Постанова від 04 серпня 2026 р. у справі №163/1246/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/1246/26 Провадження №33/802/765/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Тарновської О.В., представника митниці Пойди Г.І. (в режимі відеоконференції), захисника Бохонковича В.Є., розглянувши апеляційну скаргу захисника Бохонковича В.Є. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ «ОЛЛ ВЕСТ КАР» (код ЄДРПОУ 43591514), РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості товару, а саме 25 583,89 грн (двадцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 89 копійок).

Також стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він у період з 10.04.2020 по 09.12.2025 обіймав посаду керівника ТОВ «ОЛЛ ВЕС І КАР» (код ЄДРПОУ 43591514), під час митного оформлення товару: «Легковий автомобіль, призначений для перевезення людей, що був у використанні, марка: VOLKSWAGEN, модель: GOLF, призначення: пасажирський, № кузова: НОМЕР_2 ...» вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на загальну суму 25 583,89 грн (двадцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три гривні 89 копійок), шляхом подання митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1 № А751963, який, згідно з офіційною відповіддю, не є автентичним документом, не був виданий та завірений Митницею Міхаловце, як зазначено в графі 11, відтак митний орган вважає його підробленим, і став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи у зв`язку з неповнотою та необ`єктивністю її розгляду. Вказує про те, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, а також умисел на його вчинення. Товар був задекларований на підставі отриманих від продавця сертифікатів EUR.1, доказів щодо їх не автентичності матеріали справи не містять. В рішенні суду не мотивовано чому в основу обвинувачення покладено документи надані Республікою Словаччина, та відхилено подані на Волинську митницю. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, міркування представника митниці, яка заперечила подану апеляційну скаргу і просила рішення судді залишити без змін, доходжу наступного висновку.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вказаних вимог закону дотримався.

Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них належну юридичну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Доводи захисника щодо непричетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного правопорушення є безпідставними та спростовуються сукупністю доказів у справі.

Так, факт ввезення на митну територію України ОСОБА_1 , як директором ТОВ «ОЛЛ ВЕСТ КАР», через особу, уповноважену на декларування товарів, агента з митного оформлення ТОВ «БЕСТ БРОК ЗАХІД» до митного поста «Луцьк» Волинської митниці для митного оформлення та подання декларації ІМ40ДЕ №22UA205170025806U7 та сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR. №А751963, відповідно до яких в митному режимі «імпорт» від компанії UAB «AUTOLAPAS» (Литва) в адресу ТОВ «ОЛЛ ВЕСТ КАР» (м.Луцьк) слідував товар «легковий автомобіль…», не заперечується в апеляційній скарзі.

У цій митній декларації в графі 36 заявлена преференція за кодом 410 при сплаті мита за митне оформлення вищевказаного товару на підставі сертифікату з перевезення товару форми EUR.1 №А751963.

Уповноважений митного органу Словаччини листом від 17.11.2025 №590575/2025-2000801/47 інформував про результати перевірки сертифікатів з перевезення товару, відповідно до статей 31 і 32 Доповнення 1 Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження; повідомив, що сертифікати з перевезення EUR.1 в тому числі EUR.1 №А751963 не є автентичним документом, не був виданий та завірений Митницею Міхаловце, як зазначено в графі 11, відтак митний орган вважає його підробленим.

Начальник управління контролю та адміністрування митних платежів Волинської митниці у доповідній записці від 29.12.2025 №15/15-03/14951 надала висновок про те, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 в тому числі А751963 не може бути підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до задекларованих товарів

Відповідно до акту від 25.02.2025 № 20/26/7.3-19/17/43591514 «Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ОЛЛ ВЕСТ КАР» вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за МД ІМ40ДЕ №22UA205170025806U7» проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ОЛЛ ВЕСТ КАР» вимог митного та податкового законодавства; загальна сума недоборів митних платежів, яка підлягає сплаті, становить 25 583,90 грн.

Відтак дослідженими у справі докази підтверджують той факт, що переміщення в адресу ТОВ «ОЛЛ ВЕСТ КАР» і випуск у вільний обіг товару за аналізованою по справі митною декларацією відбулося з використанням фіктивного сертифікату про походження товару форми EUR.1 відповідно, відображенням у митній декларації неправдивих відомостей щодо країни походження товару і, як наслідок, неправомірного застосування преференції, тобто неправомірного звільнення від сплати митних платежів в обсязі, передбаченому чинним законодавством України.

Відповідь митних органів Словаччини, отримана у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, складеним і виданим службовою особою від імені органу державної влади іноземної держави, який посвідчує обставини, що мають правове значення, а тому є належним і допустимим доказом у справі в розумінні ст. 495 МК України.

Митним органом доведено належними і достатніми доказами, а судом належно обґрунтовано у постанові, що ОСОБА_1 є суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, та вчинив дії, що складають об`єктивну сторону ст.485 МК України.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує апелянт в своїй апеляції, немає.

Підстав для передачі матеріалів провадження прокурору суддя не вбачає.

Постанова судді є законною та такою, що винесена відповідно до вимог МК України і КУпАП, а підстави для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника Бохонковича В.Є. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 18 червня 2026 року стосовно останнього – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суд О.М. Клок