Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 04 серпня 2026 р.
Справа: №569/19844/25
Суддя: Збитковська Т. І.
Рівненський апеляційний суд
___________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2026 року м. Рівне
Справа № 569/19844/25
Провадження № 33/4815/352/26
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Кисельової М.І. на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2026 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2026 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
З постанови суду слідує, що 25 серпня 2025 року о 20 год. 35 хв. в м. Рівне по вул. Степана Бандери 69 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Dolce» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820 (0567)», що підтверджується тестом №3120 від 25.08.2025, результат огляду становить 1,17 проміле, чим порушив п. 2.9 а ПДР.
В апеляційній скарзі адвокат Кисельова М.І. вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння за обставин, вказаних в протоколі.
Просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Апелянт ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завчасно, належним чином повідомлені про день і час розгляду апеляційної скарги.
До початку розгляду справи ОСОБА_1 , покликаючись на виробничу необхідність, подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Зазначена заява, з урахуванням завчасного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд апеляційної скарги та відсутності належних доказів неможливості прибуття в судове засідання, задоволенню не підлягає, оскільки такі дії є безпідставним затягуванням розгляду скарги.
Перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - відхиленню.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту – Інструкція).
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтується на зібраних у справі доказах: даних протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №434107 від 25.08.2025 року (а.с.1), результату тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 №3120 від 25.08.2025 року, результат огляду становить 1,17 ‰ (а.с.3), акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), зобов`язання до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №434107 не керувати транспортним засобом протягом 24-х годин (а.с.7), відеозаписах.
З відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу «Dolce» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп`яніння, запропонували йому пройти огляд на місці зупинки, ОСОБА_1 добровільно погодився та пройшов такий огляд з результатом 1,17 ‰. Погодився з ним та від проходження огляду у медичному закладі відмовився (файл export-88mco.mp4, час: 19 хв. 17 с. - 26 хв. 44 с.).
Покликання апелянта на відсутність вини ОСОБА_1 у зв`язку з розбіжністю в часі проведення огляду, зазначеного в Акті огляду на стан сп`яніння та чеку газоаналізатора «Драгер», не є переконливими, оскільки суд першої інстанції вірно зазначив, що такі розбіжності є технічною помилкою, і не впливають на сам результат огляду.
Апеляційний суд не вбачає підстав, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 , та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів відносно нього.
Неправомірні, на думку апелянта, дії працівників поліції ОСОБА_1 не оскаржував.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення відповідає нормі закону і є мінімальним.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська
Оригінал: reyestr.court.gov.ua