Логістік Груп» про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви шляхом зупинення виконання рішення Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №ПС/ДН/24085/РН025431/РО/1 від 31.07.2025 року та зупинення стягнення згідно постанови про накладення штрафу №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 від 31.07.2025 року відмовлено.

ТОВ «Логістік Груп» 19 серпня 2025 року подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву про оскарження, зокрема, постанови №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 від 31 липня 2025 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року відкрито провадження у справі №160/23852/25.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі № 160/23852/25 визнано протиправним та скасовано постанову про накладення штрафу від 31.07.2025 року №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1, прийняту Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп».

Постанова №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 від 31 липня 2025 року пред`явлена Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці до примусового виконання до відділу ДВС у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра.

Постановою державного виконавця від 24 вересня 2025 року відкрито виконавче провадження №79077386 з примусового виконання постанови №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 від 31 липня 2025 року.

Спірним в цій справі є питання правомірності дій відповідача зі звернення до примусового виконання постанови №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 від 31 липня 2025 року до набрання законної сили судовим рішенням про оскарження цієї постанови.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначаються Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).

Абзацами десятим - дванадцятим частини сьомої статті 44 Закону №2735-VI установлено, що суб`єкт господарювання має сплатити штраф у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Суб`єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб`єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.

Відтак, пред`явлення постанови про накладення штрафу здійснюється органом державного ринкового нагляду після спливу п`ятнадцятиденного строку з дня отримання постанови суб`єктом господарювання та у разі несплати штрафу.

Разом з тим, у разі оскарження суб`єктом господарювання рішення (постанови) органу ринкового нагляду в судовому порядку сплата штрафу здійснюється після прийняття відповідного рішення судом, а саме після набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), відповідно до частини першої статті 3 якої відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами (пункт 7).

Згідно з частинами першою-другою статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

За обставинами цієї справи постанова про накладення штрафу звернута до примусового виконання відповідачем, постановою державного виконавця від 24 вересня 2025 року відкрито виконавче провадження №79077386 з примусового виконання постанови №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 від 31 липня 2025 року.

Отже постанова про накладення штрафу звернута до примусового виконання після спливу 15-денного строку на оплату штрафу, який у спірному випадку рахується з 06 серпня 2025 року, тобто із дотриманням приписів абзацу одинадцятого частини сьомої статті 44 Закону №2735-VI.

На час пред`явлення постанови до примусового виконання та відкриття виконавчого провадження Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі №160/23852/25 ухвалою від 01 вересня 2025 року.

При цьому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року у справі №176зп-25/160 у задоволенні заяви ТОВ «Логістік Груп» про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви шляхом зупинення виконання рішення Південно-Східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №ПС/ДН/24085/РН025431/РО/1 від 31.07.2025 року та зупинення стягнення згідно постанови про накладення штрафу №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 від 31.07.2025 року відмовлено.

Суд зауважує, що апелянтом не наведено як позовній заяві, так й в апеляційній скарзі, доводів про те, що ТОВ «Логістік Груп» в межах справи №160/23852/25 подавалась заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення згідно з постановою про накладення штрафу №ПС/ДН/24085/РН/025431/ПТ/ПС/1 від 31 липня 2025 року.

При цьому відмова у задоволенні заяви ТОВ «Логістік Груп» про забезпечення адміністративного позову до подання позовної заяви ухвалою від 15 серпня 2025 року у справі №176зп-25/160 не перешкоджала в межах справи №160/23852/25 подати заяву про забезпечення позову.

Крім того, приписи абзацу дванадцятого частини сьомої статті 44 Закону №2735-VI жодним чином не забороняють органу ринкового нагляду вчиняти дії з пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання, адже виключно вказують на обов`язок суб`єкта господарювання сплатити штраф після ухвалення відповідного судового рішення.

Також суд погоджується із посиланням суду першої інстанції на те, що жодною нормою Закону №2735-VI та Закону № 1404-VIII не установлено, що подання позову про оскарження постанови органу ринкового нагляду зупиняє строки пред`явлення виконавчого документу до виконання або власне виконання постанови органу ринкового нагляду.

Зважаючи на наведене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність протиправності в діях відповідача з пред`явлення постанови про накладення штрафу до примусового виконання.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині порушення строку розгляду справи, неврахування фактичного визнання позовних вимог відповідачем у зв`язку з неподанням відзиву на позовну заяву суд відхиляє.

По-перше, порушення терміну розгляду справи не є тим порушенням, яке тягне за собою скасування судового рішення.

По-друге, відсутні підстави вважати, що відповідачем визнано позов.

Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

За положеннями частин третьої-шостої статті 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною першою статті 175 КАС України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:

1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (абзац перший частини другої статті 175 КАС України).

Судом установлено, що ухвалою суду першої інстанції від 01 грудня 2025 року відкрито провадження в цій справі, запропоновано відповідачу протягом 15-ти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив та документи на його обґрунтування, з урахуванням вимог статей 162, 261 КАС України.

Враховуючи, що формулювання висновку про визнання позову відповідачем внаслідок неподання відзиву відноситься до повноважень суду першої інстанції, який зможе зробити суду першої за сукупності обставин справи та правової поведінки відповідача, суд не знаходить підстави вважати, що відповідачем визнаються позовні вимоги.

Відповідно, наведене не утворює порушення норм процесуального права, яке тягне за собою скасування судового рішення.

Стосовно аргументу апелянта про неправильність висновку суду першої інстанції щодо не звернення позивача із заявою про забезпечення позову суд зазначає, що вище судом встановлено, що позивач звертався до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання заяви.

Проте неврахування такого звернення судом першої інстанції не призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року в справі № 160/32388/25 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року в справі № 160/32388/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Логістік Груп» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дій залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 06 серпня 2026 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 06 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов