Постанова від 03 серпня 2026 р. у справі №695/3303/24 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1534/26Головуючий по 1 інстанції

Справа № 695/3303/24 Категорія: 331060000 Ушакова К. М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року

м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :

Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л., Новікова О.М.,

секретар: Івануса А.Д.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

третя особа – Міністерство оборони України;

особа, яка подала апеляційну скаргу – представник ОСОБА_1 – адвокат Макеєв Валерій Федорович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Макеєва Валерія Федоровича на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні військовослужбовця,

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Макеєва В.Ф. звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні військовослужбовця.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_5 31.10.2022 за загальною мобілізацією. До початку повномасштабного вторгнення рф на територію України вони проживали однією сім`єю по АДРЕСА_1 . Крім того, позивачка самостійно виховує сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Починаючи з 03.02.2022 позивачка ОСОБА_1 не має самостійного доходу, оскільки була звільнена з роботи, у зв`язку з чим вона разом із сином перебувала на утриманні свого рідного брата. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , неодружений, до дня смерті був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_1 у сім`ї, яка складалась з: вітчима ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; сестри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; племінника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Вони вели спільний побут та мали спільний бюджет. На утриманні у ОСОБА_2 була сестра ОСОБА_1 та племінник ОСОБА_1 . Брат перераховував сестрі кошти, які були її єдиним та стабільним джерелом доходу. Також за кошти ОСОБА_2 здійснювалася оплата комунальних послуг. ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_2 загинув внаслідок кульового поранення в черевну порожнину в ході виконання бойового завдання в Луганській області. 03 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про оформлення та виплату їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю на війні її брата ОСОБА_2 . Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.04.2023 № 170 позивача було повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 зможе прийняти документи на виплату одноразової грошової допомоги лише в тому випадку, якщо заявник буде відноситися до кола осіб, що мають право на призначення та отримання такої допомоги.

Враховуючи викладене, сторона позивача просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та її рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на утриманні рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2026 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що надані позивачем докази в їх сукупності не надають підстав для висновку про те, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні загиблого брата ОСОБА_2 . Матеріалами справи підтверджується, що на момент загибелі брата позивач була повнолітньою та працездатною. Жодних доказів, які б підтверджували її належність до категорії непрацездатних осіб, що мають право на призначення пенсії у разі втрати годувальника відповідно, суду не надано. Відсутні також належні докази того, що допомога, яку вона отримувала від брата, була для неї єдиним або основним джерелом засобів існування, а не додатковою підтримкою.

Крім того, суд вказав, що позивачем не надано доказів ведення спільного господарства з ОСОБА_2 , наявності спільних витрат, участі у витратах з утримання житла в цей період, його ремонту тощо. Разом з тим, суд зауважив, що встановлення факту спільного проживання не надає особі правового статусу на отримання ані виплати у зв`язку із загибеллю, ані отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Не погодившись з рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2026 року, представник ОСОБА_1 – адвокат Макеєв В.Ф. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції неправомірно зосередився на розгляді вимоги, якої позивачка не заявляла, а саме: чи перебуває позивачка на утриманні, у той час, як позовна вимога була сформульована у контексті, чи була позивачка, як рідна сестра загиблого військовослужбовця, членом його сім`ї. Вказане формулювання, на думку скаржника, значиме для можливості отримання позивачкою, як рідною сестрою військовослужбовця, одноразової виплати.

Скаржник вказує, що законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання, спільний побут і взаємні права та обов`язки.

Суд першої інстанції вдався до формального і поверхневого аналізу доказів, внаслідок чого дійшов помилкових висновків, які суперечать засадам верховенства права і справедливості.

В апеляційній скарзі також вказаний попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести в суді апеляційної інстанції. А також вказано, що докази понесених витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення постанови апеляційного суду в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

12.06.2026 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

У відзиві вказано, що наявність кровного споріднення та родинних зв`язків саме по собі не доводить факту перебування позивача на утриманні у загиблого ОСОБА_2 , а з наведених доказів не вбачається повного та систематичного, протягом певного періоду часу, утримання загиблим ОСОБА_2 позивача.

Заслухавши доповідь судді, представника позивача – адвоката Макєєва В.Ф., вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.

Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до сповіщення сім`ї № 211 № 815/211 від 28.01.2023 Військова частина НОМЕР_1 сповістила ОСОБА_3 про те, що його син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 о 06.00 год поблизу с. Червонопопівка Кремінського р-ну Луганської обл. загинув внаслідок кульового поранення в черевну порожнину.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 1019 від 30.01.2023 та довідки про причину смерті № 1019 від 30.01.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 від наскрізного вогнепального кульового поранення тулубу внаслідок військових дій.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 11.02.2023 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.04.2023 № 170 позивача було повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 зможе прийняти документи на виплату одноразової грошової допомоги лише в тому випадку, якщо заявник буде відноситися до кола осіб, що мають право на призначення та отримання такої допомоги.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 22.10.1992 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 . Її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 11.05.1988 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.12.2004 у справі №2-1062 ОСОБА_6 , 1961 року народження, позбавлено батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 09.01.2001 ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 10.05.2017 ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . Його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 96/02-17 від 06.02.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , неодружений, до дня смерті був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_1 у сім`ї, яка складалась з: вітчима ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; сестри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , племінника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до листа Золотоніського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 752/32.5-04-05 від 17.09.2023 вбачається, що на запит стосовно актових записів про народження, народження дітей та шлюб відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Золотоніський відділ ДРАЦС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) повідомив, що було знайдено актовий запис про народження № 18 від 11.05.1988 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складеного виконавчим комітетом Домантівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Батько ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Згідно з довідкою Домантівського старостинського округу Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 383 від 13.09.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та її рідний брат по матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , по АДРЕСА_1 проживали разом до призову останнього під час мобілізації, а саме до 31.10.2022.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_7 від 05.09.2016 ОСОБА_1 08.11.2021 призначена на посаду помічника вихователя Домантівського навчально-виховного комплексу до виходу на роботу основного працівника. 04 лютого 2022 року звільнена з посади помічника вихователя у зв`язку з виходом на роботу основного працівника.

Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків № 2313-23-00801 від 23.03.2023, починаючи з березня 2022 року відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою форми ОК-5, сформованої з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України, від 15.02.2023, ОСОБА_1 за 2016 рік отримала 10878,06 грн, за 2017 рік – 42 812,85 грн, за 2018 рік – 44 676,00 грн, за 2019 рік – 50 076,00 грн, за 2020 рік – 17 317,67 грн, за 2021 рік – 12 806,82 грн, за січень-лютий 2022 року – 8 970,00 грн. Починаючи з березня 2022 року відсутня інформація про доходи.

Відповідно до рахунків за електроенергію, відкритих за адресою по АДРЕСА_1 , за договором (О/Р) 71080025240, укладеним із ОСОБА_3 , за період із січня 2022 року по січень 2023 року, сплачено вартість спожитої електричної енергії.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Щодо інших юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, то їх може бути встановлено в судовому порядку, за умов, передбачених частиною другою статті 315 ЦПК України - якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Предметом розгляду в цій справі є встановлення факту проживання однією сім`єю сестри і брата, а також встановлення факту утримання сестри братом, який загинув при виконанні обов`язків військової служби.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (тут і далі - у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

У пункті 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (тут і далі - у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця) установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Згідно з частиною першою статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Згідно з пунктами «а», «д» частини четвертої статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

У частині першій статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначений у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975, тут і далі - у редакції, чинній на дату смерті військовослужбовця).

У пункті 10 Порядку № 975 визначено перелік документів, які подають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога.

Зокрема, такі особи додають до заяви копії рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду в постанові від 30 червня 2026 року в справі № 127/4820/25.

У постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 Велика Палата Верховного Суду вказала, що для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Положення статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції Закону від 29 липня 2022 року № 2489-IX, чинній на час загибелі ОСОБА_2 ) свідчать, що для цілей призначення та отримання одноразової грошової допомоги, утриманці визначаються, як члени сім`ї, що мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент загибелі ОСОБА_2 . 28.01.2023 позивачка була повнолітньою та працездатною особою. Матеріали справи не містять доказів того, що вона є особою з інвалідністю, інвалідність якої настала до досягнення нею вісімнадцятирічного віку, а також інших обставин, які відповідно до статті 30 Закону № 2262-ХІІ свідчили б про належність її до кола непрацездатних членів сім`ї.

За таких обставин позивачка не належить до кола осіб, які можуть бути визнані утриманцями загиблого військовослужбовця у розумінні статті 16-1 Закону № 2011-XII.

Враховуючи відсутність однієї з обов`язкових умов набуття статусу утриманця, дослідження питання щодо систематичності, розміру чи значення матеріальної допомоги, яку позивачка отримувала від брата, не може вплинути на вирішення спору, оскільки навіть доведеність факту її повного матеріального забезпечення загиблим сама по собі не породжує права на отримання одноразової грошової допомоги.

Доводи апеляційної скарги про необхідність встановлення факту проживання позивачки однією сім`єю із загиблим братом є помилковими, оскільки законодавство, чинне станом на 28.01.2023, не пов`язувало саме по собі проживання однією сім`єю повнолітньої працездатної сестри із загиблим військовослужбовцем із виникненням права на отримання одноразової грошової допомоги. Такий факт міг мати юридичне значення лише за умови відповідності особи критеріям, визначеним статтею 16-1 Закону № 2011-XII у взаємозв`язку зі статтями 30, 31 Закону № 2262-ХІІ.

Разом з тим, суд першої інстанції взяв до уваги, що допомога, яку ОСОБА_1 отримувала від брата була для неї додатковою підтримкою, а не єдиним або основним джерелом засобів існування, а тому вважав, що вказані обставини також не підтверджують наявність правових підстав для визнання ОСОБА_1 такою, що перебуває на утриманні загиблого військовослужбовця у розумінні статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Водночас, колегія суддів апеляційного суду вважає, що немає потреби у розгляді питання доведення факту перебування позивачки на утриманні брата на момент загибелі останнього, з огляду на надання негативної відповіді на першочергове питання наявності у позивачки, як сестри загиблого військовослужбовця, права на отримання одноразової грошової допомоги, що і є основною метою звернення позивачки до суду у цій справі.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, однак вважає, що суд першої інстанції передчасно перейшов до оцінки доведеності факту перебування позивачки на утриманні, не встановивши, чи належить вона до кола осіб, які відповідно до закону можуть бути визнані утриманцями загиблого військовослужбовця.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відтак, враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Макеєва Валерія Федоровича задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08 травня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні військовослужбовця, змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 06 серпня 2026 року.

Судді: Ю.В. Сіренко

О.М. Новіков

Т.Л. Фетісова