Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №295/3508/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/3508/25 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.

Номер провадження №33/4805/493/26

Категорія ч.1 ст.483 МКУ Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Радченко Олени Юріївни, представника Житомирської митниці Кондратюка Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Радченко Олени Юріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 230 255 грн, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, адвокат Радченко О.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 .

Вказує, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 подав митному органу документи, які містять неправдиві відомості, а отримана від митних органів Королівства Данія інформація сама по собі не є достатньою для висновку про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Посилається на те, що зазначена в інвойсі сума 11 500 євро включає не лише вартість автомобіля, а й витрати на його придбання, технічний огляд, ремонт, доставку та оформлення документів, тоді як вартість самого автомобіля відповідно до договору купівлі-продажу становила 8 700 євро, а транспортні витрати додатково підтверджуються наявною в матеріалах справи довідкою.

Також зазначає, що суд першої інстанції не врахував положення статей 49–58 МК України, які регулюють порядок визначення митної вартості товарів, безпідставно не застосував правові висновки Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, не встановив наявності умислу в діях ОСОБА_1 та не врахував, що подання договору купівлі-продажу не призвело і не могло призвести до несплати митних платежів чи інших негативних наслідків для держави.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 489 МК України установлено, що при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 11.05.2023 о 11 год 39 хв громадянин України ОСОБА_1 через пункт пропуску «Устилуг – Зосин» Волинської митниці ввіз на митну територію України легковий автомобіль AUDI Q7, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що до митного органу було подано документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення транспортного засобу.

Як підставу для переміщення зазначеного транспортного засобу через митний кордон України ОСОБА_1 подав митному органу, зокрема, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та договір купівлі-продажу від 08.05.2023 № 6/н, відповідно до якого продавцем автомобіля є MB Export ApS (Королівство Данія), покупцем - ОСОБА_1 , а вартість транспортного засобу визначена сторонами у розмірі 8700 євро.

15.05.2023 до митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці подано електронну митну декларацію, на підставі якої проведено митне оформлення зазначеного автомобіля у митному режимі імпорту. Відомості про митну вартість товару були заявлені відповідно до поданого договору купівлі-продажу.

Разом із тим, за результатами опрацювання інформації, отриманої від митних органів Королівства Данія, а саме рахунку-фактури (інвойсу) від 08.05.2023 № 5976, встановлено, що продавцем MB Export ApS було реалізовано ОСОБА_1 той самий транспортний засіб - автомобіль AUDI Q7, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 11 500 євро.

У зв`язку із встановленою невідповідністю між відомостями щодо вартості автомобіля, зазначеними у поданому до митного оформлення договорі купівлі-продажу, та даними інвойсу продавця, отриманого від митних органів Королівства Данія, Житомирською митницею складено протокол про порушення митних правил, згідно з яким ОСОБА_1 інкриміновано вчинення дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товару вартістю 11 500 євро, що еквівалентно 460 510 грн 60 коп., з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для його переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару, тобто вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Частиною першою статті 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто, зокрема, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги, кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, є встановлений Митним кодексом України та іншими актами законодавства порядок переміщення товарів через митний кордон України та здійснення митного контролю.

Переміщення товарів із приховуванням від митного контролю полягає, зокрема, у поданні митному органу як підстави для їх переміщення документів, які містять неправдиві відомості, тобто відомості, що не відповідають дійсності та мають значення для здійснення митного контролю.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується прямим умислом, за якого особа усвідомлює неправдивий характер відомостей, що містяться в поданих митному органу документах, передбачає, що такі документи будуть використані як підстава для переміщення товару через митний кордон України, та бажає вчинити відповідні дії.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про порушення митних правил №0296/10100/24 від 11.11.2024; доповідною запискою головного державного інспектора оперативного відділу №1 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 12.11.2024; митними деклараціями типу ІМЕЕ №23UA101020016397U7 та ІМ40ДЕ №23UA101020017063U9; договором купівлі-продажу транспортного засобу від 08.05.2023 з перекладом, у якому його вартість визначена у розмірі 8 700 євро; технічним паспортом на транспортний засіб; повідомленням про транспортні витрати від 15.05.2023; висновком автотоварознавчого дослідження від 16.05.2023; інформацією, отриманою від митних органів Королівства Данія; рахунком-фактурою (інвойсом) від 08.05.2023 №5976 із датою виконання 07.07.2023 на суму 11 500 євро; квитанцією про оплату 18 700 євро; експортною декларацією, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, скріншотами АСМО «Інспектор», а також іншими матеріалами справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в їх сукупності.

За змістом статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей і базується на ціні, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу).

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, для правильного визначення митної вартості товару вирішальне значення має встановлення ціни, яка фактично була сплачена або підлягала сплаті за товар, а також достовірність документів, поданих митному органу на підтвердження такої вартості.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 подав митному органу достовірні документи, які підтверджували митну вартість транспортного засобу, спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення автомобіля AUDI Q7, номер кузова НОМЕР_1 , як документ, що підтверджував його митну вартість, було подано договір купівлі-продажу від 08.05.2023, відповідно до якого вартість транспортного засобу становила 8 700 євро.

Разом із тим отримані від митних органів Королівства Данія документи, зокрема рахунок-фактура (інвойс) №5976 від 08.05.2023, експортна декларація та інші документи, підтверджують, що цей самий транспортний засіб був реалізований ОСОБА_1 за ціною 11 500 євро, що еквівалентно 460 510 грн 60 коп. Зазначені документи суд першої інстанції обґрунтовано визнав належними та допустимими доказами й правильно оцінив їх у сукупності з іншими матеріалами справи.

Доводи захисника про включення до суми 11 500 євро витрат на технічний огляд, ремонт, підготовку автомобіля, оформлення документів та його доставку не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Лист компанії MB Export ApS, на який посилається сторона захисту, не є належним та достатнім доказом понесення таких витрат, їх розміру та складу, оскільки не містить первинних документів, які б підтверджували виконання відповідних робіт (послуг), їх вартість або здійснення їх оплати.

Матеріали справи містять лише повідомлення про транспортні витрати, згідно з яким витрати на доставку автомобіля до митного кордону України становили 200 євро. Водночас будь-яких належних і допустимих доказів того, що до суми 11 500 євро були включені витрати на технічний огляд, ремонт чи інші послуги, стороною захисту не надано, а матеріали справи не містять відомостей, які б це підтверджували.

За відсутності належних доказів понесення зазначених витрат суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що зазначена в інвойсі сума 11 500 євро є ціною придбання транспортного засобу, яка підлягала врахуванню при визначенні його митної вартості.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що, подаючи митному органу договір купівлі-продажу із зазначенням вартості транспортного засобу 8 700 євро, ОСОБА_1 усвідомлював невідповідність цих відомостей фактичній вартості придбаного ним транспортного засобу, підтвердженій документами, отриманими від митних органів Королівства Данія, а тому його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 483 МК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки досліджених у справі доказів та власного тлумачення встановлених обставин, тоді як підстав для іншої їх оцінки суд апеляційної інстанції не вбачає.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, ст. 528 МК України суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Радченко Олени Юріївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 09 грудня 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич