Суд: Тернопільський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Дата: 02 серпня 2026 р.
Справа: №607/11902/26
Суддя: Храпак Н. М.
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/11902/26Головуючий у 1-й інстанції Марциновська І.В.
Провадження № 22-ц/817/955/26 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Костів О. З., Хома М. В.,
за участі секретаря — Гичко К.С.
без сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи
розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу № 607/11902/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Янтар Сервіс” на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року, постановлену суддею Марциновською І.В., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Янтар Сервіс” про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, -
В С Т А Н О В И В:
у травні 2026 року ТзОВ “Янтар Сервіс” звернулося в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою ТзОВ “Янтар Сервіс” про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.
Не погоджуючись із даною ухвалою суду представник ТзОВ “Янтар Сервіс” - адвокат Ковтун Н.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТзОВ “Янтар Сервіс” про видачу судового наказу про стягнення оплати за житлово-комунальні послуги.
В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначила, що 07 червня 2016 року між ТзОВ «Янтар Сервіс» та забудовниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено Акт приймання-передачі нерухомого майна будівлі ринкової інфраструктури з балансу на баланс згідно якого передано ТзОВ «Янтар Сервіс» для обслуговування житлового комплексу (його частини) за адресою АДРЕСА_1 .
ТзОВ «Янтар Сервіс» надає послуги згідно з публічним договором від 01.08.2018. Публічний договір розміщений на веб-сторінці позивача за Інтернет-адресою: https://yantarservice.com.ua/. Договір набув чинності на підставі п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 474793052 від 28 квітня 2026 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право: 12941959).
Станом на момент звернення з даною заявою до суду заборгованість ОСОБА_1 власника кв. АДРЕСА_2 становить 5800 грн 95 коп, що підтверджується довідкою про заборгованість № 3 від 11 травня 2026 року.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтею 1 якого унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору: такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин; раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таки виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Отже, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини, за якими Боржнику як власнику кв. АДРЕСА_2 , надавалися житлово-комунальні послуги, які він був зобов`язаний оплачувати, оскільки фактично користувалася ними як співвласник приміщення у багатоквартирному житловому будинку, більше того Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області при прийнятті рішення не звернув уваги, що боржник прийняв та користувався наданими послугами, оскільки частково їх оплачував у січні 2024 року, серпні 2024 року, жовтні 2024 року, березні 2025 року та квітні 2026 року, що підтверджується довідкою про заборгованість № 3 від 11 травня 2026 року.
Відзив на апеляційну скаргу ТзОВ “Янтар Сервіс” до суду апеляційної інстанції не поступав.
ТзОВ “Янтар Сервіс” повідомлялося про розгляд справи шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документа.
Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, однак вона повернулась на адресу Тернопільського апеляційного суду як не отримана з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою»
Згідно з пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Янтар Сервіс» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань 02 червня 2016 року, номер запису 16461020000010268. Основним видам діяльності є КВЕД 81.10 комплексне обслуговування об`єктів.
ТзОВ «Янтар Сервіс» надає послуги згідно з публічним договором від 01.08.2018. Публічний договір розміщений на веб-сторінці позивача за Інтернет-адресою: https://yantarservice.com.ua/. Договір набув чинності на підставі п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно із Витягу з Державного реєстру речових прав Товариство з обмеженою відповідальністю «Янтар Сервіс» є користувачем земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:02:008:0056 загальною площею 0,036 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (прибудинкової території) на праві приватної власності, номер запису про інше речове право 48659620.
07 червня 2016 року між ТзОВ «Янтар Сервіс» та забудовниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено Акт приймання-передачі нерухомого майна будівлі ринкової інфраструктури з балансу на баланс згідно якого передано ТзОВ «Янтар Сервіс» для обслуговування житлового комплексу (його частини) за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 474793052 від 28 квітня 2026 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право: 12941959).
Станом на момент звернення з даною заявою до суду заборгованість ОСОБА_1 власника кв. АДРЕСА_2 становила 5800 грн 95 коп, що підтверджується довідкою про заборгованість № 3 від 11 травня 2026 року.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив із того, що до заяви про видачу судового наказу не додано копії договору, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, а долучений Акт приймання-передачі нерухомого майна будівлі ринкової інфраструктури з балансу на баланс не є договором у розумінні зазначених положень закону та не підтверджує наявність договірних відносин між ТзОВ “Янтар Сервіс” та співвласниками житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів в повному обсязі погодитися не може, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу. Відповідно до положень вказаної статті заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Частиною 1 статті 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ “Янтар Сервіс” звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 . Заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 5800,95 грн.
У заяві зазначено, що договір від 01.08.2018 згідно якого ТзОВ “Янтар Сервіс” надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 розміщений на веб-сторінці позивача за Інтернет-адресою: https://yantarservice.com.ua/. Договір набув чинності на підставі п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно із Витягу з Державного реєстру речових прав Товариство з обмеженою відповідальністю «Янтар Сервіс» є користувачем земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:02:008:0056 загальною площею 0,036 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (прибудинкової території) на праві приватної власності, номер запису про інше речове право 48659620.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 474793052 від 28 квітня 2026 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право: 12941959).
З довідки про заборгованість № 3 від 11 травня 2026 року видно, що станом на момент звернення з даною заявою до суду заборгованість ОСОБА_1 як власника кв. АДРЕСА_2 становить 5800 грн 95 коп.
До заяви було долучено Акт приймання-передачі нерухомого майна будівлі ринкової інфраструктури з балансу на баланс укладений 07 червня 2016 року між ТзОВ «Янтар Сервіс» та забудовниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно якого передано ТзОВ «Янтар Сервіс» для обслуговування житловий комплекс (його частини) за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на звернення особи до суду є її абсолютним правом.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред`явити до суду позовну заяву, заяву в порядку окремого провадження, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права.
При цьому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів слід розуміти у праві такої особи на подання відповідних документів та доказів, певне обґрунтування позовних вимог у тій мірі, в якій вона вважає за необхідне, оскільки одним із визначальних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, а особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Наказне провадження — це вид провадження у цивільному судочинстві, в якому судом вирішується справа про стягнення з боржника на підставі судового наказу грошових коштів або витребування майна без проведення судового засідання на користь особи, яка має право вимоги.
Відповідно до положень статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Частиною 3 статті 163 ЦПК України передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
ТзОВ «Янтар Сервіс» в своїй діяльності керується нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтею 1 якого унормовано, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Разом з цим, зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що ТзОВ “Янтар Сервіс” надає послуги згідно з публічним договором від 01.08.2018, яким передбачено, що управитель зобов`язується надати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , а співвласник зобов`язується оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Публічний договір розміщений на веб-сторінці позивача за Інтернет-адресою: https://yantarservice.com.ua/. Договір набув чинності на підставі п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору: такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин; раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 474793052 від 28 квітня 2026 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 (номер відомостей про речове право: 12941959).
Отже, суд першої інстанції належним чином не дослідив зміст вимог та доводи заяви про видачу судового наказу, не надав належної оцінки доданим до заяви доказам, та дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Згідно з частиною 6 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відтак, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТзОВ “Янтар Сервіс”, підлягає задоволенню, а ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Янтар Сервіс” задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 06 серпня 2026 року.
Головуюча Н.М. Храпак
Судді: О.З. Костів
М.В. Хома
Оригінал: reyestr.court.gov.ua