Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №163/2768/24 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів

Дата: 04 серпня 2026 р.

Справа: №163/2768/24

Суддя: Клок О. М.

Справа № 163/2768/24 Провадження №33/802/761/26 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Тарновської О.В., представника митного органу Кунєвої З.Ю. (в режимі відеоконференції), захисника Крючкова В.О., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Крючкова В.О. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «РОУДГЕБ» (код ЄДРПОУ 43994030), РНОКПП НОМЕР_1 , на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 1 045 192 (один мільйон сорок п`ять тисяч сто дев`яносто дві) гривні 81 копійка.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він як директор ТОВ «РОУДГЕБ», під час митного оформлення товарів «транспортні засоби...» вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів в загальній сумі 1 045 192 (один мільйон сорок п`ять тисяч сто дев`яносто дві) гривні 81 копійка, шляхом подання митному органу 23 (двадцяти трьох) сертифікатів з перевезення товару форми EUR.1 № PL/MF/AS 0451715, № PL/MF/AS 0451701, № PL/MF/AS 0451847, № PL/MF/AS 0451892, № PL/MF/AS 0451975, № PL/MF/AS 0452043, № PL/MF/AS 0452074, № PL/MF/AS 0452080, № PL/MF/AS 0452153, № PL/MF/AS 0452236, № PL/MF/AS 0452497, № PL/MF/AS 0452535, № PL/MF/AS 0452601, № PL/MF/AS 0452524, № PL/MF/AS 0452625, № PL/MF/AS 0452658, № PL/MF/AS 0452647, № PL/MF/AS 0452691, № PL/MF/AS 0452724, № PL/MF/AS 0452669, № PL/MF/AS 0452713, № PL/MF/AS 0452746, № PL/MF/AS 0452735, які містили неправдиві відомості щодо країни походження товару та стали підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого в 23 (двадцяти трьох) митних деклараціях типу ІМ40ДЕ №22UA205150011264U0 від 02.11.2022, №22UA205150011267U8 від 02.11.2022, №22UA205150011626U0 від 11.11.2022, №22UA205150011635U5 від 14.11.2022, №22UA205150011991U8 від 21.11.2022, №22UA205150012273U0 від 29.11.2022, №22UA205150012338U4 від 01.12.2022, №22UA205150012563U7 від 06.12.2022, №22UA205150012726U0 від 12.12.2022, №22UA205150013155U5 від 21.12.2022, №23UA205150000292U2 від 12.01.2023, №23UA205150000311U4 від 13.01.2023, №23UA205150000350U3 від 16.01.2023, №23UA205150000357U7 від 16.01.2023, №23UA205150000518U2 від 20.01.2023, №23UA205150000521U3 від 20.01.2023, №23UA205150000539U0 від 20.01.2023, №23UA205150000576U1 від 23.01.2023, №23UA205150000598U9 від 23.01.2023, №23UA205150000617U0 від 23.01.2023, №23UA205150000621U0 від 23.01.2023, №23UA205150000583U9 від 23.01.2023, №23UA205150000590U6 від 23.01.2023, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

В поданій апеляційній скарзі захисник просить оскаржену постанову скасувати, як незаконну та необґрунтовану, ухвалити нове рішення, яким провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що строк накладення стягнення минув, адже пройшло 209 календарних днів, а перебування справи в БЕБ не є судовим розглядом, та не зупиняє строку накладення стягнення. Умисел ОСОБА_1 на вчинення правопорушення не доведений, лист іноземного митного органу не доводить вини першого. Сертифікати мали ознаки офіційних документів та не викликали сумнівів. Також не виконано постанову Волинського апеляційного суду від 07.04.2025. А закриття провадження в частині ст. 358 КК України додатково підтверджує недоведеність висновків про підроблення документів.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, міркування представника митниці, який заперечив подану апеляційну скаргу і просив рішення судді залишити без змін, доходжу наступного висновку.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вказаних вимог закону дотримався.

Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них належну юридичну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Доводи апелянта щодо непричетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного правопорушення є безпідставними та спростовуються сукупністю доказів у справі.

Так, факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «РОУДГЕБ» (код ЄДРПОУ 43994030) товару «транспортні засоби…» і випуск його у вільний обіг підтверджується копіями доданих митних декларацій, та не заперечується в апеляційній скарзі.

Декларування товару здійснював ОСОБА_1 , який на дату декларування товару одночасно був керівником фірми отримувача товару ТОВ «РОУДГЕБ», що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД та витягом з програмного комплексу ІКС «Податковий блок».

У графі 36 митних декларацій заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 на підставі вищевказаних сертифікатів з перевезення товару EUR.1, у яких органом їх видачі зазначено митницю в Лодзі Республіки Польща (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

Регіональна податкова адміністрація у м. Лодзь Республіки Польща листом від 10.07.2024 №1001-IOC.4331.98.2024.5.ЕА повідомила, що перевірка вказаних сертифікатів завершилася з негативним результатом. Cертифікати з перевезення EUR.1 не були легалізовані уповноваженими органами.

Начальник УК та АМП Волинської митниці у доповідній записці № 15/15-03/8397 від 12.08.2024 констатувала, що указані сертифікати не відповідають вимогам ст.16 Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження; визначено суму митних платежів, що підлягають доплаті до Державного бюджету за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ, а саме всього 1 045 192,81 грн, у тому числі: ввізне мито – 870 994,01 грн, ПДВ – 174 198,80 грн., яка відображена у акті, складеному за результатами документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ "РОУДГЕБ" вимог законодавства від 11 вересня 2024 року №32/24/7.3-19/43994030, яким встановлено порушення підприємством вимог Протоколу І Угоди, Доповнення І до Регіональної конвенції, МК України та ПК України.

Відповідь митних органів Республіки Польща у цій справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни та посвідчує важливі факти, які мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом по справі в розумінні п.8 ст.336, п.5 ч.1 ст.352 МК України та у взаємозв`язку із положеннями ст.495 МК України, і цей доказ нічим не спростований.

Таким чином, досліджені у справі докази у своїй сукупності достатньо підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «РОУДГЕБ» і випуск у вільний обіг товару за аналізованими по справі митними деклараціями типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифікатів з перевезення товару EUR.1, видача яких за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митних деклараціях преференції за кодом 410 і, як наслідок, неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Разом з тим, враховуючи направлення Волинською митницею матеріалів справи на розгляд суду в межах визначеного ч.1 ст.467 МК України шестимісячного строку для накладення адміністративного стягнення з дня виявлення правопорушення та подальшу хронологію руху справи, строк для накладення адміністративного стягнення на дату розгляду справи судом не сплив, відтак доводи апеляційної скарги захисника в цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.

Митним органом доведено належними і достатніми доказами, а судом належно обґрунтовано у постанові, що ОСОБА_1 є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, та вчинив дії, що складають об`єктивну сторону ст.485 МК України.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує апелянт в своїй апеляції, немає.

Постанова судді є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника Крючкова В.О. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року стосовно останнього – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду О.М. Клок

Оригінал: reyestr.court.gov.ua