Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №523/20540/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6155/26

Справа № 523/20540/25

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,

учасники справи:

позивач – Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області,

на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12 березня 2026 року,

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду с позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів, в обґрунтування зазначивши, що за заявою від 25.11.2015 № 8914 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІ групи з 25.11.2015 по 30.11.2016 на підставі довідки МСЕК від 18.11.2015 серії 10 ААВ № 786863. Продовження виплати пенсії по інвалідності проводилось на підставі довідки МСЕК від 30.11.2016 серії 10 ААВ № 813385, від 28.11.2018 серія ААГ № 040950, від 02.12.2020 серія 12 ААВ № 165313, по якій встановлено інвалідність безстроково.

Відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України”, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 21.07.2025 № ЦО 4225/1, ОСОБА_1 змінено групу інвалідності з ІІ на ІІІ з 02.12.2020 безстроково.

У зв`язку з вищезазначеним у відповідача виникла переплата пенсії в сумі 74827,29 грн за період з 02.12.2020 року по 14.08.2023 року.

Про суму переплати, її причину та необхідність повернення ОСОБА_1 повідомлено листом від 14.08.2025 року № 1500-0404-8/138043. Однак, кошти на рахунок Пенсійного фонду України не повернуто.

Отже, на думку позивача, відповідач отримав пенсійну виплату в сумі 74827,29 грн без достатньої на те правової підстави, звертає увагу суду, що предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат у сумі 74827,29 грн, які мали місце у зв`язку з безпідставною виплатою пенсії за відсутності відповідного права.

Позивач вважає, що з урахуванням викладеного у нього виникло право вимагати повернення безпідставно набутого майна на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, а саме надміру виплачені суми пенсійних виплат за період з 02.12.2020 року по 14.08.2023 року у розмірі 74827,29 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму надміру виплаченої суми пенсійної виплати в розмірі 74827,29 грн та вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду

Хаджибейський районний суд м. Одеси рішенням від 12 березня 2026 року у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів відмовив.

Суд першої інстанції виходив з того, що 02.12.2020 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК №165313, в той же час витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 02.12.2020 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково. У зазначеній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не доведено наявність рахункової помилки з боку ГУ ПФУ в Одеській області і недобросовісності з боку ОСОБА_1 . Вимоги позивача про нарахування здійснено не як внаслідок зловживань з боку відповідача чи введенням в оману працівників органів ПФУ відповідачем, а з вини органу, що встановлював групу інвалідності, тобто МСЕК.

Суд зазначив, що доказом цього є те, що позивач самостійно надав до суду разом з позовом довідку МСЕК№165313, якою встановлено ІІ групу інвалідності безстроково та витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 02.12.2020 року про те, що ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.

Суд вважав, що за відсутності рахункової помилки з боку ГУ ПФУ в Одеській області і недобросовісності з боку пенсіонера, надмірно виплачені пенсійні кошти не підлягають поверненню, що визначено п. 1 ч. 1 статті 1212 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить скасувати рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12 березня 2026 року по справі № 523/20540/25, прийняти нове рішення, яким позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму пенсії в розмірі 74827,29 грн за період з 02.12.2020 року по 14.08.2023 року, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України”, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 21.07.2025 № ЦО 4225/1, ОСОБА_1 змінено групу інвалідності з ІІ на ІІІ з 02.12.2020 безстроково. Станом на дату подання позовної заяви до суду, відповідачем у добровільному порядку не повернуто надміру отриману пенсію у розмірі 74827,29 грн. Оскільки відповідач отримав пенсійну виплату у розмірі 74827,29 грн без достатньої на те правової підстави, то надміру виплачена пенсія повинна бути повернена відповідачем Головному управлінню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України. Скаржник вважає, що у Головного управління виникло право вимагати повернення безпідставно набутого майна на підставі ч 1 ст. 1212 ЦК України, а саме надміру виплачену пенсію за період з 02.12.2020 року по 14.08.2023 року у розмірі 74827,29 грн, а отже суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки до спірних правовідносин застосуванню підлягає ст. 1212 ЦК України.

Позивач вважає, що при розгляді справи необхідно врахувати обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року відкрито провадження в справі та відповідачу ОСОБА_1 роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області копію ухвали про відкриття провадження отримало 11.04.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримав у порядку п.3 ч.6 ст. 272 ЦПК України.

До Одеського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Онищук Г.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, який підписаний адвокатом. До відзиву на апеляційну скаргу адвокатом додано квитанцію про надсилання копії відзиву скаржнику. Проте, до відзиву не додано підтвердження повноважень адвоката Онищук Ганни Анатоліївни на представництво ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

В матеріалах справи міститься ордер серії ВН № 1597200 про надання правничої допомогу ОСОБА_1 адвокатом Онищук Г.А. на підставі договору про надання правничої допомоги № 07/2 від 03.02.2026 року у Хаджибейському районному суді м. Одеси.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повноважень Онищук Г.А. на представництво ОСОБА_1 у Одеському апеляційному суді, тому суд приходить до висновку про повернення відзиву особі, яка його подала.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24.07.2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення надміру виплачені суми пенсійних виплат у розмірі 74827,29 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що 02.12.2020 року ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК №165313, в той же час витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 02.12.2020 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково. У зазначеній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не доведено наявність рахункової помилки з боку ГУ ПФУ в Одеській області і недобросовісності з боку ОСОБА_1 . Вимоги позивача про нарахування було здійснено не як внаслідок зловживань з боку відповідача чи введенням в оману працівників органів ПФУ відповідачем, а з вини органу, що встановлював групу інвалідності, тобто МСЕК.

Суд зазначив, що доказом цього є те, що позивач самостійно надав до суду разом з позовом довідку МСЕК№165313, якою встановлено ІІ групу інвалідності безстроково та витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 02.12.2020 року про те, що ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.

Суд вважав, що за відсутності рахункової помилки з боку ГУ ПФУ в Одеській області і недобросовісності з боку пенсіонера, надмірно виплачені пенсійні кошти не підлягають поверненню, що визначено п. 1 ч. 1 статті 1212 ЦК України.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

25.11.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

25.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За заявою від 25.11.2015 № 8914 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІ групи з 25.11.2015 по 30.11.2016 на підставі довідки МСЕК від 18.11.2015 серії 10 ААВ № 786863. Подовження виплати пенсії по інвалідності проводилось на підставі довідки МСЕК від 30.11.2016 серії 10 ААВ № 813385, від 28.11.2018 серія ААГ № 040950, від 02.12.2020 серія 12 ААВ № 165313, по якій встановлено інвалідність безстроково.

Відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 21.07.2025 № ЦО 4225/1 ОСОБА_1 змінено групу інвалідності з ІІ на ІІІ з 02.12.2020 року безстроково.

12 серпня 2025 року позивачем винесено рішення №2941 про прийняття суми переплати пенсії 74827,29 грн (за період з 02.12.2020 року по 14.08.2023) на облік.

Жодна з довідок не була скасована МСЕК, також, довідки не визнано незаконними, сфальсифікованими, підробними тощо.

Головним управлінням відповідачу надіслано лист 14.08.2025 №1500-0404-8/138043, яким повідомлено про виникнення переплати пенсії та способи її погашення. ОСОБА_1 суму переплати пенсії у добровільному порядку не повернуто.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного страхування, а також ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій.

Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннях районах, містах і районах у містах.

Отже, Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п.3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 64 від 21 березня 2003 року із змінами, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.

Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.

Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-91цс14 (постанова від 02 липня 2014 року) визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».

Колегія суддів зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п.1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

З 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Вказаною постановою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності. Відповідно до пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою № 1338. Пунктом 6 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи (далі - ЦОФСО); експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.

Згідно пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи права та обов`язки ЦОФСО за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності цієї постанови переглядаються ЦОФСО з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов`язки ЦОФСО покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Зазначеним наказом затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи. Згідно норм статті 35 Закону № 1058 державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» передано інформацію про скасування рішень медикосоціальних експертних комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами ЦОФСО.

Підстави для зміни відповідачу групи інвалідності встановлено у рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 21 липня 2025 року.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач не навів належних та допустимих доказів, що переплата пенсії виникла внаслідок зловживань з боку ОСОБА_1 , чи того, що відповідач допустив недобросовісну поведінку.

Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 21 липня 2025 року не доводить недобросовісності дій зі сторони відповідача при зверненні до позивача для призначенням йому пенсії по інвалідності.

З огляду на викладене, саме по собі скасування рішення медикосоціальної експертної комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами ЦОФСО, не може бути достатньою підставою для покладення на відповідача обов`язку повернути отримання кошти, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Отже, позивачем не доведено факт зловживань з боку відповідача ОСОБА_1 , його винуватості чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання пенсії, оскільки правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не надав до суду будь-які докази наявності вини чи зловживань з боку відповідача при отриманні пенсії та до позовної заяви не надано належні та допустимі докази вчинення відповідачем неправомірних дій для отримання пенсії.

Отже, за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку відповідача, стягнення надміру виплаченої пенсії не допускається.

В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17).

Встановивши відсутність двох умов, за наявності яких відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України та ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можливе повернення безпідставно виплаченої пенсії (рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності/зловживання з боку відповідача), суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Вказане кореспондується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 530/95/17 (провадження № 61-14755св18).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 367, п.1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,.

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 12 березня 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

М.В. Назарова