Постанова від 05 серпня 2026 р. у справі №715/2433/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року м. Чернівці

Справа № 715/2433/25

Провадження №22-ц/822/1395/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Литвинюк І. М.

суддів: Кулянди М. І., Одинака О. О.,

за участю секретаря судового засідання: Собчук І. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Акціонерне товариство «Чернівціобленерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2026 року, головуючий у І-й інстанції – Маковійчук Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у липні 2025 року звернувся до суду з позовом до АТ «Чернівціобленерго» та ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про визнання незаконними дій відповідачів щодо нарахування боргу за спожиту електроенергію.

Позов обґрунтований тим, що у березні 2025 року він вирішив поміняти свій тритарифний лічильник на двотарифний. 21 березня 2025 року працівники Глибоцького відділення АТ «Чернівціобленерго» зняли лічильник. В результаті проведеної повірки знятого лічильника встановлено, що жодна пломба не пошкоджена, остання повірка лічильника проводилася у 3 кварталі 2010 року, основна похибка не перевищує допустимих значень, інші метрологічні характеристики лічильника відповідають вимогам експлуатаційної документації, лічильник визнано непридатним через розрядження батареї.

Зазначав, що відповідачем АТ «Чернівціобленерго» йому незаконно проведено нарахування заборгованості за спожиту електроенергію за період з липня 2022 року по квітень 2025 року в сумі 185 356,10 грн. Він протягом всього часу, зокрема, з 2022 року, передавав покази лічильника та сплачував за спожиту електроенергію.

Вважав, що нарахування йому боргу за спожиту електроенергію за період з липня 2022 року по квітень 2025 року в сумі 185 356,10 грн є незаконним, оскільки його вини у несправності лічильника чи втручання в його роботу немає.

Просив визнати дії АТ «Чернівціобленерго» та ТОВ «ЧОЕК» щодо нарахування йому вказаного боргу за спожиту електроенергію незаконними.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу правомірно проведено нарахування заборгованості за електроенергію, оскільки фактично останній її спожив. Покази лічильника у режимі Т4 є технічно достовірними показами спожитої електроенергії, однак без розподілу на зони, оскільки внаслідок збою дати та часу лічильник не може коректно фіксувати обсяги у відповідний (правильний) період часу.

При цьому позивач безпідставно ототожнює різні за своєю правовою природою обставини, а саме «факт втручання в роботу» та «коригування обсягів спожитої електричної енергії внаслідок спрацювання лічильника в аварійному режимі через збій дати та години». Так, покази лічильника у режимі Т4 є технічно достовірними показами спожитої електроенергії, однак без розподілу на зони, оскільки внаслідок збою дати та часу лічильник не може коректно фіксувати обсяги у відповідний (правильний) період часу.

В роботі приладу обліку спожитої електроенергії виявлено несправність, однак покази у Т4 є технічно достовірними і відображають фактичне споживання, хоч і без розподілу по тарифних зонах, тому відповідач АТ «Чернівціобленерго» діяло у межах своїх повноважень, дотримуючись вимог ПРРЕЕ, ККОЕЕ та Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим.

Вказує на те, що за даними його лічильника неможливо встановити, скільки було спожито електроенергії з часу збою у роботі лічильника, не встановлено коли стався збій лічильника, тому відповідачі незаконно визначили, що він спожив за останні три роки 91 088 квт/год. Такий збій міг статися одразу після встановлення лічильника, відповідачі безпідставно визначили суму боргу в сумі 185 356,10 грн за період з липня 2022 року по квітень 2025 року. Ця обставина підтверджується тим, що лічильник жодного разу від дня його встановлення - з 06.10.2010 (ця дата визначена в кабінеті споживача позивача на сайті Чернівціобленерго) не було перевірено відповідачем, чи проведено повірку.

Період, за який можуть бути здійснені коригування даних комерційного обліку у зв`язку з порушенням роботи вузла обліку, не може перевищувати шість місяців, що передують даті усунення відповідного порушення.

Зазначає, що якби спеціалісти відповідача-1 проводили контрольний огляд лічильника кожні 6 місяців, як це передбачено у нормативними документами, то нарахування електроенергії у Т4 відбулось за останні 6 місяців. В даному випадку відповідачі мали б нарахований в тарифі Т4 обсяг КвТ годин поділити на 174 місяці (період з останньої повірки - з жовтня 2010 по день зняття лічильника - 04.2025) і визначити борг лише за 6 місяців цього розрахунку, що суттєво впливає на суму боргу і є законним.

У відзиві відповідач ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Відзив обґрунтований тим, що ТОВ «ЧОЕК» здійснювало нарахування виключно на підставі офіційних даних комерційного обліку, наданих АТ «Чернівціобленерго» як ОСР — у повній відповідності до ч. 1 п. 8 ст. 46 та ст. 74 Закону, п. 4.13 ПРРЕЕ (Постанова НКРЕКП № 312 від 14.03.2018). Товариство не має технічної можливості самостійно визначати обсяги споживання — ця функція покладена виключно на ОСР. Нарахування здійснювалися за офіційно затвердженими тарифами для побутових споживачів, що діяли у відповідні розрахункові періоди відповідно до Постанови КМУ від 05.06.2019 № 483 (із змінами, внесеними Постановами КМУ від 30.05.2023 № 544 та від 31.05.2024 № 632) з тризонним диференціюванням (коефіцієнти: пік — 1,5; напівпік — 1,0; ніч — 0,4). Отримавши 01.05.2025 офіційний лист АТ «Чернівціобленерго» з реєстром коригувань, ТОВ «ЧОЕК» діяло відповідно до своїх законодавчих зобов`язань, провівши відповідне донарахування по особовому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 . Товариство дотрималося всіх вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та умов публічного договору.

У відзиві відповідач АТ "Чернівціобленерго" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Відзив обґрунтований тим, що на об`єкті апелянта було встановлено прилад обліку типу НІК 2303 АП1Т № 0064374, який 21.03.2025 було замінено на інший, що підтверджується Актом № 197775. Під час перевірки знятого лічильника АТ «Чернівціобленерго» було виявлено некоректну роботу приладу обліку, а саме: наявність зафіксованого в тарифній зоні Т4 обсягу спожитої електричної енергії, а також невідповідність у відображенні дати та часу.

Апелянт не звертався до АТ «Чернівціобленерго» із повідомленням про будь-які недоліки в роботі засобу обліку, не ініціював проведення перевірки лічильника та не повідомляв Товариство про наявність обставин, які могли б свідчити про некоректну роботу приладу обліку. Водночас під час обстеження демонтованого лічильника було виявлено обсяги спожитої електричної енергії, фактично зафіксовані приладом обліку в аварійному тарифі Т4, які обліковувалися без належного розподілу за тарифними зонами. У зв`язку з цим АТ «Чернівціобленерго», діючи в межах повноважень, визначених Кодексом комерційного обліку електричної енергії, ініціювало проведення експертної повірки демонтованого засобу вимірювальної техніки та листом від 24.04.2025 № 16/2-02/1297 звернулося до Чернівецької філії ДП «Івано-Франківськстандартметрологія».

За результатами проведеного обстеження було складено Акт обстеження лічильника від 20.11.2025, в якому встановлено несправність вбудованого елементу живлення лічильника, що відповідає за живлення вбудованого годинника приладу обліку. Саме ця несправність призвела до збою дати та часу лічильника, а збій часу, своєю чергою, спричинив перехід приладу на фіксацію спожитої електричної енергії за тарифом Т4 — аварійним тарифом.

ТОВ «Нік-Електроніка» в інформаційному листі від 20.02.2026 № 0311 повідомило, що визначити точний момент, коли стався збій у роботі вбудованого годинника, а також показники до моменту збою та кількість спожитої електричної енергії до моменту збою — неможливо. Отже, наявні у справі докази підтверджують, що обсяги електричної енергії, зафіксовані у тарифі Т4, є технічно достовірними, а доводи апелянта про їх недоведеність або недопустимість є необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За вимогами частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , абонентський рахунок НОМЕР_2 .

На об`єкті позивача було встановлено прилад обліку типу НІК 2303 АП1Т №0064374, який 21.03.2025 замінено на інший, що підтверджується Актом №197775.

У ході заміни приладу обліку уповноваженими представниками АТ «Чернівціобленерго» виявлено некоректну роботу лічильника, а саме — збій у відображенні дати та часу.

З метою проведення експертної повірки, листом від 24.04.2025 №16/2-02/1297 АТ «Чернівціобленерго» звернулося до Чернівецької філії ДП «Івано-Фпанківськстандартметролігія».

25 квітня 2025 року Чернівецькою філією ДП «Івано-Франківськстандартметрологія» було проведено експертну повірку лічильника електричної енергії трифазного електронного типу НІК 2303 АТП1Т №0064374 у присутності представника АТ «Чернівціобленерго», за відсутності позивача.

За результатами проведеної експертної повірки оформлено Висновок, додатком до якого є Протокол №ЧФ-012-Е від 25.04.2025, в якому наведено результати проведеної повірки. В ході проведення експертної повірки лічильника було встановлено, що у лічильнику розряджена батарея. Збій дати та години. Дата та година на лічильнику не відповідають поточному. Спожиту електричну енергію лічильник обліковує у тариф 1.8.4».

Згідно з Паспортом ААХШ.411152.010-06 ПС лічильника електричної енергії НІК 2303 АП1Т, лічильник підтримує 4 тарифи. За замовчуванням, із заводу-виробника, при виникненні збою параметризації аварійний тариф у лічильниках NIK програмується як Т4. Це штатний аварійний алгоритм роботи приладу, який забезпечує достовірний облік обсягів спожитої активної електроенергії, єдиним обмеженням якого є відсутність розподілу за зонами, що не впливає на точність визначення загального обсягу в кВт·год. У тарифі Т4 було зафіксовано 91 088 кВт·год – сумарну кількість спожитої електричної енергії на об`єкті позивача, що не була розподілена по зонах.

22 травня 2025 року на адресу АТ «Чернівціобленерго» надійшла заява від позивача від про перерахунок боргу, на що Товариство у відповідь надіслано лист від 13.06.2025 року №6-02/2063, в якому повідомило про обставини, які послугували для проведення корегувань, а також з метою врегулювання спірної ситуації, повідомило про призначення повторної повірки електролічильника на 20.06.2025, у зв`язку з чим було надіслано запрошення на поштову адресу позивача станом на 04.06.2025.

20 червня 2025 року було призначено проведення повірки лічильника. Споживач прибув до Чернівецької філії ДП «Івано-Франківськстандартметролігія», однак висловив свою позицію, що ситуація врегульована, адже погоджується із проведеними коригуваннями, а отже не потребує проведення повторної повірки лічильника. У зв`язку з цим не відбулося повторної повірки лічильника типу НІК 2303АП1Т №0064374.

Згідно з Актом обстеження лічильника від 20.11.2025, проведеного заводом – виробником ТОВ «Нік - Електроніка» виявлено несправність вбудованого елементу живлення в лічильнику, що відповідає за живлення будованого в прилад обліку годинника, що призвело до збою дати та часу лічильника. Збій часу в лічильнику призводить до того, що прилад переходить на фіксацію спожитої електроенергії (окрім зального тарифу) по тариф Т4 (аварійний тариф), було проведено випробування лічильника на відповідність метрологічним характеристикам. Прилад обліку працює в класі точності та рахує загальну спожиту електроенергію коректно з наростаючим підсумком. Із допомогою оптопорту із пам`яті лічильника було вичитано журнал показників. Фіксація показників у журналі показників відбувалася із невірною датою, у зв`язку із забоєм вбудованого годинника. Сума показників спожитої електроенергії по всім тарифам є рівною загальній (сумарній) кількості спожитої електроенергії.

Зокрема, із даного акту вбачається, що протягом всього періоду роботи лічильника з 2011 року по 2025 рік позивачем, споживачем всього спожито 160612 Кв/год, з яких по Тарифу1- 5267 КВ/год, по Тарифу 2- 32958 КВ/год, по тарифу 3- 31298 КВ/год та по тарифу Т4 – 91088 КВ/год.

Крім того, ТОВ «Нік - Електроніка» у своєму інформаційному листі повідомило, що визначити коли саме стався збій у роботі вбудованого годинника, покази до моменту збою та кількості спожитої електроенергії до моменту збою неможливо. Як і неможливо встановити період, коли саме фіксувались показники по тарифу Т4.

Так, предметом розгляду у цій справі є вимога ОСОБА_1 до АТ «Чернівціобленерго» та ТОВ «ЧОЕК» про визнання дій відповідачів по нарахуванню боргу зі сплати зв електроенергію в сумі 185 356,10 грн незаконними за період з липня 2022 року по квітень 2025 року, з огляду на незгоду позивача з визначеним обсягом спожитої електричної енергії та сумою, облікованою як заборгованість за вказаний період.

Так, відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст. 714 ЦК України).

На роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку (п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Правовідносини між енергопостачальником та побутовим споживачем електричної енергії регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою КМУ від 26.07.1999 року № 1357 із наступними змінами та доповненнями (ПКЕЕН), згідно з п. 1 якої ці Правила є обов`язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками, незалежно від форм власності.

Пунктом 19 ПКЕЕН визначено, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. Згідно п. 20 ПКЕЕН, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до пункту 42 ПКЕЕН споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати вартість спожитої електричної енергії та здійснювати інші платежі, відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно з п. 1.1.1 ПРРЕЕ, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, ці правила регулюють відносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії. Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018 товариству з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» надано ліцензію з постачання електричної енергії споживачу.

ТОВ «ЧОЕК» з 01 січня 2019 року є постачальником універсальних послуг, на якого покладений спеціальний обов`язок щодо постачання електричної енергії споживачам на території Чернівецької області відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 62, ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до положень ПРРЕЕ, послуги з розподілу електричної енергії надаються споживачу на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладається між споживачем та оператором систем.

АТ «Чернівціобленерго» є оператором системи розподілу та з 01.01.2019 відповідно до Постанови НКРЕКП №1462 від 20.11.2018 отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності виключно з розподілу електричної енергії у межах території Чернівецької області. Одночасно було анульовано ліцензію на постачання електричної енергії.

Оскільки позивач просить визнати незаконними дії щодо визначення, фіксації даних обліку електричної енергії, що належить до компетенції оператора системи розподілу і адміністратора комерційного обліку, та дії щодо нарахування за електричну енергію на підставі отриманих даних, що здійснює постачальник послуг, відповідачами у справі ним притягнуто АТ «Чернівціобленерго» та ТОВ «ЧОЕК».

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у постановах від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 рудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21)).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19 (пункт 6.20)). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Відповідно до звичаїв ділового обороту у кредитних правовідносинах саме банк або інша фінансова установа розраховує заборгованість, маючи для цього необхідні технічні та професійні ресурси. Хоча такі дії кредитор вчиняє на власну користь, їх невчинення зумовлює стан юридичної невизначеності, неможливість припинення боржником зобов`язання виконанням, проведеним належним чином, за відсутності інформації про дійсну суму його заборгованості. Тому боржник може вимагати належного розрахунку заборгованості, а кредитор повинен виконати такий обов`язок (пункт 5 частини першої статті 16 ЦК України) задля задоволення інтересу боржника у юридичній визначеності.

Задоволення вимоги боржника зобов`язати кредитора перерахувати заборгованість за договором (аналогічно, як і списати якусь її частину, якої стосується спір) може бути способом захисту права боржника на мирне володіння майном. Якщо він не має наміру сплачувати борг, бо не згоден із визначеним кредитором розміром, а кредитор на вимогу боржника суму заборгованості не перераховує та не звертається до суду за її стягненням, то боржник надалі одержуватиме від кредитора вимоги про сплату боргу у розмірі, визначеному кредитором, із яким боржник не погоджується. Це може провокувати останнього помилково, всупереч волі сплатити суму боргу.

Натомість задоволення вимоги про визнання неправомірними дій відповідача зі стягнення плати за управління кредитом не призведе до захисту майнових прав позивача. Така вимога є неефективною у спірних правовідносинах, і тому в її задоволенні слід відмовити, тобто з інших мотивів, аніж ті, що навели суди першої й апеляційної інстанцій.

У справі, що переглядається, споживач просив визнати незаконними дії по нарахуванню боргу.

Однак, відмовляючи у задоволенні позову за безпідставністю, суд першої інстанції не врахував, що позовна вимога про визнання дій незаконними щодо нарахування вартості електроенергії не відновить порушених прав споживача. За таких обставин, ця позовна вимога є неефективним способом захисту.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову, проте помилився щодо мотивів такої відмови.

З огляду на викладене, рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2026 року частково ухвалено з порушенням норм процесуального права, а тому слід змінити його мотивувальну частину, виклавши її у редакції цієї постанови.

З огляду на висновок Чернівецького апеляційного суду про зміну мотивувальної частини рішення суду першої інстанції із залишенням без змін висновків суду по суті спору, судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Аналогічної позиції щодо розподілу судових витрат у випадку зміни мотивувальної частини судового рішення із залишенням без змін його резолютивної частини дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 916/22721/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2723/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 910/11212/18, від 18 лютого 2020 року у справі № 912/2730/18, 25 червня 2020 року у справі № 908/299/18, від 03 листопада 2020 року у справі № 916/3146/17.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 травня 2026 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 06 серпня 2026 року.

Суддя- доповідач І. М. Литвинюк

Судді: М. І. Кулянда

О. О. Одинак