Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №160/28158/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 05 серпня 2026 р.

Справа: №160/28158/25

Суддя: Головко О.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28158/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року (суддя Серьогіна Олена Василівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26 березня 2025 № 104450014406 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 05 квітня 2025 року згідно з поданою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяви від 20 березня 2025 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26 березня 2025 року № 104450014406 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2025 року № 736 про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням висновків суду в даній справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що з моменту аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року до цього часу позивач постійно проживала, навчалась, працювала у населених пунктах, які відносились до 2014 року до IV зони посиленого радіоекологічного контролю і станом на 1 січня 1993 року вона проживала, відпрацювала та навчалась навіть значно більше ніж 4 роки та такий загальний період, підтверджений належними письмовими доказами, складає 5 років 10 місяці 24 дні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 20.03.2025 звернулася до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку у відповідності до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 26.03.2025 № 104450014406 у задоволенні такої заяви відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання чи роботи в зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01 січня 1993 року.

У вказаному рішенні також зазначено: вік заявниці 54 роки 11 місяців 15 днів. Страховий стаж особи становить 29 років 07 місяців 07 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не враховано періоди: з 16.04.1987 по 25.07.1988, оскільки не проглядається рік наказу на звільнення. Згідно з наданими до заяви документами, періоди проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 становить 01 рік 01 місяць 09 днів.

Вважаючи протиправною відмову у призначенні пенсії, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема: потерпілі від Чорнобильської катастрофи – особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.

Пунктом 4 частини 1 статті 11 Закону встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях (статті 15 Закону).

Водночас статтею 65 Закону визначено порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Норми цієї статті передбачають, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 видано посвідчення від 15 лютого 1995 року серії НОМЕР_1 , яким підтверджено постійне проживання позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що на момент видачі позивачеві посвідчення був чинним Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501, пунктом 6 якого встановлено, що громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії 4, видається посвідчення коричневого кольору, серія В.

Відтак, наявність такого посвідчення є належним та достатнім доказом постійного проживання або постійної роботи позивача на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Подібні правові позиціє викладені в постанова Верховного Суду: від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17, від 24.10.2019 у справі № 152/651/17, від 25.11.2019 у справі № 464/4150/17, від 27.04.2020 у справі № 212/5780/16-а, від 18.06.2020 у справі № 404/5266/16-а, від 30.08.2022 у справі № 357/6372/17.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року в адміністративній справі № 160/28158/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 06 серпня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 06 серпня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua