Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №688/148/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 688/148/26

Провадження № 22-ц/820/1413/26

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Корніюк А.П., П`єнти І.В.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року, суддя Огороднік І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Ольгинської селищної ради Донецької області про визнання права власності,

встановив:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Ольгинської селищної ради Донецької області, в якому просив визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір, ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина за законом. До спадкової маси входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що на даний час є тимчасово окупованою територією України.

Позивач, як син померлої, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину, звернувшись до нотаріуса з відповідною заявою. Однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про права на спадщину на зазначений будинок у зв`язку із відсутністю належних правовстановлюючих документів, доступ до яких є об`єктивно неможливим у зв`язку зі збройною агресією російської федерації та відсутністю контролю України над цією територією.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.04.2026 в задоволенні позову відмовлено у зв`язку із відсутністю у справі доказів того, що на момент смерті ОСОБА_2 з нею ніхто не проживав, у зв`язку з чим, на думку суду, існує ймовірність того, що зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини міг проживати інший спадкоємець, який є таким, що прийняв спадщину, оскільки відсутні відомості про відмову від неї від таких осіб.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

На обґрунтування апеляційної скарги вказав, що його покійна матір, ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини проживала лише з його батьком, ОСОБА_3 , який відмовився від спадщини на користь позивача, що свідчить про те, що позивач є єдиним спадкоємцем на що суд першої інстанції уваги не звернув.

В судове засідання учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляджу справи судом, не з`явилися.

В письмовій заяві ОСОБА_3 просив суд провести розгляд справи без його участі, підтримав доводи апеляційної скарги.

В письмовій заяві представник відповідача просив суд розгляд справи провести без його участі.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав останній на праві власності відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Волноваською державною нотаріальною конторою Донецької області 27.05.2008, за реєстровим №1-1670.

За даними вказаного свідоцтва про право на спадщину за заповітом, ОСОБА_2 належав житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 16,30 кв.м., загальною площею 33,30 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.03.2017, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1-1670, виданого 27.05.2008, за ОСОБА_2 27.03.2017 зареєстровано право власності на житловий будинок, загальною площею 49,30 кв.м., житловою площею 23,20 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з наступними складовими майна: веранда а-1, навіс, а’, літня кухня Б1, веранда до літньої кухні, б1, вбиральня Г-1, сарай Д-1, льох, Е/п, гараж Ж1, паркан №1, ворота №2, мощення 1.

За повідомленням Ольгинської військової адміністрації Волноваського району Донецької області від 15.04.2026, ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , в період з 14.10.1983 по 12.07.2024. За вказаною адресою також був зареєстрований ОСОБА_3 (її чоловік).

У нотаріально посвідченій заяві ОСОБА_3 від 05.11.2024, останній відмовився від прийняття спадщини після смерті своєї дружини, ОСОБА_2 , на користь сина, спадкодавця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про права на спадщину на зазначений будинок у зв`язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на будинок.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша, друга статті 1220 ЦК України).

У частинах першій та другій статті 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця (постанова Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №577/2233/20 (провадження №61-2722св21)).

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який (які) прийняв (прийняли) спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (постанови Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №265/6868/16-ц, провадження №61-34234св18; від 19.05.2020 у справі №175/1941/16-ц, провадження №61-19798св18; від 31.03.2021 у справі №463/4616/18, провадження №61-20505св19; від 06.10.2021 у справі №234/17030/18, провадження №61-12859св21; від 10.11.2021 у справі №759/19779/18, провадження №61-4523св21).

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, до якої увійшов житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Волноваською державною нотаріальною конторою Донецької області 27.05.2008, за реєстровим №1-1670.

ОСОБА_2 на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За цією ж адресою був зареєстрований її чоловік, ОСОБА_3 , який відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи, що справа містить докази належності ОСОБА_2 на праві власності житлового будинку АДРЕСА_1 , інші особи, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 відсутні, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Суд першої інстанції належним чином не встановив коло спадкоємців, які прийняли спадщину, не дослідив спадкову справу, яка була відкрита після смерті ОСОБА_2 , не перевірив наявні у справі докази щодо належності спадкодавцю спірного спадкового майна, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо недоведеності позовних вимог, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 серпня 2026 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.П. Корніюк

І.В. П`єнта