Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №127/17910/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/17910/26

Провадження № 33/801/826/2026

Категорія: 307

Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О.

Доповідач: Медвецький С. К.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Медвецький С. К., за участю секретаря судового засідання Сербової А. В., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП,

у с т а н о в и в:

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 020 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 травня 2026 року о 00:45 год за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав її, штовхав, бив по обличчю та голові, внаслідок чого завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 22 травня 2026 року о 00:45 год за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своїх малолітніх синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: кричав та ображав нецензурними словами, внаслідок чого завдав шкоди їх психічному здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 1732 КУпАП.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП доведена належними та допустимим доказами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративних правопорушень.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

суд першої інстанції розглянув справу у його відсутність, чим порушив його право на захист;

матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б поза мажами розумного сумніву доводили його вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП;

суд безпідставно не взяв до уваги заяву потерпілої ОСОБА_2 від 23 червня 2026 року про закриття провадження у справі.

Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 1732 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною другою статті 1732 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Отже, адміністративна відповідальність за статтею 1732 КУпАП настає за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 145401, 22 травня 2026 року о 00:45 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав її, штовхав, бив по обличчю та голові, внаслідок чого завдав шкоди психічному та фізичному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 145228, 22 травня 2026 року о 00:45 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: кричав та ображав нецензурними словами, внаслідок чого завдав шкоди його психічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1732 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 145227, 22 травня 2026 року о 00:45 год в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: кричав та ображав нецензурними словами, внаслідок чого завдав шкоди його психічному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1732 КУпАП.

Для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1732 КУпАП, достатнім є встановлення факту умисного вчинення дій фізичного чи психологічного характеру, внаслідок яких була або могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої особи.

Тобто наявність постраждалої особи є обов`язковою умовою настання відповідальності за вчинення домашнього насильства.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції не надав оцінки тій обставині, що потерпіла ОСОБА_2 подала заяву, в якій зазначила, що 22 травня 2026 року працівники поліції під час складання щодо ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення помилково дійшли висновку про наявність ознак домашнього насильства. У зв`язку з цим вона просила закрити провадження у справі (а. с. 57).

Указана заява була подана суду першої інстанції особисто потерпілою ОСОБА_2 , що свідчить про те, що її позиція є добровільною та вона розуміє наслідки її написання.

Наявність указаної заяви свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

У цьому випадку відсутність обвинувачення з боку потерпілої особи, а відтак і відсутність потерпілої як такої унеможливлює визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи, не зважив на відсутність постраждалої особи від домашнього насильства, що виключає притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

Крім того, за змістом протоколів про адміністративне правопорушення серії ВБА № 145228, ВБА № 145227 від 22 травня 2026 року ОСОБА_1 притягується до відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас досліджені в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, не підтверджують факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення. Обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому не дають підстав для висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173? КУпАП.

Зокрема, у протоколах про адміністративні правопорушення не конкретизовано ані характер психологічного насильства, вчиненого щодо малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ані те, чи була або могла бути заподіяна внаслідок таких дій шкода їх психічному здоров`ю, а також у чому саме вона полягала, зважаючи на вік дітей.

Водночас можливість заподіяння або заподіяння шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173? КУпАП.

За таких обставин, наведені у протоколах формулювання не відповідають вимогам правової визначеності та не можуть вважатися достатніми для підтвердження складу адміністративного правопорушення.

Особа, уповноважена складати протокол, належним чином не виклала суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що призвело до неконкретності змісту зазначених протоків.

З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, апеляційний суд вважає, що складені щодо ОСОБА_1 протоколи не можуть бути визнані належними та допустимими доказом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1732 КУпАП.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є достатнім та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні правопорушення.

Обставини, які зазначені посадовими особами у протоколі про адміністративне правопорушення повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому правопорушенні

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02 та Малофєєва проти росії» від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04).

Статтею 251 КУпАП визначено перелік можливих доказів в справі про адміністративне правопорушення.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Оцінюючи докази у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що сама присутність малолітніх дітей під час вчинення домашнього насильства не утворює склад зазначеного адміністративного правопорушення, оскільки для кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 1732 КУпАП домашнє насильство має бути вчинено порушником безпосередньо відносно малолітньої чи неповнолітньої особи.

За таких обставин, суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи та дійшов помилкового висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 1732 КУпАП.

Відтак, за наслідками, розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7, 247, 280, 283, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2026 року скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. К. Медвецький