Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №295/12190/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/12190/25 Головуючий у 1-й інст. Кузнецов Д. В.

Номер провадження №33/4805/492/26

Категорія ч.1 ст.483 МКУ Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Давиденка Віктора Віталійовича, представника Житомирської митниці Кондратюка Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Жмуцького Миколи Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2025 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару, що становить 65 062 грн 95 коп, з конфіскацією предмета порушення митних правил — легкового автомобіля марки KIA, моделі SPORTAGE, номер кузова НОМЕР_1 .

У разі неможливості конфіскації зазначеного транспортного засобу на підставі ч. 2 ст. 541 МК України постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави його вартість у розмірі 130 125 грн 90 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Не погодившись із постановою суду, захисник Жмуцький М.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена належними та допустимими доказами. Захисник вказує, що 20 грудня 2024 року ОСОБА_1 придбав у м. Берліні автомобіль KIA SPORTAGE, номер кузова НОМЕР_1 , за 3000 євро. Під час його транспортування до Литви були виявлені технічні несправності двигуна, у зв`язку з чим ОСОБА_1 продав автомобіль компанії SENDCAR LLP за 2900 євро, яка надалі реалізувала його ТОВ «Альфатрейдінг Україна» за такою самою ціною. За твердженням захисника, ОСОБА_1 діяв виключно як перевізник транспортного засобу за дорученням ТОВ «Альфатрейдінг Україна», не був декларантом, не здійснював митного оформлення автомобіля, не заповнював митної декларації, не визначав його митної вартості та не подавав документів для митного оформлення. Товаросупровідні документи, які він пред`явив під час переміщення автомобіля через митний кордон України, були передані йому представниками компанії SENDCAR LLP. Також зазначає, що відомості про вартість автомобіля у розмірі 2900 євро відповідали умовам договору купівлі-продажу від 03 січня 2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та компанією SENDCAR LLP, а тому підстав вважати такі відомості неправдивими немає. Звертає увагу, що під час митного оформлення митна вартість транспортного засобу була скоригована до суми, еквівалентної 3000 євро, а митні платежі сплачені виходячи саме із цієї вартості. У зв`язку із цим вважає, що державному бюджету не заподіяно шкоди, а заниження митної вартості товару фактично не відбулося. Крім того, в апеляційній скарзі наголошується на відсутності у діях ОСОБА_1 прямого умислу на переміщення товару з приховуванням від митного контролю. Захисник зазначає, що ОСОБА_1 не знав і не міг знати про наявність у переданих йому документах недостовірних відомостей, не виготовляв і не змінював таких документів та не мав наміру приховати будь-яку інформацію від митного органу. Посилається й на те, що в матеріалах справи відсутні висновки експерта або інші докази, які б підтверджували підроблення поданих документів, внесення до них неправдивих відомостей саме ОСОБА_1 чи його обізнаність із такими обставинами. Вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наведеним обставинам, не встановив усіх елементів складу правопорушення, зокрема суб`єктивної сторони, та дійшов передчасного висновку про винуватість ОСОБА_1 .

Одночасно з апеляційною скаргою захисник Жмуцький М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був присутній під час розгляду справи судом першої інстанції, копію постанови не отримував, а про її ухвалення дізнався лише 08 грудня 2025 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Розглянувши зазначене клопотання, з метою забезпечення права особи на апеляційний перегляд судового рішення та доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції вважає, що воно підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи не містять належних доказів вручення ОСОБА_1 копії постанови суду першої інстанції, а наведені у клопотанні причини пропуску строку є поважними.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Давиденко В.В. підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав і просили її задовольнити.

Представник Житомирської митниці Кондратюк А.В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 489 МК України установлено, що при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.05.2025 Житомирською митницею отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 01.05.2025 № 26/26-04/7/1002, яким надіслано відповідь митних органів Литовської Республіки від 07.04.2025 за вих. № (1.50)Mr.20-10/3BE-2225 (вх. Держмитслужби від 07.04.2025 № 9579/11/26) на запит щодо надання адміністративної допомоги в рамках перевірки автентичності документів, поданих під час митного оформлення при ввезенні на митну територію України легкового автомобіля марки KIA SPORTAGE, номер кузова НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації, наявної в АСМО «Інспектор», встановлено, що 04.01.2025 о 01 год. 16 хв. громадянин України ОСОБА_1 через пункт пропуску «Рава-Руська – Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці ввіз на митну територію України зазначений транспортний засіб. Як підставу для його переміщення через митний кордон України митному органу були подані, зокрема, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Королівства Норвегія, свідоцтво про тимчасову реєстрацію транспортного засобу, видане ДП «Regitra» Литовської Республіки, та інвойс від 03.01.2025 № 11297, відповідно до якого продавцем автомобіля зазначено компанію SENDCAR LLP, покупцем - ТОВ «Альфатрейдінг Україна», а вартість транспортного засобу становила 2900 євро.

08.01.2025 під час митного оформлення транспортного засобу на підставі зазначених документів до Житомирської митниці подано електронну митну декларацію, відповідно до якої митне оформлення здійснено виходячи із вартості автомобіля 2900 євро та умов поставки DAP Zhytomyr.

Разом із тим, за результатами опрацювання інформації, отриманої від митних органів Литовської Республіки, зокрема договору купівлі-продажу від 20.12.2024, документів, виданих державною компанією «Regitra», та інших документів, встановлено, що зазначений автомобіль був проданий громадянину України ОСОБА_2 за ціною 3000 євро. Продавцем транспортного засобу була фізична особа Grostad Roy AgeLossius (Норвегія), а покупцем - ОСОБА_3 .

Таким чином, документи, подані митному органу України як підстава для переміщення транспортного засобу через митний кордон України, містили розбіжності з документами, отриманими в порядку міжнародної адміністративної взаємодії, а саме: щодо відправника (продавця) товару, оскільки замість фактичного продавця було зазначено компанію SENDCAR LLP; щодо одержувача (покупця), оскільки замість ОСОБА_1 зазначено ТОВ «Альфатрейдінг Україна»; щодо вартості транспортного засобу — 2900 євро замість 3000 євро; а також щодо умов поставки товару.

З метою з`ясування всіх обставин переміщення та митного оформлення транспортного засобу Житомирською митницею керівнику ТОВ «Альфатрейдінг Україна» ОСОБА_4 та ОСОБА_1 були направлені листи-виклики для надання пояснень, однак вони до митного органу не з`явилися та будь-яких пояснень не надали.

За результатами проведеної перевірки ОСОБА_1 інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а саме переміщення через митний кордон України легкового автомобіля марки KIA SPORTAGE, номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 3000 євро (еквівалент 130 125 грн 90 коп. за курсом НБУ на дату переміщення транспортного засобу через митний кордон України), з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення інвойсу від 03.01.2025 № 11297, що містив неправдиві відомості щодо відправника (продавця), одержувача (покупця), вартості транспортного засобу та умов його поставки.

Частиною першою статті 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто, зокрема, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги, кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства порядок переміщення товарів через митний кордон України та здійснення митного контролю.

Переміщення товарів із приховуванням від митного контролю полягає, зокрема, у поданні митному органу як підстави для їх переміщення документів, які містять неправдиві відомості, тобто відомості, що не відповідають дійсності та мають значення для здійснення митного контролю.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується прямим умислом, за якого особа усвідомлює неправдивий характер відомостей, що містяться в поданих митному органу документах, передбачає, що такі документи будуть використані як підстава для переміщення товару через митний кордон України, та бажає вчинити відповідні дії.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема: протоколом про порушення митних правил № 0257/UA101000/2025 від 01.07.2025; доповідною запискою головного державного інспектора оперативного відділу № 1 Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 01.05.2025; копіями митних декларацій типу ІМ ЕЕ 25UA101000900043U9 та ІМ 40 ДЕ № 25UA101020000435U9; копією договору купівлі-продажу від 20.12.2024 з перекладом; тимчасовим свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АТ «Regitra» від 03.01.2025 № 22558094 з перекладом; контрактом № SEND 57-1 від 01.01.2024 зі специфікацією до інвойсу № 11297 з перекладом; договором купівлі-продажу з перекладом; витягом із даних щодо перевірки заявки на експертизу АТ «Regitra» від 03.01.2025 № 22558094-4 з перекладом; декларацією придбання транспортного засобу № 336413109 з перекладом; запитом про надання послуг з реєстрації транспортного засобу від 03.01.2025 № 22558094 з перекладом; листом Житомирської митниці від 01.05.2025 з додатками та документами, наданими митними органами Литовської Республіки.

Із митних декларацій ІМ40ДЕ 25UA101020000435U9 від 08.01.2025 та ІМДЕ 25UA1010000900043U9 від 02.02.2025 вбачається, що ФОП ОСОБА_5 здійснено митне оформлення легкового автомобіля марки KIA, моделі SPORTAGE, номер кузова НОМЕР_1 , країна відправлення/експорту — Литовська Республіка, умови поставки — DAP Zhytomyr. Відповідно до інвойсу від 03.01.2025 № 11297 та відомостей поданої електронної митної декларації одержувачем товару зазначено ТОВ «Альфатрейдінг Україна», а його вартість визначено у розмірі 2900 євро, що за курсом НБУ на дату переміщення транспортного засобу через митний кордон України становило 125 788 грн 37 коп.

Водночас за інформацією та документами, наданими митними органами Литовської Республіки, зокрема договором купівлі-продажу від 20.12.2024, витягом із даних щодо перевірки заявки на експертизу АТ «Regitra» від 03.01.2025 № 22558094-4, декларацією придбання транспортного засобу № 336413109 та запитом про надання послуг з реєстрації транспортного засобу № 22558094, установлено, що відправником (продавцем) автомобіля марки KIA SPORTAGE, номер кузова НОМЕР_1 , був Grostad Roy AgeLossius, а одержувачем (покупцем) — фізична особа ОСОБА_6 . Вартість транспортного засобу відповідно до договору купівлі-продажу від 20.12.2024 становила 3000 євро.

Аналіз наведених доказів свідчить, що автомобіль марки KIA SPORTAGE, номер кузова НОМЕР_1 , був переміщений ОСОБА_1 через митний кордон України з поданням митному органу інвойсу від 03.01.2025 № 11297, у якому містилися відомості, що не відповідали документам, одержаним від митних органів Литовської Республіки, щодо продавця товару, його покупця, вартості та умов поставки.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був лише перевізником транспортного засобу, не виступав декларантом та не здійснював його митного оформлення, висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України може наставати для особи, яка безпосередньо переміщує товар через митний кордон України та подає митному органу як підставу для такого переміщення документи, що містять неправдиві відомості. При цьому вирішальним для встановлення складу адміністративного правопорушення є доведеність того, що така особа усвідомлювала неправдивий характер відомостей, зазначених у поданих документах.

Матеріалами справи підтверджується, що саме ОСОБА_1 безпосередньо переміщував автомобіль через митний кордон України та подав митному органу як підставу для такого переміщення інвойс від 03.01.2025 № 11297. При цьому ОСОБА_1 особисто був покупцем автомобіля за договором від 20.12.2024, у якому продавцем зазначено Grostad Roy AgeLossius, а ціна транспортного засобу становила 3000 євро. Отже, він був обізнаний як із особою продавця та покупця автомобіля, так і з його фактичною вартістю. Незважаючи на це, митному органу було подано інвойс, за яким продавцем зазначено SENDCAR LLP, покупцем - ТОВ «Альфатрейдінг Україна», а вартість автомобіля - 2900 євро.

Наведені обставини спростовують твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не знав і не міг знати про невідповідність зазначених в інвойсі відомостей фактичним обставинам придбання автомобіля. Подання ним митному органу документа, зміст якого в частині продавця, покупця та вартості автомобіля суперечив укладеному особисто ним договору купівлі-продажу, свідчить про усвідомлення неправдивості таких відомостей та спрямованість його дій на використання цього документа як підстави для переміщення товару через митний кордон України.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не виготовляв і не змінював інвойс, а також на відсутність експертного висновку про його підроблення, не впливають на правильність висновків суду. ОСОБА_1 не інкриміновано виготовлення чи підроблення документа. Об`єктивна сторона правопорушення у цій справі полягає у поданні митному органу як підстави для переміщення товару документа, що містив неправдиві відомості, а не в його особистому виготовленні чи внесенні до нього змін. Тому проведення експертизи на предмет технічного підроблення інвойсу не було необхідним для вирішення питання про наявність у його діях складу правопорушення.

Не спростовують установлених обставин і доводи про подальший продаж ОСОБА_1 транспортного засобу компанії SENDCAR LLP за 2900 євро через виявлені технічні несправності та наступний його продаж ТОВ «Альфатрейдінг Україна». Навіть за умови фактичного вчинення таких правочинів вони не спростовують того, що під час переміщення автомобіля через митний кордон України ОСОБА_1 були відомі первинні обставини його придбання, однак митному органу було подано інвойс з іншими відомостями щодо продавця, покупця, вартості та умов поставки товару.

Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок митного оформлення автомобіля не відбулося заниження митних платежів та державному бюджету не завдано збитків, також не виключають наявності складу правопорушення. Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, вважається закінченим із моменту вчинення дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема подання відповідних документів із неправдивими відомостями. Настання майнових наслідків у вигляді несплати чи зменшення митних платежів не є обов`язковою ознакою його складу.

За наведених обставин сукупність досліджених доказів підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

З урахуванням викладеного апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та вважає цей висновок законним і обґрунтованим.

Разом з тим, перевіряючи законність постанови суду першої інстанції в частині накладеного адміністративного стягнення, апеляційний суд зазначає таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 05 липня 2023 року № 5-р(ІІ)/2023 у справі № 3-46/2022 (95/22, 170/22, 233/22) абзац другий частини першої статті 483 Митного кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Конституційний Суд України дійшов висновку, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію. Неможливість вибору виду та розміру адміністративного стягнення суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права.

Зазначений підхід узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, Європейський суд з прав людини зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».

З урахуванням наведеного, а також правових висновків Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, апеляційний суд доходить висновку, що застосування у цій справі конфіскації транспортного засобу, вилученого відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0257/101000/25, не відповідатиме принципу пропорційності, призведе до надмірного втручання у право власності ОСОБА_1 та не забезпечить справедливого балансу між публічним інтересом у забезпеченні додержання митних правил і захистом права особи на мирне володіння своїм майном.

За результатами апеляційного перегляду справи про порушення митних правил апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2025 року змінити в частині накладеного адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 528, ст. 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвоката Жмуцького Миколи Володимировича, яке подане в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу адвоката Жмуцького Миколи Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2025 року змінити в частині накладеного адміністративного стягнення. Виключити з резолютивної частини постанови посилання на застосування конфіскації транспортного засобу в дохід держави.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич