Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №733/1053/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/683/26

Єдиний унікальний №733/1053/26

Рішення

Іменем України

06 серпня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого судді – Вовченка А.В.,

при секретарі – Мошенець Л.М.,

без участі сторін,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинку

В С Т А Н О В И В :

В червні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Сакун І.А. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив що він є співвласником 1/2 частини житлового будинку з належною частиною надвірних будівель та споруд, що розташований по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 15.12.1994 року державним нотаріусом Ічнянської ДНК, реєстровий №1519.

Інша частина даного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами належать ОСОБА_2 на підставі рішення Ічнянського районного суду №733/1652/16-ц від 14.11.2016 року та відповідно має такуж адресу: АДРЕСА_1 .

В добровільному порядку встановлено порядок користування спірним будинком та фактично проведено розподіл житлового будинку зі створенням окремих входів до жилих приміщень. Частки спірного житлового будинку є відокремленими житловими приміщеннями із незалежними комунікаціями та електропостачанням.

Земельна ділянка під будинком не приватизована.

На даний час у позивача виникла необхідність виділення у натурі належної йому частки домоволодіння в окремий та цілий об`єкт та вільного розпорядження належним майном.

Просить припинити право спільної часткової власності між ним та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,виділити йому у приватну власність із спільної часткової власності частки будинку в АДРЕСА_1 ,а саме: по житловому будинку під літ.А-1 кімнату 1-3 площею 10,9 кв.м ., кімнату 1-4 площею 21,6 кв.м, коридор 1-1 площею 4,1 кв.м. , 1-2 кухня площею 9,5 кв.м., , загальною площею 46,1 кв.м , житловою площею 32,5 кв.м., по надвірних будівлях та спорудах – сарай під літ.Б-1, площею 17 кв.м.

Позивач в позовній заяві просить розглянути справу без його участі, представник позивача адвокат Сакун І.А. просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та проти задоволення позову не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 15.12.1994 року державним нотаріусом Ічнянської ДНК , реєстровий №1519 позивач є співвласниками частини житлового будинку з належною частиною надвірних будівель та споруд, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.-5-6).

Іншим співвласником будинку , що складає частини будинку з надвірними будівлями та спорудами є відповідач по справі ОСОБА_2 , на підставі рішення Ічнянського районного суду №733/1652/16-ц від 14.11.2016 року.

Будинок складається в цілому з: житлового будинку А-1- загальною площею 88,4 кв. м., житловою площею 57,2 кв. м., будівлі та споруди: сарай Б-1, сарай Б-1, погріб В1 - та знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Право власності на належну позивачу частки домоволодіння та належну відповідачу частки домоволодіння зареєстровані, що підтверджується Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно. (а.с. 6,7) .

Позивач фактично користується кімнатами, позначеними в технічному паспорті на житловий будинок, виготовленим 23.06.2026 року ФОП « ОСОБА_3 » : по житловому будинку : під літ.А-1 кімнату 1-3 площею 10,9 кв.м ., кімнату 1-4 площею 21,6 кв.м, коридор 1-1 площею 4,1 кв.м. , 1-2 кухня площею 9,5 кв.м., , загальною площею 46,1 кв.м , житловою площею 32,5 кв.м., по надвірних будівлях та спорудах – сарай під літ.Б-1, площею 17 кв.м. (а.с.10-12).

Відповідач ОСОБА_2 фактично користується кімнатами , позначеними в технічному паспорті, а саме: 2-6,кімната площею 16,1 кв.м., 2-4, кімната площею 8,6 кв.м., 2-2 коридор площею 4,8 кв.м. ,кухня, площею 12,8 кв.м , по надвірних будівлях та спорудах – сарай під літ.Б-1, площею 17 кв.м..

Відповідно до Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна №05/26 від 23 червня 2026 року за технічними показниками частини об`єкта, що розташований по АДРЕСА_1 є відокремлені, мають окремий вихід і можуть бути виділені в натурі (а.с.9 зв.).

Таким чином, на даний час вказані частки житлового будинку є окремими домоволодіннями із незалежними комунікаціями та-електропостачанням.

Вказані спірні правовідносини регулюються главою 26 ЦК України Право спільної власності .

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За умовами ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Отже, з аналізу вказаних вище правовстановлюючих документів та положень статті 356 ЦК України вбачається, що позивач та відповідач є суб`єктами спільної часткової власності.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч. ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України).

Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації (ст. 364 ЦК України).

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відсутність правовстановлюючого документу, що засвідчує право власності позивача на окремо виділену частку позбавляє його можливості відповідно до вимог чинного законодавства вчиняти правочини (без згоди іншого співвласника).

Як врегульовано Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007р. № 55 (1.2.) поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Поділ майна між співвласниками є однією з підстав для припинення права спільної часткової власності. Таким чином, юридичним наслідком поділу майна завжди є припинення права спільної часткової власності між колишніми учасниками.

Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками, згідно ч.1 ст. 367 ЦК України, за домовленістю між ними.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідач позовні вимоги визнав, що відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК є підставою для ухвалення рішення про задоволення

позову, оскільки для цього наявні законні підстави, а визнання позову є безумовним і не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст. ст. 3, 319, 321, 355, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст. ст. 81, 200, 206, 247, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, Конституції України, Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007р. № 55 (1.2), суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинку - задовольнити у повному обсязі.

Припинити право спільної часткової власності між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 у приватну власність із спільної часткової власності частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: по житловому будинку - кімнату 1-3, площею 10,9 кв.м ., кімнату 1-4, площею 21,6 кв.м, коридор 1-1, площею 4,1 кв.м. , кухню 1-2 , площею 9,5 кв.м., , загальною площею 46,1 кв.м , житловою площею 32,5 кв.м., по надвірних будівлях та спорудах – сарай під літ.Б-1, площею 17 кв.м., як окремий та цілий об`єкт нерухомого майна, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що підлягає державній реєстрації.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , РНОКПП – невідомий.

Повний текст рішення виготовлено 06 серпня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко