Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №234/9768/20 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4828/26 Справа № 234/9768/20 Суддя у 1-й інстанції - Войтух О.М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Глущенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Крамаренко Ганни Миколаївни на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року у складі судді Войтуха О.М. по справі за скаргою ОСОБА_1 , на дії/бездіяльність державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач: ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Крамаренко Г.М. звернувся через суд зі скаргою, в якій просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Краматорського ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шеховцової О.М., яка виразилась в несвоєчасному направленні йому постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 30 квітня 2025 та нездійсненні розрахунку заборгованості протягом 6 місяців з моменту відкриття виконавчого провадження; скасувати постанову про арешт коштів боржника від 03 листопада 2025 року; скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 03 листопада 2025 року; скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання від 03 листопада 2025 року, скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії від 03 листопада 2025 року; скасувати постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 03 листопада 2025 року; зобов`язати державного виконавця Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шеховцову О.М. вчинити дії по виключенню відомостей про боржника ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Скарга мотивована тим, що прийняті державним виконавцем постанови щодо скаржника ОСОБА_1 є передчасними та протиправними, оскільки він не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження від 30 квітня 2025 року та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 30 квітня 2025 року, а дізнався про існування виконавчого провадження лише після арешту рахунків. Представник скаржника зазначає, що якби скаржнику було своєчасно, з моменту відкриття виконавчого провадження, повідомлено про те, що існує борг за аліментами, то останній міг би не допустити накопичення відповідних платежів за принаймні за чотири місяці після відкриття виконавчого провадження, що унеможливило б взагалі прийняття постанов державним виконавцем, а навпаки сприяло б реалізації скаржником його прав та обов`язків, передбачених ст. 19 Закону № 1404-VIII, як то сплата поточних платежів, укладення мирової угоди, розстрочення.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , державний виконавець - Краматорський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на дії/бездіяльність органу примусового виконання - відмовлено з підстав недоведеності заявником своїх вимог скарги, які є безпідставними та необґрунтованими, відсутності порушень у діях державного виконавця (а.с. 77-79).

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Крамаренко Г.М. у лютому 2026 року в системі "Електронний суд" подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, скаргу задовольнити повністю (а.с. 81-85). Мотивами апеляційної скарги зазначив вихід судом першої інстанції за межі предмета розгляду справи, зосередившись на факту існуванні судового наказу та аліментного обов`язку, тоді як, на думку скаржника, предметом цього розгляду є законність дій та рішень Краматорського ВДВС. Також скаржник зазначає, що, в розумінні ч.9 ст. 71 ЗУ "Про виконавче провадження", саме на виконавця покладено обов`язок щомісячно обчислювати як розмір аліментів, так і заборгованість зі сплати аліментів, повідомляючи про її існування та розмір сторони виконавчого провадження. Боржник за виконавчим провадженням має право оскаржити його в судовому порядку, однак, на думку скаржника, без направлення розрахунку заборгованості боржнику та надання йому строку на оскарження в суді, державний виконавець не має права приймати постанови про обмеження прав боржника. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що порушення його прав у виконавчому провадженні полягає у невиконанні державним виконавцем обов`язку щодо щомісячного обчислення заборгованості зі сплати аліментів та належного повідомлення боржника про такий розрахунок, що позбавило боржника ОСОБА_1 врегулювати питання у добровільному порядку. Разом з цим скаржник наголосив, що в умовах воєнного стану, коли діє п.102 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" від 15 березня 2022 року у відповідності до ЗУ "Про внесення змін до розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про виконавче провадження", яким тимчасово зупинено дію постанов про встановлення обмежень прав боржника у виконавчому провадженні, державний виконавець без належного розрахунку заборгованості зі сплати аліментів та без доведенні підстав для застосування таких обмежень до боржника ОСОБА_1 , формально підійшов до вжиття таких обмежень без реальної правової необхідності, чим порушив права боржника.

Інші учасники справи своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористались та відзиву на апеляційну скаргу не подавали, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції вважав встановленим, що державним виконавцем доведений той факт, що ним були вжиті всі можливі заходи для повідомлення ОСОБА_1 щодо відкриття виконавчого провадження щодо нього, а також суду був наданий розрахунок заборгованості боржника зі сплати аліментів в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2, відповідно до якого розрахунок заборгованості було здійснено за період з липня 2020 року по жовтень 2025 року, що свідчить про безпідставність вимог скаржника. Разом з цим ОСОБА_1 не було надано суду доказів погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі та доказів відсутності заборгованості за аліментами, що, за вимогами Інструкції з організації примусового виконання рішень та ст. 9 ЗУ "Про виконавче провадження, є підставою для зняття вжитих обмежень прав боржника у виконавчому провадженні за для забезпечення виконання судового рішення.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду, зважаючи на наступне.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно дост. 451 ЦПК Україниза результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 3ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

У відповідності з частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 (розділ ХVI), у заяві про примусове виконання рішення, що є підставою для відкриття виконавчого провадження, зазначаються такі відомості: назва і дата видачі виконавчого документа; прізвище, ім`я та (за наявності) по батькові стягувача; дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача; номер телефону стягувача; спосіб перерахування стягнутих аліментних сум; реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання аліментних сум (за наявності).

Виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу Х цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу Х цієї Інструкції.

Стягнуті аліментні суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем в письмовій заяві рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за рахунок коштів виконавчого провадження.

У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Згідно з ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 68 Закону передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Нормами Закону № 2475-VIII, який набрав чинності 28 серпня 2018 року, було посилено відповідальність за несвоєчасну сплату аліментів, зокрема, запроваджено нарахування штрафів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за рік (20 відсотків суми несплачених аліментів), за два роки (30 відсотків суми несплачених аліментів), за три роки (50 відсотків суми несплачених аліментів).

Пунктом 8 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону.

Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу I цієї Інструкції та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу.

Зміни до Закону України «Про виконавче провадження», якими, зокрема, доповнено ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» частиною 14, внесені Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання», та набрали чинності 28 серпня 2018 року.

Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої, частиною 14 статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 липня 2020 року Краматорським міським судом Донецької області був винесений судовий наказ у справі № 234/968/20 (провадження №2-н/234/759/20) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 03 липня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

На примусовому виконанні на примусовому виконанні в Краматорському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання зазначеного судового наказу Краматорського міського суду Донецької області від 24 року 2020 року (справа № 234/968/20; провадження №2-н/234/759/20). До пакету документів стягувачем додано заяву про відкриття виконавчого провадження.

30 квітня 2025 року старшим державним виконавцем Краматорського ВДВС у Краматорському районі Донецької області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_2 щодо виконання судового наказу Краматорського міського суду Донецької області від 24 року 2020 року (справа № 234/968/20; провадження №2-н/234/759/20) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу (заробітку) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 03 липня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

02 травня 2025 року державним виконавцем були направлені копії зазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам рекомендованим поштовим відправленням, на адресу зазначену у виконавчому документі, трекінг відправлення боржнику №0601141119412.

Згідно довідки щодо причин повернення від 19 травня 2025 року лист, направлений ОСОБА_1 з постановою про відкриття виконавчого провадження, повернувся відправнику з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

Даний лист повернувся державному виконавцю 22 травня 2025 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення.

Державним виконавцем також надані скріншоти з месенджеру «Телеграм», відповідно до яких ним 07 липня 2025 року було здійснено два виклики (тривалістю 6 хвилин та 2 хвилини відповідно) на номер телефону НОМЕР_1 (вказаний в заяві стягувача, як засоби зв`язку з боржником), також за допомогою зазначеного месенджеру державним виконавцем була направлена боржнику фотокопія постанови про відкриття виконавчого провадження.

Також згідно скріншотів про перерахування коштів, ОСОБА_1 за період з 27 жовтня 2020 року по 17 вересня 2021 року перераховував ОСОБА_2 грошові кошти з визначенням коментарів до платежів «Аліменти на Єгора», що свідчіть про те, що ОСОБА_1 знав про винесення Краматорським міським судом Донецької області судового наказу про стягнення аліментів на дитину, сплачував зазначені аліменти, однак в певний період перестав сплачувати аліменти.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2020 року у справі №760/20579/18 (провадження № 61-8174св19) зазначено, що неправомірні дії - це дії, що порушують вимоги закону або інших нормативних актів, здійснюються всупереч праву. Вони являють собою заборонені нормами права форми поведінки суб`єктів права та порушують приписи юридичних норм. Отже, суть протиправності зводиться до об`єктивного порушення закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про початок примусового виконання судового наказу Краматорського міського суду Донецької області від 24 липня 2020 року (справа № 234/968/20; провадження №2-н/234/759/20) з моменту, коли йому була надіслана рекомендованим повідомленням постанова про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Крім того, суд першої інстанції вважав встановленим, що державним виконавцем доведений той факт, що ним були вжиті всі можливі заходи для повідомлення ОСОБА_1 щодо відкриття виконавчого провадження щодо нього, а розрахунок заборгованості був здійснений за період з липня 2020 року по жовтень 2025 року.

Доводи скаржника про те, що він не був обізнаний як про відкриття виконавчого провадження, так і про заборгованість зі сплати аліментів, колегія суддів відкидає, оскільки, як судом першої інстанції вірно було встановлено зі скріншотів про перерахування коштів, що ОСОБА_1 за період з 27 жовтня 2020 року по 17 вересня 2021 року перераховував ОСОБА_2 грошові кошти з визначенням коментарів до платежів «Аліменти на Єгора». За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що скаржник був достеменно обізнаний про наявність щонайменш судового рішення про стягнення з нього аліментів, а, відтак, припинивши сплату, повинен був передбачати пред`явлення стягувачем виконавчого документи до примусового виконання та стягнення з нього аліментів у примусовому порядку, де і з`явилась заборгованість.

Разом з цим доводи скаржника про те, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених вимог та предмету розгляду, не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги, оскільки саме з факту існування судового наказу та аліментних зобов`язань боржника ОСОБА_1 перед його дитиною, що передбачено положеннями СК України, і виникли дані правовідносини, що розглядаються, а дії державного виконавця у цьому виконавчому провадженні вчинені з дотриманням вимог діючого законодавства, як про це вірно зазначив суд першої інстанції.

Таким чином, колегією суддів, як і судом першої інстанції встановлено, що усі доводи скаржника з цього приводу є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону, оскільки вони зводяться до помилкового тлумачення скаржником норм ЗУ «Про виконавче провадження».

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, з яким погоджується і колегія суддів, що вимоги скарги є безпідставними та не містять обґрунтування неправомірності дій державного виконавця, оскільки такі дії державним виконавцем здійснювалися на спрямування примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника аліментів.

З цим повністю погоджується і колегія суддів, наголошуючи на тому, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до обґрунтування вимог скарги по суті, такі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи, що призвело до постановлення помилкової ухвали, не знайшли своє підтвердження, а у суду першої інстанції було достатньо правових підстав для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_1 , з чим повністю погоджується і колегія суддів, адже, як судом першої інстанції, так і колегією суддів не встановлено будь-яких порушень вимог ЗУ "Про виконавче провадження" державним виконавцем, а тому, на підставі ст. 375 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 382-383 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Крамаренко Ганни Миколаївни - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені «28» липня 2026 року.

Повний текст постанови складено «06» серпня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

М.О. Макаров