Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №516/236/26 — Теплодарський міський суд Одеської області

Справа №516/236/26

Провадження №3/516/51/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області у складі судді Под`ячевої І.Д., при секретарі Прущак С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, особа з інвалідністю ІІ групи, яка проживає в АДРЕСА_1

за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу 25 червня 2026 року громадянка ОСОБА_1 умисно розміщувала в соціальній мережі ТікТок образливі публікації з використанням нецензурної лексики на адресу потерпілої громадянки ОСОБА_2 та членів її сім`ї, чим вчинила дрібне хуліганство, передбачене ст. 173 КУпАП.

Правопорушник звернулась до суду із заявою в якій зазначила, що не погоджується із протоколом та окремо зазначила, що громадський порядок не порушувала. Також зазначила, що між нею та потерпілою існує особистий конфлікт та вона вирішила його висловити таким чином.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності відсутній склад адмінправопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В наданих до суду матеріалах адміністративного провадження міститься протокол про адміністративне правопорушення, заява про вчинення правопорушення ОСОБА_2 , фотосвітлини з телефону, пояснення ОСОБА_1 ..

Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об`єднаються у чотири групи (елементи): об`єкт адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб`єкт адміністративного правопорушення та суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов`язковими. Суб`єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб`єктивної сторони.

Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення"» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Згідно протоколу 25 червня 2026 року громадянка ОСОБА_1 умисно розміщувала в соціальній мережі ТікТок образливі публікації з використанням нецензурної лексики на адресу потерпілої громадянки ОСОБА_2 та членів її сім`ї, чим вчинила дрібне хуліганство.

Згідно заяви ОСОБА_2 про вчинення правопорушення, на протязі більш ніж півтора року, громадянка ОСОБА_1 , умисно, з хуліганських спонукань, вчиняє відносно мене та моєї сім`ї образливі висловлювання, розповсюджує неправдиву інформацію, що принижують честь і гідність. Відбувається це в соціальних мережах, зокрема Instagram та Tiktok. Протягом зазначеного періоду були спроби поговорити з вищевказаною особою та її матір`ю, що ніякого результату не принесло, а стало тільки гірше, оскільки образливих постів в соцмережах почало ставати значно більше. Дані дії принижують гідність мою та моєї сім`ї. Свідками даного інциденту стало чи не все місто Теплодар, оскільки багато жителів почали мені телефонувати, та надсилати посилання на сторінки в соціальних мережах ОСОБА_1 , де були розміщенні фотографії мої, моєї матері, свекра нецензурною лексикою на нашу адресу.

Зі змісту наведених документів вбачається, що поведінка ОСОБА_1 пов`язана саме із потерпілою ОСОБА_2 , розміщувала вона інформацію відносно ОСОБА_2 в соціальних мережах. Таким чином між ними існує приватний конфлікт та дії ОСОБА_1 не були направленні проти громадського порядку та спокою громадян.

З урахуванням зазначених вище норм та встановлених обставин справ хоча особа і вчинила певні дії, проте вони не підпадають під дію ст. 173 КУпАП, оскільки дії особи не були направленні на порушення громадського порядку та спокою громадян, вони були направлені проти однієї особи у зв`язку із наявністю неприязних відносин між ними.

На підставі викладеного суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП не доведеною, у зв`язку з чим провадження підлягає закриттю на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП, тобто за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

При цьому суд звертає увагу, що питання захисту честі та гідності та спростування неправдивої інформації вирішується в цивільному порядку шляхом звернення до суду із відповідною позовною заявою.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 24, 33, 35, 173, п.1 ст. 247, 251, 268, 283, 284 КУпАП,

ухвалив :

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Под`ячева І. Д.