Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №2-6/11 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/2390/26

Справа № 2-6/11

Головуючий у першій інстанції Тростенюк В.А.

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого – Громіка Р.Д.,

суддів – Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,

за участю секретаря – Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Захарівського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст заяви про виправлення описки.

21 жовтня 2025 року представник АТ «Ощадбанк» звернувся до суду із заявою про виправлення описки у судовому рішенні та виконавчих листах, в якій просить виправити описку в описовій та мотивувальній частинах рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 31.01.2011 у справі №2-6/2011 арифметичні помилки щодо зазначення загальної суми заборгованості за Кредитним договором №396 від 18.04.2010 - виправити, зазначивши, що станом на 01.10.2010 кредитна заборгованість складала 257 564,75 грн, з яких основний борг - 198 227,00 грн; заборгованість за відсотками - 59 337,75 грн.;

Виправити арифметичну помилку, допущену в резолютивній частині рішення Фрунзівського районного суду Одеської області від 31.01.2011 у справі №2-6/2011 щодо не зазначення суми заборгованості за Кредитним договором № 396 від 18.04.2010, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції: «В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №396 від 18.04.2007, яка станом на 01.10.2010 складає 257 564,75 грн (основний борг - 198 227,00 грн; заборгованість за відсотками - 59 337,75 грн), звернути стягнення на зернозбиральний комбайн марки «Дон-1500 Б», 2002 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_3 , на сівалку УПС - 6 (32187), сівалку СПУ-6Л ДУ (39425), оприскувач ОП - 200 (27991);

Виправити арифметичну помилку у виконавчих листах №2-6/11, виданих Фрунзівським районним судом Одеської області 29.09.2017 на боржників ОСОБА_1 та на ОСОБА_2 про звернення стягнення, зазначивши суму заборгованості за кредитним договором № 396 від 18 квітня 2007 року, в рахунок якої необхідно звернути стягнення на предмет застави, а саме - 257 564,75 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» про виправлення описки у судовому рішенні та виконавчих листах відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі АТ «Державний експортно-імпортний банк України» просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити вимоги заяви, посилаючись при цьому на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено матеріали справи, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відмову у виправленні описки.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу необхідно направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що копія позовної заяви, яка додана представником АТ «Ощадбанк» була подана до суду без штампу вхідної реєстрації відповідного суду, що унеможливлює суд прийняти дану позовну заяву як належний та допустимий доказ. Також, в рішенні Фрунзівського районного суду Одеської області від 31 січня 2011 року по цивільній справі №2-6/11 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення взагалі відсутня сума у розмірі 257 564, 75 грн., яку просить представник позивача вказати в ухвалі про виправлення описки. Крім того, цивільна справа №2-6/11 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення була знищена 2015 році, що підтверджується відповідним актом.

Отже, посилання позивача на те, що в рішенні Фрунзівського районного суду Одеської області від 31 січня 2011 року була допущена помилка та помилково не зазначено розміру заборгованості за кредитним договором, жодним чином не підтверджено та також з огляду на строк, який минув з того часу, а саме майже 14 років, є необґрунтованим.

Таким чином, на переконання суду першої інстанції, внесення виправлень у рішення суду від 31 січня 2011 року, про які просить позивач, призведе до зміни змісту судового рішення, що є недопустимим, оскільки таким чином буде змінена сума, що підлягає стягненню з боржників, яка жодними доказами не підтверджена.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що правові підстави для виправлення описки у рішенні суду від 31.01.2011 відсутні.

Разом з тим, оскільки підстави для внесення виправлень у судове рішення відсутні, то відсутні й підстави для внесення виправлень і у виконавчі документи, видані на його виконання.

Однак колегія суддів не може повністю погодитись із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно із статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що цивільна справа №2-6/11 за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення була знищену 2015 році, що підтверджується відповідним актом.

За змістом Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Узагальнення практики розгляду судами деяких питань, пов`язаних із відновленням втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО» від 01 січня 2017 року, якщо справа не зберіглася, заяву про вирішення процесуальних питань, пов`язаних із втраченим провадженням, може бути розглянуто лише після відновлення судового провадження в порядку, визначеному ЦПК.

Розділом Х ЦПК України «Відновлення втраченого судового провадження» встановлено порядок відновлення втраченого повністю або частково судового провадження у цивільній справі.

Так, положеннями статті 488 ЦПК України визначено, що відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтями 489, 490 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Таким чином, законодавець передбачив можливість відновлення втраченого судового провадження за ініціативою суду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), яка ратифікована Україною.

У розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції право на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у виправленні описки у судовому рішенні та у виконавчому документі, проігнорувавши норми процесуального законодавства про можливість з власної ініціативи відновити втрачене судове провадження для розгляду заяви про виправлення описки.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, розглядаючи справу, судова колегія доходить висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити частково.

Ухвалу Захарівського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2025 року скасувати.

Справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06 серпня 2026 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

О.С. Комлева