Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №458/676/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 458/676/26 Головуючий у 1 інстанції: Ференц Р.І.

Провадження № 33/811/1289/26 Доповідач: Гончарук Л. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника адвоката Чернянського Романа Ігоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Чернянького Романа Ігоровича на постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 09 липня 2026 року,

встановив:

цією постановою, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП остаточно застосовано до ОСОБА_1 стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, водій ОСОБА_1 , 18.06.2026 року о 23:40 год в с. Верхній Турів на вул. Л.Українки,2 Самбірський район Львівська область керував транспортним ВАЗ 2108 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме сповільненість ходи, мови, почервоніння обличчя, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру 905528, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, водій ОСОБА_1 , 19.06.2026 року о 02:57 год в с. Верхнє на вул. Центральна Самбірський район Львівська область не маючи права керування транспортними засобами, повторно протягом року, керував транспортним засобом ВАЗ 2108 державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, водій ОСОБА_1 , 19.06.2026 року о 02:57 год в с. Верхнє на вул. Центральна Самбірський район Львівська область керував транспортним ВАЗ 2108 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зміни зіниць (надмірно звужені або розширені, слабкі реакції на світло) поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру 906347, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказану постанову захисник адвокат Чернянський Р.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Вказує, що в судовому засіданні 09.07.2026 ОСОБА_1 брав участь, та подав письмове клопотання в якому заперечував свою винуватість у скоєнні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, до якого долучив додатки, які спростовують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме долучив копію посвідчення водія.

Однак, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові не надав оцінки вказаним поясненням, а також доказам які були долучені до клопотання, не дослідив жодного доказу на спростування відповідних пояснень та не перевірив чи дійсно ОСОБА_1 отримував в Чеській Республіці посвідчення водія серії НОМЕР_2 .

Наголошує, що в матеріалах справи відсутні належні докази щодо повторності вчинення правопорушення, а саме відсутня завірена належним чином постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили, а відтак суддя позбавлений можливості констатувати наявність кваліфікованого адміністративного правопорушення.

Зауважує, що як вбачається з відеозапису події, ОСОБА_1 неодноразово наголошував, що не відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння і для цього готовий здати кров на аналізи, як це передбачено п.12 Розділу ІІІ Інструкції, однак такі вимоги було проігноровано працівниками поліції.

Також з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відповідає на питання працівників поліції чітко, виразно, поведінка його адекватна та відповідає обстановці, і в цілому відсутні будь які ознаки наркотичного сп`яніння наведені в Інструкції.

Крім того, на долученому відеозаписі, працівники поліції не заповнювали, а тим більше не вручали ОСОБА_1 жодного скерування. Тобто, щодо ОСОБА_1 працівниками поліції було складено протокол за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння без направлення його на огляд з метою виявлення наркотичного сп`яніння.

Стверджує, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не можуть бути допустимим доказом, оскільки здійсненні працівниками поліції із порушеннями Інструкції.

У судове засідання апеляційної інстанції особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення апеляційного розгляду не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Натомість захисник адвокат Чернянський Р.І. не заперечив проти розгляду апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .

Заслухавши виступ захисника адвоката Чернянського Р.І. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Апеляційний суд погоджується із висновком судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, яким надано належну правову оцінку.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 696831 від 19.06.2026, ЕПР1 № 696888 від 19.06.2026 та ЕПР1 № 696890 від 19.06.2026; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння; висновками щодо результатів медичного огляду № 285 та № 286 від 19.06.2026, якими підтверджено відмову ОСОБА_1 від проходження огляду; постановою серії ЕНА № 7400285 від 19.06.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, що набрала законної сили; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, дослідженими судом першої інстанції, а також показаннями працівників поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яким суд першої інстанції надав належну оцінку у сукупності з іншими доказами.

Підстав сумніватися у достовірності вищевказаних даних у суду немає.

Апеляційний суд приходить до переконання, що докази вчинення правопорушень ОСОБА_1 , які покладені суддею в основу постанови, були отримані з дотриманням вимог законодавства і суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.

Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв щодо дій працівників поліції, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах та на відеозаписі нагрудних камер, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта.

Щодо доводів апелянта про те, що оскаржувана постанова винесена без врахування фактичних обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, то такі на думку суду є безпідставними, так як згідно постанови суду першої інстанції вбачається, що суд першої інстанції врахував докази, які містяться в матеріалах справи та інші обставини, які мали місце в даній справі.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Наведеними доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки копії посвідчення водія, виданого Чеською Республікою, не спростовують правильності висновків суду. Надана стороною захисту копія посвідчення сама по собі не підтверджує наявності у ОСОБА_1 права на керування транспортними засобами на території України та не спростовує відомостей, які містяться у матеріалах справи, згідно з якими на момент вчинення адміністративного правопорушення він не мав права керування транспортними засобами.

Безпідставними є й доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів повторності вчинення правопорушення. Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дослідив постанову серії ЕНА №7400285 від 19.06.2026, яка набрала законної сили, а тому обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознаки повторності, передбаченої ч.5 ст.126 КУпАП.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 був готовий здати кров для проведення дослідження, не спростовує правильності висновків суду першої інстанції, оскільки порядок проведення медичного огляду визначається Інструкцією та медичним працівником, а не особою, яка проходить огляд. Саме невиконання встановленої процедури проходження огляду було підставою для висновку про відмову від його проходження.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколами про адміністративні правопорушення, направленнями на медичний огляд, показаннями працівників поліції та відеозаписами, яким суд першої інстанції надав належну оцінку.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно правил ст. 36 КУпАП.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд-,

постановив:

апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Чернянького Романа Ігоровича залишити без задоволення, а постанову судді Турківського районного суду Львівської області від 09 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Я. Гончарук