Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №280/1895/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 280/1895/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року (суддя Садовий Ігор Вікторович) в адміністративній справі

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 1 688 566,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року позов задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів того, що позивач надсилав відповідачу податкову вимогу. Так, матеріали справи містять бланк рекомендованого повідомлення про вручення, проте вказане повідомлення про вручення не містить доказів того, що відповідач отримав кореспонденцію або ж відмовився від отримання. Вказує, що строк на формування податкової вимоги у контролюючого органу завершився зі спливом строку на звернення ОСОБА_1 на подання позову щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, які прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області. Зазначає, що податкова вимога, яка міститься в матеріалах справи, підписана Світланою Швидкою як уповноваженою особою, проте матеріали справи не містять доказів того, що зазначена особа є саме уповноваженою на підписання податкових вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що податковий борг в загальному розмірі 1 688 566,00 грн виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 19.08.2024 № 00151310709 та № 00151330709.

ФОП ОСОБА_2 оскаржив в судовому порядку податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.08.2024 № 00151310709 форми «С», та № 00151330709 форми «ПС».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі № 280/11199/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.09.2025, у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Податковим органом було сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № «Ф» № 0007791-1303-0801 від 07.10.2025 на суму 1 688 566,00 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за приписами статті 42 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 на адресу: вул. Незалежної України, 45Б, 100 м. Запоріжжя було направлено рекомендованим листом з повідомленням поштове відправлення, яке повернулося з відміткою «адресат відсутній» (а.с. 28 на зв., 29).

Варто зауважити, що апеляційна скарга не містить доводів у спростування того, що вимога була направлена не на адресу відповідача, у свою чергу не отримання платником податків поштового конверту не свідчить про порушення з боку контролюючого органу процедури вручення податкової вимоги. Так само не є слушними доводи апелянта, що конверт не дає можливість встановити які саме документи в ньому містилися, адже податковий кодекс України не зобов`язую податковий орган направляти документи з описом вкладення.

Щодо доводів апелянта про те, що строк на формування податкової вимоги у контролюючого органу завершився зі спливом строку на звернення ОСОБА_1 на подання позову щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, які прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Статтею 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже, податкова вимога за своєю правовою природою є повідомленням платника податків про існуючу суму боргу, а її надсилання є процедурою, яка передує проведенню заходів, спрямованих на погашення (стягнення) податкового боргу. Сама по собі податкова вимога не створює правові підстави для стягнення боргу, адже відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В даному випадку після набрання законної сили судового рішення у справі № 280/11199/24 сума визначених контролюючим органом податкових зобов`язань є узгодженою, а тому позивач, сформувавши податкову вимогу № «Ф» № 0007791-1303-0801 від 07.10.2025 на суму 1 688 566,00 грн, діяв в межах правового поля.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.

Отже, застосовуючи приписи статті 102 Податкового кодексу України, можна дійти висновку, що строк стягнення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 19.08.2024 № 00151310709 та № 00151330709 на час подання позовної заяви (09.03.2026) не сплинув.

Також не є слушними зауваження апелянта щодо відсутності доказів того, що Світлана Швидка є уповноваженою особою на підписання податкових вимог, адже такі зауваження ґрунтуються на припущеннях відповідача. Більш того, підпис уповноваженої особи на податковій вимогі завірений відбитком печатки цього органу.

Більш того, матеріали справи не містять доказів оскарження податкової вимоги № «Ф» № 0007791-1303-0801 від 07.10.2025 на суму 1 688 566,00 грн з підстав її підписання неповноважною особою.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року в адміністративній справі № 280/1895/26 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 06 серпня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 06 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова