Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 05 серпня 2026 р.
Справа: №344/8112/23
Суддя: Васильєв О. П.
Справа № 344/8112/23
Провадження № 33/4808/514/26
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П.
Суддя-доповідач Васильєв
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 536 гривень 80 копійок судового збору,-
в с т а н о в и в :
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан наркотичного сп`яніння за наступних обставин:
Так, 01 травня 2023 року о 22 год. 44 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Вовчинецька, 208А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Caddy» н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідність. Від проходження огляду на стан сп`яніння, водій відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 29 липня 2026 року, за межами строку, передбаченого законом на оскарження постанови суду, подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2023 року, поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати постанову суду та закрити провадження за відсутністю в його діях адміністративного правопорушення.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду вказує на те, що копію оскаржуваного рішення суду він отримав тільки 24.07.2026 року. Звертає увагу на те, що на даний час він проходить військову службу в зоні бойових дій та на підтвердження долучає до матеріалів провадження копії витягу наказу про мобілізацію та посвідчення учасника бойових дій.
Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити та апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав.
Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях.
Так, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Таким чином, відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження повинен рахуватись не з дня отримання апелянтом копії судового рішення, а з дня винесення судом постанови.
Апеляційний суд неодноразово вказував на те, що посилання на несвоєчасне отримання копії судового рішення по справі, відповідно до вимог ст.294 КУпАП, не може бути визнано поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за умови, що судом першої інстанції приймались необхідні заходи щодо повідомлення особи, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення про ухвалене судом рішення.
Так, в матеріалах провадження наявні дані про те, що Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 08 вересня 2023 року на адресу за місцем проживання ОСОБА_1 було направлено копію постанови суду про притягнення його до адміністративної відповідальності. (а.п.16)
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом, визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на доступ до суду.
Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ).
При вирішенні питання про поновлення строків на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення може бути подано тільки тим учасником судового розгляду, який мав право на оскарження судового рішення протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Зокрема, зі змісту доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовує необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження тим, що він несвоєчасно отримав копію судового рішення, перебуває на військовій службі у зоні бойових дій та є учасником бойових дій.
Зокрема, зі змісту копії витягу командира військової частини від 28.11.2025 року за АДРЕСА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 запахований до списку особового складу військової частини з 28.11.2025 рок.
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 , яке видано 25 червня 2026 року, ОСОБА_1 має паво на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни- учасників бойових дій. Разом з тим, вищевказані доводи не доведені належним чином, носять суперечливий характер та не підтверджені належним чином.
Вищевказані документи дійсно підтверджують, що ОСОБА_1 з 28.11.2025 року був обмежений у здійснення свого права на захист своїх інтересів в суді у зв`язку із проходженням військової служби в особливий період.
Разом з тим, ОСОБА_1 не надані дані, які свідчать про те, що він не мав можливості своєчасно оскаржити судове рішення в період з 07.09.2023 року по 27.11.2025 року включно.
Так, зі змісту матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 знав про те, що стосовно нього складено протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, який було спрямовано для розгляду до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
При цьому, в матеріалах справи наявні дані, які свідчать про те, що судом у встановленому законом порядку приймались заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про розгляд провадження за адресом, який було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та правильність якого була ним підтверджена під час складання відповідних матеріалів власним підписом.
Матеріали провадження не містять дані, які свідчать, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 приймав заходи для того, щоб дізнатися про стан відомого йому провадження, не погоджувався з висунутим обвинуваченям та повідомляв суд про своє бажання приймати участь у розгляді справи.
З матеріалів провадження вбачається, що справа достатньо тривалий час, з 08.05.2023 року перебувала на розгляді в суді першої інстанції, що забезпечувало можливість здійснити ефективний захист своїх інтересів в суді першої інстанції , своєчасно дізнатись про став вказаного провадження та прийняти відповідні заходи для оскарження судового рішення у встановлений законом строк.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо).
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що законодавцем встановлені скорочені строки щодо можливості накладення стягнення на правопорушника та виконання судового рішення.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
При вирішанні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ст.300 КУпАП, якою встановлено порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
При цьому, відповідно до вимог ст.303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Відповідно до вимог ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, зі змісту наявних матеріалів справи вбачається, що постанова суду першої інстанції набула законної сили та звернута до виконання 24.11.2023 року і повинна бути виконана в частині позбавлення водія ОСОБА_1 права керування транспортним засобом. Разом з тим, поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке вже набуло законною сили та частково виконано стосовно позбавлення права керування транспортним засобами в подальшому може погіршити становище правопорушника за умови відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Зокрема, поновлення строку на апеляційне оскарження свідчить про те, що постанова суду не набрала законною сили, оскільки не може бути переглянуто в апеляційному порядку судове рішення, яке набуло законної сили.
Приймаючи до уваги сукупність вищевказаних обставин, враховуючи, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаргу подано на судове рішення, яке вже набуло законної сили, враховуючи, що з часу ухвалення судового рішення пройшов доволі тривалий строк (більше 2 років 10 місяців) протягом якого апелянт не приймав заходи щодо оскарження судового рішення, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови та повернути апеляційну скаргу апелянту.
Разом з тим, повернення апеляційної скарги не позбавляє ОСОБА_1 права звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду з мотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, в якій конкретизувати та довести наявність причин, які не дозволили йому своєчасно, у встановлений законом строк оскаржити постанову суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в :
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 .
Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Суддя Івано-Франківського
апеляційного суду О.П. Васильєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua