Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №295/12531/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/12531/25 Головуючий у 1-й інст. Кузнецов Д. В.

Номер провадження №33/4805/437/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 13 листопада 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Богунського районного суду м.Житомира від 13 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, 31.08.2025 о 01 годині 38 хвилин ОСОБА_1 по вул.Перемоги, 2/2 в м.Житомирі, керував транспортним засобом Opel Corsa, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в лікаря нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з`ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки суперечностям у матеріалах справи, зокрема щодо дати вчинення правопорушення, оскільки в постанові наведено дві різні дати - 31.03.2025 та 31.08.2025, що, на його думку, свідчить про неправильне встановлення фактичних обставин справи. Вказує, що працівники поліції не роз`яснили йому правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння до фіксації такої відмови, а тому вона не може вважатися добровільною та усвідомленою. Посилається на порушення вимог ст.266 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015. Також зазначає, що ознаки алкогольного сп`яніння встановлювала одна службова особа, тоді як протокол про адміністративне правопорушення був складений іншим працівником поліції, що, на його думку, свідчить про порушення процедури оформлення адміністративних матеріалів. Вважає, що наявні сумніви щодо доведеності його вини відповідно до ст.62 Конституції України повинні тлумачитися на його користь.

У додаткових поясненнях на обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що, як вбачається із дослідженого судом першої інстанції відеозапису, його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння було зафіксовано до роз`яснення працівником поліції прав та правових наслідків такої відмови. На його думку, за таких обставин відмова не може вважатися добровільною та усвідомленою, а тому процедура огляду проведена з порушенням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

До початку апеляційного розгляду ОСОБА_1 подав заяву, в якій повідомив, що проходить військову службу у Державній прикордонній службі України та у зв`язку з перебуванням у районі виконання бойових завдань просив провести розгляд справи за його відсутності, при цьому апеляційну скаргу та подані додаткові пояснення підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу по адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №439147 від 31.08.2025 вбачається, що ОСОБА_1 31.08.2025 о 01 годині 38 хвилин по вул.Перемоги, 2/2 в м.Житомирі, керував транспортним засобом Opel Corsa, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування водія відсторонено в порядку ст.266 КУпАП (а.с.1-3).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №439147 від 31.08.2025 (а.с.1-3); копією постанови про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5611166 від 31.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.4); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31.08.2025 (а.с.6); рапортом інспектора взводу №2 роти №3 БУПП в Житомирській області ДПП Хильчука В. від 31.08.2025 (а.с.7); відеозаписом події (а.с.42).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.

На наявному в матеріалах справи відеозаписі з нагрудних камер поліцейських об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Даний доказ сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної неодноразової вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, як із застосуванням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, незважаючи на роз`яснення йому наслідків такої відмови, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР. ОСОБА_1 ознайомлено з його правами та обов`язками, протоколом про адміністративне правопорушення, постановою про порушення ПДР та іншими процесуальними документами, від підпису яких останній відмовився.

Апеляційний суд вважає, що дії працівників поліції відповідали вимогам ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.

Доводи апеляційної скарги про те, що ознаки сп`яніння були виявлені одним працівником поліції, а протокол складений іншим, є необґрунтованими. Із матеріалів справи та відеозапису вбачається, що працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень, а чинне законодавство не містить вимоги щодо обов`язкового здійснення всіх процесуальних дій однією службовою особою.

Посилання ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції не було роз`яснено йому права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння до фіксації такої відмови, є безпідставними. Як вбачається з відеозапису, працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, роз`яснювали наслідки відмови від проходження такого огляду, після чого останній категорично відмовився виконати законну вимогу поліцейських. Права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, були роз`яснені йому під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, що відповідає вимогам закону.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.

Наявні у судовому рішенні описки щодо дати вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення можуть бути виправлені шляхом ухвалення відповідного судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи, дослідив докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від 13 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич