Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №160/26634/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26634/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року (суддя Дєєв М.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 , розглянути документи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо виключення його військового обліку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до відмітки, що міститься у тимчасовому посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 09.06.2006 було визнано непридатним до несення військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров`я. На підставі цього, 07.05.2009 Жовтневим райвійськкоматом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у військовому квитку позивача було зроблено запис про виключення його з військового обліку, що підтверджується відповідним штампом відповідача. Проте, у квітні 2025 року через мобільний застосунок «Резерв+» ОСОБА_1 було виявлено інформацію щодо перебування на військовому обліку, у червні 2025 року у мобільному застосунку «Резерв+» додалась інформація щодо здійснення розшукових заходів стосовно ОСОБА_1 з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Тому ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 поштовою кореспонденцією з описом було скеровано заяву про приведення даних в єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних у відповідність даним військово-облікових документів позивача та внесення відомостей про виключення його з військового обліку. Відповідно до трекінгу поштового направлення «Укрпошта», відповідач отримав вказану заяву 25.06.2025. Однак, до цього часу відповіді на заяву ОСОБА_1 не отримано. Позивач вважає дії відповідача щодо повторного взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації позивача протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме про його виключення з військового обліку згідно інформації наявної у його паперовому військово обліковому документі.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що суд першої інстанції на власний розсуд вийшов за межі предмета позовної заяви та зобов`язав відповідача здійснити дії, щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме про його виключення з військового обліку згідно інформації наявної у його паперовому військово обліковому документі, оскільки позивачем не виносилась вимога щодо внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення останнього з військового обліку. Відповідно, ІНФОРМАЦІЯ_7 був позбавлений свого процесуального права за ст.77 КАСУ щодо надання пояснень, заперечень в частині перенесення відомостей про виключення з військового обліку з наявного у позивача паперового військово-облікового документу в АІТС «ОБЕРІГ». Згідно наказу Міністерства Оборони України 342 від 09.06.2006 виключений з військового обліку». Відтак, наголошує на тому, що в військово-обліковому документі взагалі відсутня стаття згідно наказу Міністерства Оборони України 342 від 09.06.2006 на підставі якої був здійснений такий запис. Судом першої інстанції було

проігноровано той факт, що у наданому військовому квитку відсутній запис безпосередньо «виключений за станом здоров`я». Однак, в той же час, суд першої інстанції зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити саме за станом здоров`я. Однак в наданому позивачем військово-обліковому документі відсутня відмітка «виключений за станом здоров`я». Судом першої інстанції було проігноровано той факт, що наказ Міністерства оборони України №342 від 09.06.2006 втратив чинність відповідно до наказу МОУ «Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань» №24 від 15.01.2015. На теперішній час виключення з військового обліку виноситься на підставі наказу МОУ № 402 від 14.08.2008. Також згідно Наказу Міністерства оборони України №342 від 09.06.2006 не виключали військовозобов`язаних з військового обліку, а знімали з військового обліку з двох підстав: 1) за станом здоров`я; 2) у зв`язку з наявністю судимості. При цьому, що у військовому квитку позивача наявна відмітка передан по ст.15 п.5 ЗУ про ЗВАО і ВС. Відтак, п.5 стаття 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено: У мирний час призову на строкову військову службу не підлягають громадяни: звільнені від призову відповідно до статті 18 цього Закону; щодо яких проводиться дізнання чи попереднє (досудове) слідство або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом - до прийняття відповідного рішення; які були засуджені до позбавлення волі. Відтак, згідно Наказу Міністерства оборони України №342 від 09.06.2006 позивач був знятий з військового обліку, як засуджений. Проте суд першої інстанції безпідставно вважає, що позивач має бути виключений з військового обліку саме за станом здоров`я. Важливою обставиною щодо перебування на військовому обліку позивача, є те, що згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів – ОСОБА_1 є заброньованим, тобто таким, що користується правом на відстрочку з 08.12.2025. Відповідно, позивач не оспорював своє перебування на військовому обліку, адже подавав запит до Міністерства економіки України, щодо оформлення бронювання. Однак судом першої інстанції було прийнято рішення щодо неправомірності перебування на військовому обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до відмітки, що міститься у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 № НОМЕР_2 наявний наступний запис « 23.11.1999 при ІНФОРМАЦІЯ_8 передан по ст.15 п.5 ЗУ про ЗВАО і ВС по стану здоров`я стройовий» «Згідно наказу Міністерства Оборони України 342 від 09.06.2006 виключений з військового обліку».

ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 поштовою кореспонденцією з описом було скеровано заяву про приведення даних в єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних у відповідність даним військово — облікових документів позивача та внесення відомостей про виключення його з військового обліку.

Відповідно до трекінгу поштового направлення «Укрпошта», відповідач отримав вказану заяву 25.06.2025.

Позивач вказав, що відповіді на вказану заяву від відповідача не отримав.

Позивач вважає дії відповідача щодо повторного взяття на військовий облік та призову на військову службу під час мобілізації позивача протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зіст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Разом із тим, відповідно до пункту 20 частини 1статті 106 Основного Закону України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Пунктом 8 цього Указу визначено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Відносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).

Частинами 1, 2, 4 - 6статті 2 Закону № 2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII(далі - Закон № 3543-XII).

Стаття 1 цього Закону передбачає, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з ч.5 ст.4 Закону № 3543-ХІІ вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

За змістом ст.2 Закону №3543-ХІІ правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Частиною 3 вищевказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Крім того, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Частина 2статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачає, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Згідно з ч.5 ст.1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

За змістом ч.9 ст.1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, тобто від 30.12.2022) (далі - Порядок №1487).

Згідно абз. 1 п.2, п.3, п. 5 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).

За приписами абз. 1 п. 16, абз. 1 п. 20 Порядку №1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Відповідно до п. 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Згідно з п. 81 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 поштовою кореспонденцією з описом було скеровано заяву про приведення даних в єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних у відповідність даним військово — облікових документів позивача та внесення відомостей про виключення його з військового обліку.

Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинною на час направлення заяви позивачем) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції щодо зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме про його виключення з військового обліку згідно інформації наявної у його паперовому військово обліковому документі є протиправними, оскільки позивач не відноситься до кола осіб визначених в ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до відмітки, що міститься у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 № НОМЕР_2 наявний наступний запис « 23.11.1999 при ІНФОРМАЦІЯ_8 передан по ст.15 п.5 ЗУ про ЗВАО і ВС по стану здоров`я стройовий» «Згідно наказу Міністерства Оборони України 342 від 09.06.2006 виключений з військового обліку».

Водночас, згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач перебуває на військовому обліку у ТЦК та СП та має статут військовозобов`язаного.

Крім того, згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів – ОСОБА_1 є заброньованим, тобто таким, що користується правом на відстрочку з 08.12.2025.

Отже, у справі наявні розбіжності між записами у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 № НОМЕР_2 та відомостями електронного військово-облікового документа. Водночас сама по собі така розбіжність не є достатньою підставою для внесення до Реєстру відомостей про виключення позивача з військового обліку, оскільки для цього має бути встановлена відповідна правова підстава, передбачена Законом № 2232-XII.

При цьому, щодо позовних вимог про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 , розглянути документи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо виключення його військового обліку, суд зазначає про таке.

Як встановлено судом, 24.06.2025 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_9 з проханням поновити право на виключення з військового обліку.

У відзиві відповідач підтверджує отримання вищезгаданої заяви, вказує, що вона надійшла до відповідача 25.06.2025 та зареєстрована за № 9479/4. Також, відповідач вказує, що заява позивача від 25.06.2025 була опрацьована та надана відповідь 02.07.2025 за вих.№ 4/6479 була надана відповідь засобами поштового зв`язку «Укрпошта» звичайним поштовим відправленням на адресу позивача АДРЕСА_1 . В якості доказу, долучає відповідь від 07.07.2025 за вих.№ 4/4764.

Однак суд не може підтвердити направлення такої відповіді позивачу, оскільки конверт направлявся засобами поштового зв`язку «Укрпошта» звичайним поштовим відправленням.

Наведене свідчить про те, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що ним була надана відповідь на заяву позивача від 25.06.2025.

Відтак, суд доходить висновку, що відповідачем все ж таки було вчинено протиправну бездіяльність щодо не розгляду та неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 про внесення відомостей до реєстрів ТЦК та СП.

В той час, колегія суддів зазначає, що оскільки судом в даній справі встановлено відсутність у позивача права на зняття, виключення його з військового обліку, задоволення позовної вимоги про зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 , розглянути документи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо виключення його військового обліку не призведе до жодних правових змін для позивача.

Отже, перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко