Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №273/147/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №273/147/25 Головуючий у 1-й інст. Бєлкіна Д. С.

Номер провадження №33/4805/447/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , – адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою судді Баранівського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 11.01.2025 о 00 год 02 хв в м. Баранівка по вул. Робітнича 15 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка яка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження освідування у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці та проїхати до найближчого медичного закладу відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою судді місцевого суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук Р.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість постанови, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зазначає, що справу розглянуто за відсутності захисника, яка не була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, внаслідок чого порушено право ОСОБА_1 на захист. Вважає, що повідомлення її телефонограмою не може вважатися належним, оскільки заява або згода захисника на повідомлення в такий спосіб у матеріалах справи відсутня. Також стверджує, що суд першої інстанції, формулюючи обставини вчинення адміністративного правопорушення, змінив на шкоду ОСОБА_1 фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення. Вказує, що зміст протоколу не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та не містить усіх істотних ознак інкримінованого правопорушення, у зв`язку із чим такий протокол не може бути належним і допустимим доказом. Крім того, посилається на порушення працівниками поліції встановленого порядку направлення водія на огляд, оскільки ОСОБА_1 не було належним чином повідомлено, що йому запропоновано проїхати до медичного закладу саме для проходження огляду на стан сп`яніння, а також не повідомлено про складення відповідного направлення. Звертає увагу, що з відеозапису не вбачається повідомлення поліцейським ОСОБА_1 конкретних ознак алкогольного сп`яніння, які стали підставою для проведення огляду. Натомість працівник поліції зазначив, що підставою для огляду є керування транспортним засобом під час комендантської години, що, на думку захисника, свідчить про порушення вимог пунктів 1, 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 217901 від 11.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 11.01.2025 о 00 год 02 хв в м. Баранівка по вул. Робітнича 15 керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка яка не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Від проходження освідування у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння на місці та проїхати до найближчого медичного закладу відмовився, що зафіксовано на нагрудну камеру, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 217901 від 11.01.2025 (а.с.2); рапортом інспектора СПД № 1 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Ю.Мельничук від 11.01.2025, зі змісту якого вбачається, що 11.01.2025 о 00 год 02 хв в м. Баранівка по вул. Робітнича 15, за порушення комендантської годину був зупинений транспортний засіб марки Форд Сієра, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 (а.с.3); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП від 11.01.2025 (а.с.4); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу 11.01.2025 (а.с.5); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом від 11.01.2025 (а.с.6); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.01.2025 (а.с.8); відеозаписом фіксації обставин події з портативного відеореєстратора поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля (а.с.10).

Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.

На наявних у матеріалах справи відеозаписах із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери поліцейського об`єктивно зафіксовано обставини події, які у сукупності з іншими доказами є достатніми для вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 без будь-якого примусу з боку працівників поліції відмовився від виконання вимоги поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, не зважаючи на роз`яснення йому наслідків такої відмови. ОСОБА_1 також були роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими складеними процесуальними документами, однак від надання пояснень і підписання оформлених матеріалів він відмовився. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом.

За змістом п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, поліцейський, як посадова особа, на яку покладено обов`язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння, визначених п.п.3, 4 Розділу І цієї Інструкції. У працівника поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, з огляду на виявлені у нього ознаки, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінку, що не відповідає обстановці, та тремтіння пальців рук. Тому вимога поліцейського про проходження водієм відповідного огляду була законною.

Неозвучення водію виявлених ознак алкогольного сп`яніння не спростовує їх наявності, зафіксованої в матеріалах справи, та не свідчить про відсутність підстав для проведення огляду.

Твердження захисника про те, що поліцейський визначив підставою для проведення огляду виключно керування транспортним засобом під час комендантської години, не відповідають змісту відеозапису та не спростовують наявності у працівника поліції підстав для направлення ОСОБА_1 на огляд. Саме виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння стали підставою для висунення йому вимоги пройти огляд, тоді як обставини його зупинки під час комендантської години пояснювали причину перевірки транспортного засобу та водія.

Порушень вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, які могли б свідчити про недотримання встановленого порядку пропозиції водію пройти огляд на стан сп`яніння та впливати на допустимість зібраних доказів, працівниками поліції не допущено.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не було вручено письмового направлення на проходження огляду в медичному закладі, не спростовують факту його відмови від такого огляду. Із відеозапису вбачається, що поліцейський у зрозумілій формі запропонував ОСОБА_1 пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, однак від обох запропонованих способів огляду останній відмовився. За таких обставин невручення йому окремого письмового направлення не впливає на правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено за встановленою формою та містить відомості, передбачені ст. 256 КУпАП, а також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.

Посилання захисника на вихід суду першої інстанції за межі фабули протоколу є безпідставними. Обставини правопорушення, викладені у постанові, відповідають змісту протоколу, а в апеляційній скарзі не зазначено, у чому саме полягала зміна чи доповнення фабули.

Також із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції вживав заходів для повідомлення ОСОБА_1 та його захисника Ковальчук Р.М. про дату, час і місце розгляду справи. ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про судове засідання, призначене на 07 листопада 2025 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому судової повістки. Захисника Ковальчук Р.М. про це судове засідання повідомлено телефонограмою від 27 жовтня 2025 року, факт отримання якої в апеляційній скарзі не заперечується. Посилання захисника лише на відсутність її згоди на такий спосіб повідомлення не свідчить про те, що вона не була обізнана про дату, час і місце судового розгляду.

Справа неодноразово призначалася до розгляду, однак її розгляд відкладався за ініціативою ОСОБА_1 та його захисника у зв`язку з поданням заяв та клопотань. У судове засідання, призначене на 07 листопада 2025 року, ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подали. З огляду на їх неявку та наближення закінчення строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу за їх відсутності. За таких обставин порушення права ОСОБА_1 на захист судом апеляційної інстанції не встановлено.

Водночас захисник не була позбавлена можливості реалізувати право на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. Під час апеляційного розгляду перевірено та оцінено всі наведені нею доводи, у тому числі ті, які вона не мала можливості висловити під час розгляду справи місцевим судом, а також досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, та не містять посилань на нові факти чи засоби доказування, які б свідчили про незаконність оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що під час розгляду справи суддя місцевого суду дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, повно та всебічно з`ясував фактичні обставини справи й дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст постанови відповідає вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, які б були підставою для скасування або зміни постанови. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин підстав для скасування постанови судді місцевого суду щодо ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд –

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Ковальчук Руслани Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Баранівського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2025 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич