Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю
Дата: 08 липня 2026 р.
Справа: №521/24996/23
Суддя: Копіца О. В.
Номер провадження: 33/813/713/26
Номер справи місцевого суду: 521/24996/23
Головуючий у першій інстанції Передерко Д. П.
Доповідач Копіца О. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.07.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Ровенко А.С., в присутності захисника Воропай Т.І., представника Одеської митниці Держмитслужби України Ревенко Т.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, клопотання захисника Воропай Т.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Малиновського (нині – Хаджибейського) районного суду м. Одеси від 29.10.2024 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України
установив:
Оскаржуваною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_1 визнана винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил, із конфіскацією цих товарів, а також стягнуто судовий збір в дохід держави у сумі 605 грн. 60 коп.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, 04.03.2026 захисник Воропай Т.І., в інтересах ОСОБА_1 ,через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 29.10.2024та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу зазначеного правопорушення.
Окрім цього, в апеляційної скарзі захисник Воропай Т.І. порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови суду як пропущеного із поважних причин, зокрема, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не брала участі у справі, не отримувача судових повісток та жодних інших документів у цій справі, у тому числі оскаржуваної постанови.
Крім того захисник зазначила, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , водночас Зміївська міська територіальна громада з 24.02.2022 по теперішній час належить до територій можливих бойових дій, у зв`язку із чим апелянт у 2022 році виїхала до Республіки Болгарія, де проживає по теперішній час.
В свою чергу, ОСОБА_1 про порушене відносно неї провадження дізналася 03.02.2026, коли з її карткового рахунку було стягнуто грошові кошти у розмірі 1 107 дол. США 11 центів, із позначкою “Стягнення відповідно до виконавчого провадження”, стягувачем є Одеська митниця.
В подальшому, вказані обставини стали підставою для звернення захисника Воропай Т.І. до Хаджибейського районного суду м. Одеси із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, яка подана 08.02.2026.
Оскаржувану постанову апелянтом та її захисником було отримано через підсистему «Електронний суд» лише 24.02.2026 о 18 год. 36 хв., тому апеляційна скарга подана до суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином.
Враховуючи, що неявка ОСОБА_1 в судове засідання, не перешкоджає розгляду питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд, заслухавши думу учасників провадження, керуючись при цьому вимогами ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає за можливе здійснити розгляд вказаного клопотання за відсутності ОСОБА_1 .
У судовому засіданні захисник Воропай Т.І. підтримала клопотання про поновлення строку та просила його задовольнити, натомість представник митниці Ревенко Т.А. заперечувала проти його задоволення.
Заслухавши доводи клопотання захисника, позиції сторін провадження, апеляційний суд вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно із 5 ст. 529 МК України, постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Частини 1 та 3 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
При цьому, чинний КУпАП не передбачає чіткого нормативного регулювання порядку прийняття рішення за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду 1-ої інстанції у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, враховуючи зазначену вище прогалину в нормативному регулюванні, в даному випадку апеляційний суд вважає за необхідне, на підставі аналогії закону, застосувати норми найближчої галузі процесуального права, яка регулює подібні суспільні відносини кримінального процесуального права.
Стаття 21 КПК України закріплює одну із основних засад судочинства доступ до правосуддя, відповідно до ч. 1 якої кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до вимог ч. 3 та 4 ст. 526 МК України, у разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Норми діючого КУпАП не містять переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Відповідно до усталеної судової практики, підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання апеляційної скарги. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
На підставі аналізу матеріалів справи вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не була присутньою в судовому засіданні 29.10.2024, у якому за результатами розгляду справи про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 483МК України судом було прийнято рішення.
Разом із тим, ч.ч. 1 та 3 ст. 285 КУпАП передбачають, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Водночас, матеріали справи не містять жодної інформації стосовно вручення (отримання) копії повного тексту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 у межах визначеного законом строку на апеляційне оскарження постанови.
В той же час із наданих стороною захисту доказів у підтвердження поважності пропуску процесуального строку, вбачається, що ОСОБА_1 з 27.09.2021має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , втім згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, в редакції, що діяла на час розгляду цієї справи судом 1-ої інстанції, Зміївська міська територіальна громада з 24.02.2022 належала до територій можливих бойових дій.
У 2022 році ОСОБА_1 виїхала до Республіки Болгарія, де проживає по теперішній час, що підтверджується картками іноземця з гуманітарним статусом № НОМЕР_1 , дата видачі 09.06.2022, терміном дії до 19.05.2025, №852026365, дата видачі 09.04.2025, терміном дії до 28.03.2028.
Отже вказане свідчить про неможливість отримання як судових повісток про виклику до суду, так і копії постанови за місцем реєстрації та дає підстави стверджувати про поважність причин пропуску відповідного процесуального строку.
В той же час про порушення відносно ОСОБА_1 провадження останній стало відомо 03.02.2026, за наслідком стягнення в порядку виконавчого провадження з її карткового рахунку грошових коштів у розмірі 1 107 дол. США 11 центів, із позначкою “Стягнення відповідно до виконавчого провадження”.
В подальшому ці обставини зумовили подання08.02.2026 захисником ОСОБА_1 – адвокатом Воропай Т.І. до Хаджибейського районного суду м. Одеси заяви про ознайомлення з матеріалами справи.
Доступ до матеріалів справи, у тому числі оскаржуваної постанови, в підсистемі «Електронний суд» захиснику Воропай Т.І. було надано - 24.02.2026 о 18 год. 36 хв., а апеляційну скаргу нею подано 04.03.2026, тобто в межах десятиденного строку з моменту ознайомлення захисника зі змістом оскаржуваної постанови суду.
Вказані обставини захисник підтвердила доданими до апеляційної скарги та дослідженими апеляційним судом належними та допустимими доказами.
На переконання апеляційного суду, ОСОБА_1 за таких обставин, не могла володіти інформацією про прийняте відносно неї судове рішення та як наслідок у межах строку на апеляційне оскарження вчинити відповідні дії з реалізації свого права на апеляційне оскарження у порушеному відносно неї провадженні.
Наведене свідчить про наявність безумовних перешкод для подання ОСОБА_1 апеляційної скарги у межах встановленого ст. 294 КУпАП десятиденного строку, а також наявності підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Так, Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що «правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах».
У Рішенні Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019 було сформульовано юридичну позицію, за якою законодавчо визначений механізм реалізації права на судовий захист, що включає в себе, зокрема, право на апеляційний перегляд справи, є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя; обсяг права на апеляційний перегляд справи, що визначається законом, має гарантувати особі ефективну реалізацію права на судовий захист задля досягнення цілей правосуддя, забезпечуючи захист інших конституційних прав і свобод такої особи.
Отже, враховуючи все вищенаведене, а також не отримання ОСОБА_1 копії постанови суду, звернення останньої за правовою допомогою з метою подання апеляційної скарги, що потребувало певного часу, задля забезпечення реалізації права на судовий захист, що включає в себе, зокрема, право на апеляційний перегляд справи, апеляційний суд вважає зазначену обставину поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду 1-ої інстанції та доходить висновку про існування підстав для його поновлення.
Керуючись ст.ст. 467, 486, 526, 529 МК України та ст.ст. 7, 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
Задовольнити клопотання захисника Воропай Т.І., в інтересах ОСОБА_1 та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Малиновського (нині – Хаджибейського) районного суду м. Одеси від 29.10.2024 про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Призначити розгляд апеляційної скарги захисника Воропай Т.І., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Малиновського (нині – Хаджибейського) районного суду м. Одеси від 29.10.2024 на 10 год. 30 хв. 06 серпня 2026 року в залі судових засідань №9 Одеського апеляційного суду, про що повідомити сторони провадження.
Копію апеляційної скарги вручити представнику Одеської митниці Держмитслужби України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно з моменту оголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца
Оригінал: reyestr.court.gov.ua