Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №742/3983/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/808/26

Єдиний унікальний № 742/3983/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді Павлова В.Г.,

при секретарі судових засідань Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП

УСТАНОВИВ:

31.05.2026 р., о 19 год. 00 хв., в м. Прилуки по вул. Київській, 235, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf /д.н.з. НОМЕР_1 / з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

За таких обставин та з огляду на те, що при повідомленні судом про місце та час розгляду справи, а також, за результатом вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який будучи обізнаним, що відносно нього 31.05.2026 р. складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, що має наслідком притягнення до відповідальності, згідно норм передбачених КУпАП і по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, аби з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, заходів для явки до суду не вжив, письмових заперечень проти протоколу не подав.

З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містить заборони щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення, що передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .

Суд також враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, знаючи про складення відносно неї протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, повинна проявляти належну процесуальну уважність та самостійно цікавитися перебігом судового розгляду. Нереалізація особою свого права на участь у судовому засіданні за умови її належного повідомлення не може бути підставою для безпідставного затягування розгляду справи та уникнення адміністративної відповідальності.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Приписами п.2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Тобто, у даному випадку, доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом та факт відмови цієї особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В силу положень ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію та обставини правопорушення, а доказами у справі є, зокрема, пояснення особи, що притягується до відповідальності, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.

З досліджених в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №680508 та відеозапису з портативного відео-реєстратора встановлено, що 31.05.2026 р., о 19 год. 00 хв., по вул. Київській, 235, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf /д.н.з. НОМЕР_1 /. Відтак, суд вважає доведеним факт виконання ОСОБА_1 функцій водія, тобто останній є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Проаналізувавши обставини відмови водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд приходить до наступного висновку.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд на стан сп`яніння.

Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння є правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП, що тягне за собою відповідальність, про що складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначаються ознаки сп`яніння.

Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, оскільки передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених під час розгляду справи матеріалів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 31.05.2026 р. серії ЕПР1 №680508; відеозаписом до протоколу; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.05.2026 р., актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідкою САП ВВГ Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія отримував НОМЕР_2 від 23.06.2016 р.; письмовими поясненнями.

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі – Інструкція), ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Суд особливо звертає увагу на відеозапис з відео-реєстратора поліцейського, що є засобом об`єктивного контролю, оскільки не залежить від суб`єктивного сприйняття кожного з учасників події, і є достатнім доказом для прийняття несуперечливого рішення по справі.

Так, під час перевірки працівником поліції документів та спілкування з водієм ОСОБА_1 , у останнього було виявлено чітко виражені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

У подальшому інспектором поліції було підставно запропоновано водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу. Проте, останній від проходження огляду на стан сп`яніння на місці відмовився.

Отримавши відмову водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, інспектор поліції, з дотриманням положень п.7 Інструкції, запропонував водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, натомість, останній, також, послідовно відмовився.

Суд звертає увагу на те, що погодження особи на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння має бути актом волевиявлення, який би виражався в активних діях особи, щодо погодження на проходження огляду. Однак, ОСОБА_1 , незважаючи на детальне роз`яснення працівником поліції правових наслідків його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується долученим до протоколу відеозаписом, усвідомлено, чітко та однозначно відмовився виконувати вимоги п.2.5 ПДР.

Досліджений судом відеозапис в достатній мірі підтверджує обставини викладені в протоколі, а також виконання працівниками поліції вимог Інструкції, КУпАП при його складанні та дотримання процедури виявлення у водія ознак сп`яніння, що за наявності відмови водія у проходженні огляду утворюють об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення та є об`єктивним доказом, який не залежить від особистого сприйняття певних подій, а тому передає перебіг подій в об`єктивній реальності.

На виконання положень ч.3 ст.268 КУпАП, інспектором поліції було надано можливість ОСОБА_1 подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Останній у відповідній графі протоколу від надання пояснень та підпису відмовився.

Суд вважає, що свідоме передбачення ОСОБА_1 позитивних результатів з застосуванням технічного засобу – газоаналізатора або ж у медичному закладі, і обумовлювало вибір його поведінки у виді ігнорування обов`язку щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Про існування будь-яких об`єктивних причин, які б перешкоджали пройти медичний огляд на вимогу працівників поліції перед складанням протоколу, водій не повідомляв.

Отже, ОСОБА_1 , маючи об`єктивну можливість спростувати обґрунтовану підозру працівника поліції щодо наявності в нього реальних ознак алкогольного сп`яніння шляхом проходження відповідного огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або ж у медичному закладі, без жодних переконливих пояснень відмовився від проходження такого огляду, що власне і становить об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Сам факт відмови особи від проходження огляду за наявності законних підстав для його проведення утворює закінчений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, незалежно від того, перебувала особа фактично у стані алкогольного сп`яніння чи ні. Предметом доказування у цій категорії справ є не встановлення фактичного стану сп`яніння, а встановлення факту законної вимоги поліцейського пройти огляд та свідомої відмови водія від її виконання.

Оцінюючи письмові пояснення ОСОБА_2 /а.с. 9/, в яких міститься твердження про саме її перебування за кермом автомобіля Volkswagen Golf /д.н.з. НОМЕР_1 /, суд ставить їх під сумнів та відхиляє в цій частині з огляду на наступне.

Зазначене твердження повністю спростовується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з портативного відеореєстратора поліцейського /який є засобом об`єктивного відеоконтролю/, а також прямими та послідовними поясненнями свідків ОСОБА_3 /а.с. 8/ та ОСОБА_4 /а.с. 5/, які безпосередньо після ДТП ідентифікували саме ОСОБА_1 як особу, яка керувала автомобілем Volkswagen Golf та виходила з місця водія з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

Таким чином, суд розцінює пояснення ОСОБА_2 у частині визнання нею факту керування транспортним засобом як суб`єктивне прагнення допомогти ОСОБА_1 ухилитися від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що не спростовує фактичних обставин події, встановлених сукупністю інших належних та допустимих доказів у справі.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали в їх сукупності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.2.5 ПДР, скоїв правопорушення, що передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є об`єктивними, переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Суд наголошує, що в даному випадку протокол складено не за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а за відмову від проходження огляду, що є окремим складом адміністративного правопорушення, що й стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення працівником патрульної поліції, яким були виявлені вищезазначені ознаки алкогольного сп`яніння в ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Положеннями ст.33 КУпАП визначено, що суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

З врахуванням ступеню та характеру вчиненого правопорушення, який становить підвищену суспільну небезпеку у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, особи порушника, ступеню його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції статті.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 665,60 грн, оскільки учасниками судового провадження будь-яких інших даних про те, що особа звільнена від сплати судового збору надано не було.

Керуючись ст.ст.23, 24,33,40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.283-285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 /один/ рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ грн 60 коп. судового збору.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.Г.Павлов