Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №295/4948/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/4948/25 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.

Категорія 55 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/4948/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Лікарня № 2 ім. В.П. Павлусенка" Житомирської міської ради, Центрально-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про визнання недійсним та скасування акта форми Н-1 та зобов`язання проведення повторного розслідування нещасного випадку, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дмитрієвої Жанни Анатоліївни, на рішення Богунського районного суду м. Житомир від 25 листопада 2025 року, ухвалене під головуванням судді Лєдньова Д.М.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що її чоловік ОСОБА_2 працював на посаді машиніста повітророзділювальних установок у КП “ Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка” Житомирської міської ради.

14 серпня 2024 року її чоловік о 8 год. прибув на територію КП “ Лікарня №2 ім. В. П. Павлусенка”, переодягнувся у робочий одяг та приступив до виконання своїх функціональних обов`язків, пов`язаних із обслуговуванням повітророзділювальних установок, які подають кисень до відділень лікарні, стежив за роботою устаткування та контрольно-вимірювальних приладів.

Позивачка вказує, що 15 серпня 2024 року, о 7 год. 30 хв., з її чоловіком стався нещасний випадок, а саме він, перебуваючи у кімнаті для відпочинку, зненацька почав задихатися. Він схопився руками за голову та раптово впав на підлогу. Співробітник лікарні ОСОБА_3 негайно покликав на допомогу чергового лікаря з приймального відділення. У подальшому її чоловіка транспортували у приймальне відділення для надання реанімаційної допомоги. Проте врятувати її чоловіка не вдалося та через деякий час він помер.

Згідно з висновком експерта Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи від 17 жовтня 2024 року №784 причиною смерті її чоловіка є обтураційна асфікція внаслідок закриття дихальних шляхів шлунковим вмістом.

Наказом в.о. начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 16 серпня 2024 року №181/ЦЗ створено комісію із спеціального розслідування вказаного нещасного випадку.

За результатами спеціального розслідування комісія дійшла висновку про те, що цей нещасний випадок не підпадає під дію пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року №337. Комісія визнала нещасний випадок таким, що не пов`язаний з виробництвом, що підтверджується відповідним актом.

Позивачка вважає, що вказаний акт не відповідає вимогам законодавства, адже у пункті 53 Порядку визначено перелік підстав, за наявності яких нещасний випадок визнається таким, що не пов`язаний з виробництвом. Такими підставами, зокрема, є: вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою ( ухвалою) про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав; смерть працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Проте у вказаному акті не вказано жодної із наведених підстав, за наявності яких можливо було б стверджувати про те, що цей нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом. Натомість, ніким не заперечується та обставина, що кримінальне провадження стосовно її чоловіка не було порушене.

Наголошує, що на час настання нещасного випадку її чоловік перебував на території лікарні та мав право вільно пересуватися у будь-якому напрямку для виконання своїх посадових обов`язків. Вказані обставини свідчать про те, що у даному випадку необхідно було застосувати положення пункту 52 Порядку.

Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 просила визнати недійсним та скасувати акт за формою Н-1/НП, складений 31 жовтня 2024 року та затверджений 5 листопада 2024 року керівником Центрально- Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Також просила зобов`язати відповідачів організувати повторну комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, який стався ІНФОРМАЦІЯ_1 та внаслідок якого загинув її чоловік ОСОБА_2 .

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки — адвокат Дмитрієва Ж.А., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин пунктів 52 та 53 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року №337.

Так, чоловік позивачки перебував на території лікарні, не вчиняв кримінального правопорушення, його смерть не настала внаслідок захворювання, не була наслідком самогубства, отже відсутні підстави для визнання цього нещасного випадку таким, що не пов`язаний із виробництвом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці зазначила, що суд належним чином дослідив матеріали спеціального розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_2 та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Комісією встановлено, що смерть чоловіка позивачки настала внаслідок обтураційної асфіксії, тобто з причин, не пов`язаних із впливом виробничих факторів, характером або умовами праці.

Згідно з висновком Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи від 17 жовтня 2024 року №784, причиною смерті ОСОБА_2 є обтураційа асфіксія внаслідок закриття дихальних шляхів шлунковим вмістом. Будь-яких тілесних ушкоджень або ознак впливу виробничих факторів не виявлено.

Крім того, за результатами судово-токсилогічної експертизи у крові потерпілого виявлено етиловий спирт у концентрації 2,17 %, що відповідає алкогольному сп`янінню середнього ступеня.

Суд першої інстанції вірно зазначив про те, що сам факт перебування працівника на території підприємства або у межах робочого часу не є достатньою підставою для визнання нещасного випадку таким, що пов`язний із виробництвом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що чоловік позивачки ОСОБА_2 обіймав посаду машиніста повітророзділювальних утановок КП «Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка» Житомирської міської ради.

15 серпня 2024 року із ОСОБА_2 стався нещасний випадок, внаслідок якого останній помер.

Наказом в.о. начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 16 серпня 2024 року №18/ЦЗ утворено комісію з метою проведення вказаного нещасного випадку.

Комісією встановлено, що відповідно до графіка чергувань на серпень 2024 року ОСОБА_2 після виходу з відпустки, близько 8 години 14 серпня 2024 року, прибув на територію КП “ Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка”, переодягнувся у робочий одяг та приступив до виконання своїх функціональних обов`язків, пов`язаних з обслуговуванням повітророзділювальних установок, які подають кисень до відділень лікарні, стежив за роботою устаткування та контрольно-вимірювальних приладів тощо.

ОСОБА_2 під час робочої зміни не скаржився на стан свого здоров`я. Зі слів очевидця, водія автотранспортних засобів ОСОБА_3 , який цього ж дня був також на чергуванні, встановлено, що він о 7 год. 15 серпня 2024 року готував транспортний засіб до здачі чергування. Згодом, через 30 хвилин, ОСОБА_3 зайшов у кімнату для відпочинку і побачив там ОСОБА_2 , який сидів на стільці та збирався пити чай після вживання їжі. Через декілька хвилин ОСОБА_2 зненацька руками схопився за голову та почав задихатися і впав на підлогу. ОСОБА_3 негайно викликав чергового лікаря та у подальшому потерпілого було доставлено до приймального відділення лікарні для надання реанімаційної допомоги. Через деякий час ОСОБА_2 помер.

Відповідно до висновку експерта Житомирського обласного бюро судово-медичної експертизи від 17 жовтня 2024 року №784 причиною смерті ОСОБА_2 є обтураційна асфіксія внаслідок закриття дихальних шляхів шлунковим вмістом. Під час огляду трупа ОСОБА_2 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено. Крім цього, за результатами судово-токсикологічної експертизи у крові та у сечі ОСОБА_2 виявлено спирт етиловий у концентрації 2.71 %, що розцінюється як алкогольне сп`яніння середнього ступеня. Алкоголь у виробничих процесах, у яких був задіяний потерпілий, не використовувався.

Комісією також заслухано пояснення директора з технічних питань ОСОБА_4 , який зазначив, що 15 серпня 2024 року, в кінці робочої зміни, у вільний час, відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, ОСОБА_2 приймав їжу у кімнаті для відпочинку та харчування, яка обладнана відповідно до санітарних вимог. Будь-яких ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_2 під час його чергування працівниками лікарні не виявлено.

За наслідками розслідування вказаного нещасного випадку комісією 31 жовтня 2024 року складено акт, який затверджений в.о. начальника Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 5 листопада 2024 року.

У даному акті зазначено про те, що, розглянувши матеріали спеціального розслідування випадку смерті, що стався з машиністом повітряно-роздільних установок ОСОБА_2 , комісія дійшла висновку, що нещасний випадок не підпадає під дію пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337. Цей нещасний випадок визнано таким, що не пов`язаний із виробництвом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не надано доказів на підтвердження недотримання встановленої процедури розслідування нещасного випадку, як й не надано будь-яких доказів, що спростовують висновки комісії із розслідування нещасного випадку, який стався із ОСОБА_2 .

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Згідно з частинами першою та другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.

У частинах першій та другій статті 13 Закону України “ Про охорону праці” передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно зі статтею 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Закону України “ Про охорону праці” також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.

Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві врегульована Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337.

У пункті 3 Порядку зазначено, що нещасний випадок — обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі ( на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання ( отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу ( легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Пунктом 12 вказаного Порядку визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку. Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Пунктом 33 Порядку передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження; дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Відповідно до пункту 52 Порядку обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, серед інших, є також: перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час ; підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення; раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку; вплив небезпечних, шкідливих або інших виробничих факторів під час технологічної перерви або перерви для відпочинку чи харчування на території підприємства (установи, організації) згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, що підтверджено висновком закладу охорони здоров`я або експертної комісії.

Пунктом 53 Порядку визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Вказані положення законодавства були дотримані при здійсненні спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 15 серпня 2024 року із ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції вірно врахував ту обставину, що сам факт перебування потерпілого на території КП “ Лікарня №2 ім. В.П. Павлусенка” Житомирської міської ради не є достатньою підставою стверджувати про те, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок нещасного випадку, пов`язаного саме із виробництвом. Матеріали справи не містять доказів того, що його смерть настала внаслідок впливу небезпечних, шкідливих або інших виробничих факторів під час перерви для харчування.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дмитрієвої Жанни Анатоліївни, залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомир від 25 листопада 2025 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: