Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №317/2014/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/2014/26 Головуючий в 1 інст. Мінгазов Р.В.

Провадження №33/807/883/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620412, 21 березня 2026 року о 11 год. 48 хв. на а/ш Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 475 км в Запорізькому районі, Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору «Alcotest Drager 6820» ARHK-0075. Результат тесту: 0,29 ‰ проміле. Тест №3990. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України.

Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну, скаргою в якій зазначив, що вона є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з однобічним та неповним дослідженням обставин справи.

Зазначив про порушення судом вимог ст. 268 КУпАП, оскільки суддею місцевого суду було розглянуто справу без його участі, було проігноровано його клопотання про відкладення розгляду справи з підстав його перебування на бойових позиціях та виконання військового обов`язку. При цьому, посилання суду на адвоката Стариченка М.П. як на його захисника, чим було забезпечено його право на захист не відповідає дійсності, оскільки адвокатом фактично було припинено надання правової допомоги, через що він не представляв його інтереси в судовому засіданні.

Вказує на однобічність та упередженість судового процесу, оскільки суддею місцевого суду було проігноровано його клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, що унеможливило підготовку його заперечень.

Просить постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14 травня 2026 року скасувати, провадження в справі закрити на підставі ст. 247 КУпАП.

Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та вказав, що не заперечує фактичних обставин, які зазначені у протоколі, разом з цим, оскільки результат тесту показав невеликий відсоток проміле та з урахуванням того, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, просив не накладати на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , перевіривши доводи скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620412 від 21 березня 2026 року підтверджується:

- роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6820, тест №3990 виготовленою о 11 год. 57 хв. 21 березня 2026 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю, який складає 0,29 % проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом (а.с. 4);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів (а.с. 5);

- відеозаписом події.

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.

Процедура виявлення у водія транспортного засобу стану сп`яніння передбачена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735.

Згідно п. 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І встановлено, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Проведення огляду на стан сп`яніння у медичному закладі передбачено у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (п.7 розділу І).

Так, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння проводить поліцейський з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), та які мають, зокрема , сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІ згаданої Інструкції.

Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції.

Так, з дослідженого суддею апеляційного суду відеозапису події вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Opel Vectra д.н.з. НОМЕР_2 , був зупинений працівником патрульної поліції. Під час спілкування з водієм, поліцейський встановив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, після чого запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Алкотест Драгер», на що водій погодився.

У подальшому зафіксовано проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 за згодою ОСОБА_1 . За результатами проведеного огляду встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту - 0,29 проміле. З вказаним результатом ОСОБА_1 погодився.

Отже, із відеозапису беззаперечно вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що не було спростовано ані в апеляційній скарзі, а ні під час її розгляду.

Таким чином, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (зі змінами).

З приводу доводів про порушення місцевим судом вимог ст. 268 КУпАП, у зв`язку із розглядом справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності слід зазначити наступне.

Так, як встановлено з матеріалів, судом першої інстанції двічі призначались судові засідання по справі, зокрема на 23 квітня 2026 року та 14 травня 2026 року, разом з цим, повідомлені належним чином ОСОБА_1 та його захисник для участі у розгляді справи не з`явились.

Крім того, із наявних матеріалів, випливає, що 15 квітня 2026 року адвокатом Стариченком М.П., який діяв як захисник ОСОБА_1 було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. У подальшому, 22 квітня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням його на військовій службі та виконанням ним бойових завдань.

Також, із матеріалів справи убачається, що 11 травня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просив відкласти розгляд справи, призначений на 14 травня 2026 року у зв`язку із безпосереднім виконанням ним бойових завдань на Запорізькому напрямку.

Отже, із наведеного випливає, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , яка двічі призначалася судом першої інстанції до судового розгляду, відкладалася, з причин, пов`язаних із реалізацією права ОСОБА_1 на захист.

Окремо слід зазначити, що як ОСОБА_1 , так і його захисник були достеменно обізнані про призначені судом першої інстанції судові засідання, що підтверджується поданими ними перед початком судових засідань клопотань різного типу, однак неодноразово не з`явились.

При цьому, жодних доказів про припинення надання правової допомоги адвокатом Стариченком М.П., на що посилається апелянт, матеріали справи не містять.

Відтак, з огляду на те, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним та особа, звертаючись до суду або беручи участь у судовому провадженні, зобов`язана дотримуватися вимог процесуального законодавства, а також, з урахуванням вимог щодо строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 277 КУпАП, що ОСОБА_1 та його захисник були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи та у зв`язку із визначеними строками, передбачених вимогами ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доцільність провести судовий розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого через вимоги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, були відновлені шляхом подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.

З приводу прохання ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду не застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, з огляду на його характеризуючи дані, то слід вказати, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є абсолютно визначеною та імперативною, тобто не надає суду правової можливості обрати інший (більш м`який) вид стягнення або не застосовувати додаткове стягнення.

Отже, суддя суду першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя апеляційного суду зауважує, що сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 14 травня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 317/2014/26