Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 серпня 2026 р.
Справа: №210/5603/25
Суддя: Залізняк Р. М.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/1893/26 Справа № 210/5603/25 Суддя у 1-й інстанції - Скотар Р. Є. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року Кривий Ріг
03.08.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг апеляційну скаргу захисника Ніколенка М.Є. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.06.2026р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
в с т а н о в и л а :
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Ніколенком М.Є., який в апеляційній скарзі:
- вважає, що основним порушенням у справі є недотримання працівниками поліції передбаченої законом послідовності під час виявлення ознак алкогольного сп`яніння та пропозиції пройти огляд;
- вказує, що при висловленні вимоги ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння працівник поліції не зазначив наявності у ОСОБА_2 ознак алкогольного сп`яніння, які могли бути підставою для проведення огляду на стан сп`яніння, та працівник поліції назвав ознаки сп`яніння після того, як висловив вимогу огляду на стан сп`яніння;
- вказує, що ознаки алкогольного сп`яніння, які були названі працівниками поліції та вказані у акті огляду на стан сп`яніння є відмінними, тобто носять формальний характер;
- зазначає, що матеріали справи містять істотні суперечності, а саме в направлені на огляд до закладу охорони здоров`я вказано, що ОСОБА_1 доставлений до закладу охорони здоров`я, проте він до такого закладу не доставлявся, огляд проведено на місці зупинки працівниками поліції, направлення є процесуальним документом, та такі суперечності у ньому є істотним порушенням;
- зазначає, що суд першої інстанції не встановив хто саме заповнював направлення на огляд до закладу охорони здоров`я, та вказане направлення не відповідає формі, встановленій додатком 1 до Інструкції МВС та МОЗ № 1452/735, та суд не спів ставив текст направлення із зазначеною формою;
- вказує, що тест результату алкотестера має відмінності, а саме в одній частині постанови зазначено № 1595, в іншій № 1596, показник алкотестера у постанові наведено у відсотках, проте показник алкогольного сп`яніння визначається у проміле;
- вказує, що суд першої інстанції не встановив, чи погодився ОСОБА_1 із показниками газоаналізатора, підпис у акті огляду та чеку приладу не є підтвердженням згоди із результатами огляду;
- вказує, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування, відповідне документальне підтвердження відсутнє у матеріалах справи;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Про дату, час та місце розгляду справи особа, яку приятунто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Ніколенко М.Є. повідомлені належним чином до судового засідання не прибули, перешкоди для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП відсутні.
Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 03.08.2025р. о 23.24 год. в м. Кривий Ріг, вул. Соборності, 52 керував транспортним засобом Шкода Фабія днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується оглядом на місці з використанням спеціального технічного приладу Drager Alkotest 6820 ARHK-0052 тест 1596 результат склав 0.29%. З результатом водій згоден. БК 477292, 475197 та службовий відеореєстратор.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 суд першої інстанції поклав:
- протокол про адміністративне правопорушення, який за висновком суду першої інстанції складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та уповноваженими на його складання особами.
- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.08.2025, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення мови. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 6820, проба позитивна – 0,29%. З результатом ОСОБА_1 згоден;
- чек Drager Alkotest 6820, прилад ARHК 0052, тест 1596, відповідно до якого 03.08.2025 року о 00.07 годині у ОСОБА_1 виявлено 0,29% проміле;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.08.2025, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення мови;
- довідку, з якої встановлено, що згідно наявних облікових баз громадянин ОСОБА_1 отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 . Повторність вчинення адміністративного правопорушення відсутня;
- відеозапис з нагрудних реєстраторів, на яких зафіксовано факт руху та зупинки транспортного засобу Шкода Фабія днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820, прилад ARHК-0052, тест 1595. Результат під час огляду ОСОБА_1 03.08.2025 о 00.07 годині склав 0,29% проміле; факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ознайомлення ОСОБА_1 із його змістом; з наданого відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права й обов`язки відповідно до ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП, а також право на оскарження дій працівників поліції, оголошено ознаки алкогольного сп`яніння;
- картку обліку адміністративного правопорушення від 03.08.2025 відносно ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції дослідивши та оцінивши вказані докази вважав їх належними та допустимими, такими, що повністю між собою узгоджуються та в сукупності, з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом», підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд першої інстанції дослідив заперечення сторони захисту щодо фактичних обставин справи, які є аналогічними доводам апеляційної скарги, зокрема щодо недопустимості як доказу матеріалів відеозапису, неналежного повідомлення працівниками поліції порядку огляду на стан сп`яніння, та неналежного складення процесуальних документів, а також невідповідної поведінки працівникові поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, та вважав їх неспроможними, оскільки наявні в матеріалах справи докази є узгодженими між собою, та відсутні підстави для сумніву в їх об`єктивності та допустимими. На переконання суду першої інстанції, жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів не надано і не здобуто в процесі розгляду справи, а тому підстави для визнання їх недопустимими відсутні.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не може погодитись із висновками суду першої інстанції про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП, що перешкодило суду першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, вирішити їх в точній відповідності із законом, та призвело до неправильних висновків суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП передчасними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до матеріалів відеозапису ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння із використанням газоаналізатора, показник якого склав 0,29 проміле.
При цьому працівник поліції з`ясував, чи погоджується ОСОБА_1 із показниками газоаналізатора, на що матеріали відеозапису не містять чіткої та зрозумілої відповіді у розумінні вимог п. 7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі – Інструкція), а саме, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що таке право ОСОБА_1 не було роз`яснено, працівник поліції одразу приступи до роздрукування результатів показника газоаналізатора, та наголосивши: «Та вже все…», тобто слід розуміти, що процедура огляду на стан сп`яніння завершена, що не відповідає наведеним вище вимогам Інструкції.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що невелике відхилення від допустимої норми показника газоаналізатора, який передбачений Інструкцією – а саме 0,2 проміле, враховуючи допустиму похибку огляд на стан сп`яніння не мав носити прискорений характер, а дотримання права ОСОБА_1 на повний та всебічний огляд на стан сп`яніння повинно було бути виконаним у повному обсязі.
Так, процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.
Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.3 цієї статті в разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.
Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та так само і за відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції вище наведених вимог закону та нормативних актів не дотримався.
Виходячи з зазначеного вище, вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскарженій постанові висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП поза розумним сумнівом, оскаржена постанова суду першої інстанції є необґрунтованою.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд апеляційної інстанції вважає необхідним постанову суду скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення, а доводи апеляційної скарги захисника є слушними та підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на особу ОСОБА_1 , який має статус внутрішньо переміщеної особи, який мешкав в АДРЕСА_2 та на теперішній час у зв`язку із збройною агресією росії проти України вимушено проживає в м. Кривий Ріг.
Доглядає матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є інвалідом по зору з 2006р.
Відповідно до виробничої характеристики АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на вказаному підприємстві працює з 2025р.
За час роботи зарекомендував себе працьовитим, ерудованим висококваліфікованим фахівцем. Володіє високими організаторськими здібностями. Має високе почуття відповідальності. Не зупиняється перед труднощами, наполегливо й енергійно йде до наміченої мети. Мислить творчо, постійно прямує до пошуку сміливих, оригінальних, нестандартних рішень, всебічно їх обґрунтовує та підтримує ОСОБА_4 опановує й ефективно застосовує на практиці нові знання й навики. Якісно і у повному обсязі виконує поставлені керівництвом завдання.
Відповідальність і старанність стали для робітника вірними і надійними орієнтирами в роботі. Впевненість у власних силах, відсутність страху помилитися, готовність постійно вчитися зробили з молодого працівника - професіонала.
У повсякденній роботі є вимогливим до себе і до підлеглих.
Користувався заслуженим авторитетом в колективі управління дробильно-транспортного комплексу.
За час роботи у АТ «ПІВДГЗК» порушень трудової та виробничої дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці не дисциплінарної відповідальності не притягався.
Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 294 КУпАП,
п о с т а н о в и л а :
Апеляційні скарги апеляційні скарги захисника Ніколенка Максима Євгеновича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.06.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік залишити без задоволення.
Постанову Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.06.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua