Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №293/443/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 293/443/26Головуючий у 1-й інст. Збаражський О. М.

Категорія 163-1 КУпАПДоповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 рокум. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,

із секретарем судового засідання Лупіновою Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваної постанови

Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року директора ТОВ «Агростем» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 85 гривень.

Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 як директор ТОВ «Агростем» допустив порушення порядку ведення податкового обліку: п. 198.1, пункту у 198.2, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, абзацу б), абзацу в) пункту 200.4 статті 200, абзацу б) пункту 201.11 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), підпункту 2 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 за № 159/28289 з урахуванням змін, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, яке заявлено у рядку 20.2.1 Декларації за січень 2026 року на 7975578 грн. та завищив від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 1545715 грн., за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Суть апеляційної скарги

ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, поданою 15 травня 2026 року, в якій просить визнати поважною причину пропуску строку апеляційного оскарження та скасувати постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що акт перевірки не є належним та допустимим доказом вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує правових наслідків для платника податків. ТОВ «Агростем» самостійно виявило допущені технічні помилки та подало Уточнюючий розрахунок №9082709119 від 01 квітня 2026 року, яким суму бюджетного відшкодування зменшено до 0,00 грн., а показники від`ємного значення приведено у відповідність. Крім того, на момент складання протоколу та ухвалення оскаржуваної постанови грошові зобов`язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 24.04.2026, були неузгодженими, оскільки перебувають на стадії адміністративного оскарження. Апелянт також вказує, що оскаржувану постанову він отримав лише 15.05.2026, що підтверджується власноручною відміткою, а тому строк подання апеляційної скарги не пропущений.

Позиції учасників справи

В судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, 05 серпня 2026 року подав клопотання про розгляд справи без його участі та закриття провадження у справі, до якого долучив копію Рішення Державної податкової служби України від 03.07.2026 №?17601/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги.

Представник ГУ ДПС у Житомирській області у судове засідання також не з`явився.

Справу розглянуто за відсутності сторін відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.

Мотиви та висновки суду апеляційної інстанції

Розглянувши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя і реалізації положень Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вважаю за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки матеріали справи не містять відомостей про вручення копії постанови ОСОБА_1 у коротші строки, ніж вказані заявником.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого — прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно зі ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення №220 від 25.03.2026 та акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агростем» від 13.03.2026 №4433/06-30-07-05/37376945.

Вказані докази апеляційний суд не може визнати такими, що узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» і свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, виходячи з наступного.

Відповідно до змісту п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт перевірки - це документ, який підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Тобто акт перевірки є службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює і не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Таким чином, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм ПК України акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

У своїй практиці Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 58 ПК України на підставі акту перевірки контролюючим органом приймається податкове повідомлення-рішення. Статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням встановлених строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта. Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “Агростем” скористалося цим правом і подало Уточнюючий розрахунок №9082709119 від 01 квітня 2026 року, яким самостійно виправило допущені помилки, що свідчить про відсутність умислу на порушення встановленого порядку ведення податкового обліку.

З аналізу змісту ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є не будь-які арифметичні чи методологічні помилки, а лише ті, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених ПК України та іншим законодавством, а саме невірного формування 8 податкового кредиту та завищення від`ємного значення ПДВ, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.05.2018 у справі № 820/4177/17, від 31.07.2018 у справі № 824/2675/14-а.

Враховуючи усталену судову практику, сформовану Верховним Судом подібних правовідносинах, зокрема, надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом акта індивідуальної дії (податкового повідомлення - рішення), Верховний Суд у постанові від 09.02.2024 по справі № 640/35633/21, зазначив наступне: системний аналіз положень ПК України дає підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 ПК України.

При цьому, таке право має бути реалізоване не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем фактичного подання. ii

Зазначене, узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 19.09.2019 у справі № 815/4013/14, від 21.09.2019 у справі № 805/4187/16-а, згідно з якими платник податків може скористатися правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення за наслідками такої перевірки.

Встановлене п. 50.2 ст. 50 ПК України обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та виключно в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки).

При цьому, норми ПК України не визначають, що уточнюючі розрахунки неможливо подати і після проведення перевірки. Більш того, можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена п. 50.3 ст. 50 ПК України, згідно з яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, платник податків може скористатися правом подання уточнюючого розрахунку у період після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку. Наведене правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.08.2019 у справі № 805/4187/16-а, від 24.02.2020 у справі № 440/4443/18 та від 22.04.2021 у справі № 360/3701/19.

Порядок внесення змін до податкової звітності визначено ст. 50 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п. 50.3 ст. 50 ПК України, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, крім випадку подання уточнюючого розрахунку згідно з вимогами пункту 50.1 1 цієї статті, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Відповідно до пп. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом.

Під час процедури адміністративного оскарження, відповідно до п. 56.4 ст. 56 ПК України, обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПК України, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області №00088690705 та №00088700705 від 24 квітня 2026 року, прийняті за наслідками перевірки, оскаржені платником податків до Державної податкової служби України.

Станом на дату розгляду справи судом апеляційної інстанції процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень №?00088690705 та №?00088700705 завершена. ДПС за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 прийшла до того, що висновки перевірки про порушення товариством п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України, пп. 2 п. 5 розд. У Порядку № 21, що призвело завищення від`ємного значення у рядку 21 декларації з ПДВ за вересень 2025 року, внаслідок чого завищено податковий кредит у рядку 16.1 декларації з ПДВ за січень 2026 року у сумах 1 224 254,00 грн і 8 295 783,00 грн, є передчасними, а отже, підлягають скасуванню, що не виключає можливості їх дослідження під час документальної перевірки, призначеної відповідно до вимог чинного законодавства.

Єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Рішенням ДПС України від 03.07.2026 №?17601/6/99-00-06-01-03-06 про результати розгляду скарги ТОВ «АГРОСТЕМ» на зазначені ППР податкові повідомлення-рішення №?00088690705 та №?00088700705 скасовано частково, зокрема в частині показників рядка 16.1 декларації з ПДВ за січень 2026 року.

Таким чином контролюючий орган вищого рівня не підтвердив в повному обсязі висновків акту перевірки від 13.03.2026 №?4433/06-30-07-05/37376945, що в сукупності з іншими доказами свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення №220 від 25.03.2026 складено ще до прийняття податкових повідомлень-рішень (24.04.2026), тобто виключно на підставі акту перевірки, що є передчасним.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Враховуючи викладено, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вказаних процесуальних стандартів, що призвело до передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також що всі сумніви стосовно доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь. Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

З огляду на вищезазначене, висновок судді Черняхівського районного суду Житомирської області про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не відповідає принципу доведення «поза розумним сумнівом», а оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Агростем» ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 85 гривень, - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук