Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №308/13634/23
Суддя: Феєр І. С.
Справа № 308/13634/23
Закарпатський апеляційний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.08.2026 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/775/23 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Бирковича О. І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2023.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 грн 80 коп. судового збору.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 057795 від 19.07.2023 та постанови судді від 10.10.2023 вбачається, що 19.07.2023 о 14 год в м. Ужгороді на перехресті вул. Митна та пл. Дружби Народів, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Toyota Rav 4» номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надала дорогу транспортному засобу марки «Mitsubishi Colt» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалась в попутному напрямку по своїй смузі руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 , порушила вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
На постанову суду від 10.10.2023 захисник-адвокат Биркович О. І. подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою і просить її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення. Посилається на те, що місцевим судом справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розглянута за відсутності сторони захисту, чим безумовно порушено право ОСОБА_1 на захист. Суд першої інстанції розглянув справу без участі сторони захисту, не взявши до уваги наявність заяви адвоката Бирковича О. І. про відкладення судового засідання у зв`язку з хворобою. Судом не розглянуто клопотання про повернення матеріалів справи на доопрацювання. Посилається і на те, що наявна у матеріалах справи схема місця дорожньо-транспортної пригоди не містить жодних посилань на координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів, немає даних про дорожню розмітку та не вказано відомостей про дорожній знак. Також відсутня відеофіксація адміністративного правопорушення. Винуватицею дорожньо-транспортної пригоди є ОСОБА_3 , оскільки водій
-2-
автомобіля марки «Тойота» - ОСОБА_1 рухалась зі сторони мосту по головній кільцевій дорозі, проїхала пів кола і з`їжджала на вул. Митну, а водій ОСОБА_3 передньою частиною керованого нею автомобіля вдарила задню частину автомобіля марки «Тойота». На момент зіткнення водієм ОСОБА_1 були дотримані вимоги дорожнього знаку 4.10 «Круговий рух», і відповідно п. 8.4 «г» Правил дорожнього руху України, а водієм ОСОБА_3 не дотримано вимоги дорожнього знаку 4.10 «Круговий рух», так як дорожньої розмітки не було і нею не була дотримана дистанція, то легковий автомобіль під її керуванням здійснив зіткнення з автомобілем марки «Тойота» під керуванням ОСОБА_1 . Місцевий суд необґрунтовано відмовив стороні захисту у задоволенні клопотання про проведення комплексної судової автотрасологічної та автотехнічної експертизи.
У доповненні до апеляційної скарги захисник-адвокат Биркович О. І. вказує на те, що в матеріалах справи відсутній журнал судових засідань та диск із звукозаписом фіксування судового процесу. Стверджує про незаконність постанов суду від 09.10.2023 про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи та від 10.10.2023 про визнання ОСОБА_1 винуватою, оскільки такі винесені без їх участі. Водій ОСОБА_1 не порушувала Правила дорожнього руху України, а винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є саме водій ОСОБА_3 . Схема дорожньо-транспортної пригоди не відповідає дорожнім знакам, розміщеним на кільцевій дорозі, а працівники поліції помилково зазначили та не врахували ширину смуг руху при встановленні винуватця дорожньо-транспортної пригоди. У схемі зазначено дві смуги руху, однак на кільцевій дорозі фактично наявні три смуги. Просить постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 її захисника-адвоката Бирковича О. І., а також потерпілої ОСОБА_3 та її представника-адвоката Степанова Б. С., неявка яких з урахуванням положень ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає її розгляду. При цьому враховується те, що вказані особи належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями як ОСОБА_1 , так і захисника-адвоката Бирковича О. І., а саме: 09.10.2024, 23.01.2025, 20.05.2025, 17.07.2025, 30.09.2025, 01.12.2025, 29.01.2026, 09.03.2026, 04.05.2026, 03.06.2026.
Також слід констатувати, що апеляційний розгляд відкладався також із метою забезпечення реалізації права сторони захисту на ознайомлення з матеріалами справи, однак таким правом, всупереч поданій заяві, сторона захисту не скористалась, подавши до суду чергове клопотання про відкладення судового розгляду.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, судове засідання в черговий раз було відкладено на 05.08.2026, про що учасники судового розгляду повідомлялись належним чином.
05.08.2026 до апеляційного суду надійшло чергове клопотання захисника-адвоката Бирковича О. І. про відкладення судового засідання, у зв`язку з неможливістю його прибуття на розгляд справи через зайнятість в іншому судовому процесі в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області. Між тим, апеляційний суд бере до уваги те, що з долученого захисником витягу зі списку справ призначених до розгляду в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області вбачається, що судове засідання, в якому він прийматиме участь, призначене до розгляду на 13 год 30 хв, що дає обґрунтовані підстави вважати, що чергове клопотання про відкладення судового засідання спрямоване виключено на затягування розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що приміщення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться на незначній відстані від приміщення Закарпатського апеляційного суду.
-3-
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що чергове клопотання адвоката Бирковича О. І. про відкладення судового розгляду, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, до задоволення не підлягає, оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Разом з тим, адвокатом не обґрунтовано чому саме, він вкотре визнав за необхідне прийняти участь у розгляді іншої справи та чому така справа є пріоритетнішою за дану справу.
При цьому, як уже зазначено вище, розгляд справи щодо ОСОБА_1 упродовж тривалого часу неодноразово відкладався, на підставі клопотань захисника-адвоката Бирковича О. І.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що безпосередньо ОСОБА_1 жодного разу в судові засідання суду апеляційної інстанції не з`явилась, щоразу подаючи клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку із хворобою.
Разом з тим, в судове засідання, призначене в апеляційному суді на 05.08.2026, ОСОБА_1 вкотре не з`явилася, будь-яких відомостей про поважність причин своєї неявки не надала.
Окрім іншого, апеляційний суд враховує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
До того ж ст. 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення чергового клопотання захисника про відкладення розгляду справи, оскільки апеляційний розгляд справи неодноразово, протягом більш ніж двох років відкладався, виключно за клопотаннями захисника-адвоката Бирковича О. І.
Також апеляційний суд констатує, що аналогічна процесуальна поведінка сторони захисту прослідковувалася і у суді першої інстанції, що обґрунтовано врахувала суддя, прийнявши рішення про продовження розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Бирковича О. І.
Апеляційний суд зауважує, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник повинні добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 , її захисника-адвоката Бирковича О. І., а також потерпілої ОСОБА_3 та її представника-адвоката Степанова Б. С., враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового
-4-
засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип – верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Бирковаича О. І., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 269, 271 КУпАП. Також приймається заяви представник потерпілої – адвоката Степанова Б. С. про можливість розгляду апеляційної скарги без його та потерпілої ОСОБА_3 участі.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 057795 від 19.07.2023 вбачається, що 19.07.2023 о 14 год в м. Ужгороді на перехресті вул. Митна та пл. Дружби Народів, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Toyota Rav 4» номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надала дорогу транспортному засобу марки «Mitsubishi Colt» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалась в попутному напрямку по своїй смузі руху. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 , порушила вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.07.2023, в якій, всупереч доводів апеляційної скарги, зафіксована дорожня обстановка і місце розташування транспортних засобів, пошкодження транспортних засобів, поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відеозаписами з камер зовнішнього спостереження, отриманих судом за клопотанням сторін та іншими матеріалами справи.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено даних, які би давали підстави вважати, що поліцейський 2 взводу 1 роти УПП батальйону УПП в Закарпатській області Мацола О. М., яка склала щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, була упередженою при його складанні, що в неї були підстави для обмови ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України та підстави для фальсифікації протоколу та доданих до нього матеріалів, а також даних про його зацікавленість у результатах розгляду справи, на ці дані не вказується як в апеляційній скарзі, так і не вказувала сторона захисту під час її розгляду.
-5-
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що поліцейський Мацола О. М. при виконанні своїх функціональних обов`язків та складанні відповідних документів діяла у межах наданих їй повноважень.
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає порушення учасниками дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 1.4 Правил дорожнього руху України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 10.3 Правил дорожнього руху України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Пунктом 11.1 Правил дорожнього руху України регламентовано, що кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
Апеляційний суд, дослідивши зібрані по справі докази вважає, що суддею місцевого суду дана правильна оцінка наявним у справі доказам, а тому висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення є таким, що відповідає фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам і узгоджується з вимогами закону.
З письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди вона вважає водія ОСОБА_3 , яка перевищила швидкість, внаслідок чого вдарила керований нею автомобіль марки «Тойота». 19.07.2023 вона рухалася на автомобілі по площі Дружби Народів по кругу, перебуваючи на головній дорозі. Був великий затор і вона, з`їжджаючи вправо на вулицю Митну, переконавшись, що водій, який рухався в колоні по суміжній смузі, надав їй дорогу, розпочала маневр перестроювання, в цей момент на великій швидкості її автомобіль вдарив автомобіль під керуванням потерпілої.
Аналогічні доводи під час розгляду справи судом першої інстанції висловив захисник-адвокат Биркович О. І., який, окрім іншого, наголосив, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стали не дії ОСОБА_1 , а дії водія автомобіля марки «Mitsubishi Colt» номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 .
Потерпіла ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях ствердила, що 19.07.2023 вона їхала на автомобілі марки «Mitsubishi Colt» номерний знак НОМЕР_2 та рухалась в напрямку площі Лаборця з транспортного мосту. Просуваючись по кругу на площі Дружби Народів, перестроїлась в правий ряд кругової дороги, готуючись виїхати з кола на перехресті біля вулиці Митної, увімкнула правий покажчик повороту, пригальмувала, перевіряючи, чи немає перешкоди справа, однак продовжити рух не змогла, оскільки в неї в`їхав автомобіль марки «Toyota Rav 4» номерний знак НОМЕР_1 .
-6-
Також, будучи допитаною в суді першої інстанції, потерпіла ОСОБА_3 ствердила, що вона рухалася зі сторони мосту по кільцевій дорозі, яка має дві смуги руху. Рухаючись по ній, вона з`їхала з мосту на праву крайню смугу руху і зупинилась, щоб впевнитись, що з правої сторони ніхто не рухається. І в цей момент задньою правою частиною автомобіль марки «Тойота» вдарив її автомобіль. Водій автомобіля марки «Тойота» пересікла їй дорогу. Вона пригальмувала і розпочала рух і відчула удар. У автомобіля під її керуванням пошкоджена передня ліва частина. Ствердила, що автомобіль марки «Тойота» рухався ліворуч від неї і теж з`їжджав з кола, автомобіль перекрив їй хід. Допускала, що вони рухались паралельно одна одній.
Крім того, факт недотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 10.3. Правил дорожнього руху України підтверджується дослідженими судом першої та апеляційної інстанції відеозаписами, з яких встановлено, що водій транспортного засобу марки «Toyota Rav 4», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 не надав дорогу іншому транспортному засобу, у даному випадку автомобілю марки «Міцубісі Кольт», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , що рухався у попутному напрямку по тій же смузі, на яку він мав перестроїтися.
При оцінці зібраних по справі доказів, апеляційний суд вважає, що вимоги КУпАП та інші нормативно-правові акти, при збиранні та фіксуванні таких, порушені не були.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, цим доказам суд дав належну оцінку та вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, а тому доводи сторони захисту в апеляційній скарзі про відсутність вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є необґрунтованими і такі апеляційним судом відхиляються.
Доводи захисника про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 вимог дорожнього знаку 4.10 «Круговий рух», так як водій автомобіля марки «Тойота» - ОСОБА_1 рухалась зі сторони мосту по головній кільцевій дорозі, проїхала пів кола і з`їжджала на вул. Митну, а водій ОСОБА_3 передньою частиною керованого нею автомобіля вдарила задню частину автомобіля марки «Тойота», не заслуговують на увагу, оскільки у цій справі розглядається протокол про адміністративне правопорушення і порушення правил дорожнього руху лише щодо водія ОСОБА_1 , яка порушила вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України.
Жодних належних доказів, які б безумовно спростовували висновки суду в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, у зв`язку з наявністю в діях іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, стороною захисту не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
При цьому, апеляційним судом встановлено, що відносно іншого водія – ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення за порушення Правил дорожнього руху України працівниками поліції не складався.
Разом з тим, надаючи оцінку діям водія транспортного засобу марки «Toyota Rav 4», д.н.з. НОМЕР_3 , виходячи, зокрема, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, слід констатувати, що причиною дорожньо-транспортної пригоди є невиконання саме водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, яка керуючи транспортним засобом марки «Toyota Rav 4» номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні не надала дорогу транспортному засобу марки «Mitsubishi Colt» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалась в попутному напрямку по своїй смузі руху, що об`єктивно підтверджено наявними матеріалами справи.
-7-
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено й даних про те, що у потерпілої ОСОБА_3 були підстави для обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки таких доказів стороною захисту не надавалось і такі дані в матеріалах справи також відсутні.
Вищезазначені пояснення потерпілої, апеляційний суд розцінює як достовірні, оскільки вони відповідають даним протоколу про адміністративне правопорушення та іншим матеріалам справи, зокрема і відеозаписам з камер відеоспостереження.
Доводи сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що постанова суду є незаконною, необґрунтованою та винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд відхиляє, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повно і всебічно з`ясувала усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Твердження сторони захисту про те, що суд виніс оскаржувану постанову без його та ОСОБА_1 участі, позбавивши останню права на захист та можливості подати відповідні докази, які свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення, то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції таке право відновлено шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, та надання можливості подачі пояснень, клопотань та доповнень, разом з тим, захисником-адвокатом Бирковичем О. І. не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Між тим, доводи апеляційної скарги сторони захисту фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суддею місцевого суду надана належна правова оцінка, на правильність висновків судді не впливають та їх не спростовують, порушень вимог закону допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає, а відтак вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Таким чином, сукупність досліджених доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом при перестроюванні не надала дорогу транспортному засобу марки «Mitsubishi Colt» номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалась в попутному напрямку по своїй смузі руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів, внаслідок чого виникла дана дорожньо-транспортна пригода.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицією захисника про те, що схема даної ДТП є неналежним доказом, бо містить не всі необхідні дані, зокрема у схемі відсутні сталі орієнтири, до яких здійснена прив`язка об`єктів та слідів. Дослідивши вказану схему, суд вважає, що вона містить достатньо даних, що стосуються деталей вказаної події, зокрема містить чітко зазначені відстані, сталі орієнтири, місце зіткнення та інші необхідні дані.
Крім того, схема ДТП не є самостійним доказом, а має оцінюватись у сукупності з усіма наявними матеріалами справи.
Посилання сторони захисту про не призначення судом автотехнічної експертизи, апеляційний суд відхиляє, оскільки проведення експертизи, про призначення якої клопотала сторона захисту, жодним чином не впливало на вирішення справи щодо ОСОБА_1 по суті, оскільки наявні відеозаписи з камер відеоспостереження, які долучено до матеріалів справи та схема місця ДТП від 19.07.2023 повністю підтверджують висновки зроблені працівниками поліції, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 057795.
-8-
Доводи сторони захисту про необхідність призначення судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи в даній справі апеляційний суд відхиляє та констатує, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи та встановлення чи було вчинено адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим відсутня необхідність в спеціальних знаннях та призначенні експертизи, яка про це просить захисник-адвокат Биркович О. І.
Слід зауважити, що сторона захисту не була позбавлена можливості самостійно звернутися до експертної установи для проведення відповідного дослідження на підставі наявних у неї матеріалів та заздалегідь надати суду висновок експерта.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суддя місцевого суду врахував обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника й застосував до ОСОБА_1 вид та розмір стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП, належним чином умотивувавши судове рішення, а тому накладене на ОСОБА_1 стягнення є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, є справедливим і таким, що відповідає передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі сторони захисту не вказується, й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Порушень вимог закону допущених судом першої інстанції, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає, а відтак доходить до переконання про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді - без змін.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань з цього приводу, в тому числі про витребування доказів, про призначення експертизи, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Бирковича О. І. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2023 щодо ОСОБА_4 , - без змін.
Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua