Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №521/6598/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа №521/6598/25

Провадження №2/521/5283/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мурзенко М.В.,

при секретарі Корнієнко Л.В.,

за участі представника позивача адвоката Землякова О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаюжибейського районного суду м.Одеси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся з позовом представник ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 38 123,16 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.09.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2054443. Договір було підписано електронним підписом позичальника та відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. 26.01.2022 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВ «Мілоян» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 2054443. 10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2054443, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «Мілоян», а ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги грошових коштів в сумі 21 410,20 грн., з яких: 3 687,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 422,20 грн. - сума заборгованості за процентами, 301,00 грн. – заборгованість за комісіями.

Також, 25.09.2021 року між ТОВ «ФК «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір № 77738287. Договір було підписано електронним підписом позичальника та відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до п.2 Договору про надання позики – сума позики становить 5500 грн; процентна ставка становить 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою. 22.02.2022 року між ТОВ «ФК «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №22/02/22, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «1Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77738287. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 77738287, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «1Безпечне агентство необхідних кредитів», а ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги грошових коштів в сумі 16 712,96 грн., з яких: 5 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 11 212,06 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0,90 грн – нараховані 3% річних.

За вказаними кредитними договорами позичальник повинен був повернути кредити, сплатити проценти за користування кредитами та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договорами, однак, свого обов`язку відповідач не виконав, у зв`язку з чим, представник позивача вимушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м.Одеси від 05 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Хаджибейського районного суду м.Одеси від 06 серпня 2025 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість у загальному розмірі в сумі 38 123 (тридцять вісім тисяч сто двадцять три) грн. 16 коп., з яких:

за Договором позики № 2054443 від 17.09.2021 р. в розмірі 21 410 (двадцять одна тисяча чотириста десять) 20 грн., з яких:

-3 687 (три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу,

-17 422 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 20 коп. - сума заборгованості за відсотками;

-301 (триста одна) грн. 00 коп. – сума заборгованості за комісіями;

за Договором позики № 77738287 від 25.09.2021 р. в розмірі 16 712 (шістнадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 96 коп., з яких:

- 5 550 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу:

- 11 212 (одинадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 06 коп. - сума заборгованості за процентами;

- 0 грн. 90 коп. – нараховані 3% річних.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 15 квітня 2026 року вказане заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 14 травня 2026 року вирішено питання витребування доказів.

Представник позивача ТОВ «Коллект центр» в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився.

Від представниці відповідача, ОСОБА_2 , через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на відсутність доказів укладення відповідачем кредитних договорів, отримання ним кредитних коштів, невідповідність наданого позивачем розрахунку заборгованості умовам кредитних договорів, несправедливі умови нарахування відсотків, відсутність доказів надання правничої допомоги, неспівмірність заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу із складноістю справи, ціною позову, часом, витраченим адвокатом на її надання, значенню справи для сторін.

Справу розглянуто в змішаній (паперовій та електронній) формі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно ст. 652 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини.

У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що будь - який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

Таким чином, скріпивши Договір підписами, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання повернути отримані кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1050ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 17.09.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 2054443, відповідно до умов якого Товариством було надано позичальнику кредит в сумі 4 300,00 грн. (п. 1.2.договору) строком на 30 днів (п. 1.3. договору) зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2. договору), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом— 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6. договору), комісія за видачу кредиту— 301 грн. 00 коп. (п. 1.5.1. договору), що підтверджується копією вказаного договору (а.с.6-10).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора U28954, що був надісланий на телефонний номер відповідача у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою Позикодавцем, Позичальник/Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 2054443 від 17.09.2021 р., ідентифікований ТОВ «МІЛОАН». Акцепт договору позичальником. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 17.09.2021, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с. 25).

На виконання умов вказаного договору, на поточний рахунок відповідача НОМЕР_2 в АБ «Південний» були перераховані кредитні кошти в сумі 4 300 грн., що підтверджується копією довідки ТОВ ФК «Елаєнс» від 07.02.2025 р. (а.с. 25зв.), випискою по рахунку, наданою АБ «Південний» (а.с. 199)

Також судом встановлено, що 25.09.2021 р. між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77738287, відповідно до умов якого, відповідачеві було надано позику у сумі 5 500,00 грн. (п. 2.1. договору) строком на 30 днів (п. 2.2. договору) зі сплатою відсотків за користування позикою: базова ставка — 1,99 % в день, знижена відсоткова ставка 0,6965 % в день (п. 2.2. договору), що підтверджується копією вказаного договору (а.с.18).

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора EOG3sYdYUG, що був надісланий на телефонний номер відповідача у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На виконання умов вказаного договору, на поточний рахунок відповідача НОМЕР_3 в АБ «Південний» були перераховані кредитні кошти в сумі 5500 грн., що підтверджується копією довідки ТОВ ФК «Фінекспрес» від 17.02.2025 р. (а.с. 27зв.), випискою по рахунку, наданою АБ «Південний» (а.с. 200)

Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи представниці відповідача про відсутність доказів укладення відповідачем кредитних договорів та отримання кредитних коштів.

Також судом встановлено, що 26 січня 2022 року ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача за укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем

договором про споживчий кредит № 2054443 від 17.09.2021 р., що підтверджується копією договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 року, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с.37-39), платіжного доручення про перерахунок коштів № 324190002 від 27.01.2022 р. (а.с. 39зв.), актів приймання-передавання реєстрів боржників від 26.01.2022 р. (а.с. 40), реєстру боржників (а.с. 40зв.-41).

В подальшому право вимоги за до відповідача за укладеним між ТОВ «Мілоан» та відповідачем договором про споживчий кредит № 2054443 від 17.09.2021 р. було відступлене на користь позивача, що підтверджується копією договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги№ 10-03/2023/01 від 10.03.2023, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 50-52), акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023 р. (а.с. 53зв.), реєстру боржників (а.с. 54-55), акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.03.2023 р. (а.с. 53).

Також судом встановлено, що 22 лютого 2022 року ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «ФК «Вердикт Капітал» право вимоги до відповідача за укладеним між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77738287 від 25.09.2021 р., що підтверджується копією договору факторингу№ №22/02/22, укладеного між «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Вердикт Капітал» (а.с. 42-44), актів приймання-передавання реєстру боржників від 22.02.2022 р. (а.с. 44 (зв.), платіжного доручення № 333740001 від 23.02.2022р (а.с. 45), реєстру боржників (а.с.45зв.-46).

В подальшому право вимоги за до відповідача за укладеним між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77738287 від 25.09.2021 р. було відступлене на користь позивача, що підтверджується копією договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги№ 10-01/2023 від 10.01.2023, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» (а.с. 56-58), акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 р. (а.с. 593зв.), реєстру боржників (а.с. 60-61), акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023 р. (а.с. 58зв).

Суд частково погоджується з доводами сторони відповідача про невідповідність розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 205443 від 17.09.2021 р. його умовам з огляду на наступне.

З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 03.04.2025 р. заборгованість відповідача за укладеним 17.09.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та відповідачем договором про споживчий кредит № 2054443 складає 21 410 грн. 00 коп, в т.ч. -3 687 (три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 422 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 20 коп. - сума заборгованості за відсотками; 301 (триста одна) грн. 00 коп. – сума заборгованості за комісіями. (а.с. 35).

З наданої позивачем копії відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором № 205443 від 17.09.2021 р. (а.с. 26-27) вбачається, що 17.09.2021 року кредитні кошти в сумі 4300 грн. 00 коп. було надано відповідачу, нараховано йому комісію в сумі 301 грн. 00 коп., протягом 30 днів нараховано відсотки за ставкою 0,88 % в день, що відповідає умовам укладеного договору.

Згідно п. 2.2.1. договору, позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожний день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору

Пунктом 2.3. вказаного договору передбачено умови його пролонгації, відповідно до яких його може бути пролонговано на пільгових або стандартних умовах.

Так, згідно п.2.3.1.1. договору, позичальник має право, неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі – Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням

https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору.

Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці нижче, з якої вбачається, що максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту становить 3.00% при продовженні строку на 3 дні; 5.00% при продовженні строку на 7 днів; 10.00% при продовженні строку на 15 днів.

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.».

Водночас, пунктом 2.3.1.2. кредитного договору визначено порядок пролонгації на стандартних (базових) умовах, а саме:

«Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 див. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. Договору.

У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.»

З наданої позивачем копії відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за договором № 205443 від 17.09.2021 р. (а.с. 26-27) вбачається, що позичальником тричі було пролонговано кредитний договір строком на 7 днів (з 17.10.2021 р., з 24.10.2021 року, з 31.10.2021 р.), сплачено комісію за пролонгація договору згідно п. 2.3.1.1. кредитного договору, частково погашено проценти за користування кредитом та тіло кредиту.

В подальшому платежі на погашення кредиту не вносились, у зв`язку із чим йому протягом 60 днів з 08.11. 2021 р. по 06.01.2022 р. було нараховано відсотки за користування кредитом за стандартною (базовою) процентною ставкою, що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

Вказаним договором не передбачено нарахування відсотків поза строком кредитування, у зв`язку із чим суд доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення відсотків за користування кредитом в заявленій позивачем до стягнення сумі 17 422 грн. 20 коп. та про стягнення їх в меншому розмірі, а саме в сумі 12 076 грн. 05 коп.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за укладеним 17.09.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та відповідачем договором про споживчий кредит № 2054443 станом на 03.04.2025 року в сумі 16 064 грн. 05 коп., в т.ч.:

-3 687 (три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу,

-12 076 грн. (дванадцять тисяч сімдесят шість) грн. 05 коп. - сума заборгованості за відсотками;

-301 (триста одна) грн. 00 коп. – сума заборгованості за комісією.

Водночас судом відхиляються доводи сторони відповідача про невідповідність наданого позивачем розрахунку заборгованості умовам укладеного 25.09.2021 р. між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77738287 станом на 10.01.2023 р. (а.с. 34) з огляду на наступне.

Так, згідно п. 4 укладеного між сторонами договору, відсотки за користування кредитом нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Згідно п. 5.2. вказаного договору, позичальник до моменту підписання договору вивчивцей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі – Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно п. 1.3.вказаних Правил в редакції, що діяла на момент укладення договору, правила є невід`ємною частиною договору позики, що укладається між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та позичальником. (а.с. 19).

Згідно п. 6.5. вказаних Правил, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування

Згідно п. 7.12-7.16. вказаних Правил, з метою недопущення наслідків понадстрокового користування Позикою Сторони домовились, що у разі якщо у Позичальника на дату закінчення Строку Позики наявна Заборгованість за Договором позики і Позичальником не оформлено Пролонгацію, Строк Позики автоматично подовжується на один календарний день (далі – Автопролонгація).

Строк Автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення Строку Позики. При Автопролонгації змінюється кінцева дата Строку Позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на один календарний день.

Проценти під час Автопролонгації нараховуються за базовою процентною ставкою, вказаною в Договорі позики.

Позичальник не заперечує та погоджується, що Автопролонгація може здійснюватися необмежену кількість разів та не потребує додаткового документального оформлення з боку Сторін. Позичальник погоджується, що застосування повторної Автопролонгації здійснюється за умови наявності непогашеної Позики (її частини) та не потребує додаткової згоди Позичальника.

Подовження Строку Позики на умовах Автопролонгації припиняється у разі якщо на протязі 90 Автопролонгацій поспіль Позичальником не погашено Позику. (а.с. 22)

З наданого ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» розрахунку (а.с. 30) вбачається, що станом на 22.02.2022 р. заборгованість відповідача за укладеним 25.09.2021 р. між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77738287, з врахуванням внесених відповідачем на погашення кредиту сум, становить 16 712 грн. 06 коп., в т.ч. заборгованість за кредитом— 5500 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом— 11 212 грн. 06 коп. (а.с. 30-31).

З вказаного розрахунку вбачається, що нарахування відсотків здійснювалось протягом первісного строку кредитування (30 днів) за пільговою ставкою 0,6965% в день, протягом наступних 90 днів— за базовою ставкою 1,99 % в день, що відповідає умовам вказаного договору.

Також, правомірними є вимоги про стягнення 3% річних від простроченої суми за період з 22.02.2022 р. по 23.02.2022 р. включно на суму непогашеного кредиту в сумі 5500 грн. 00 коп. в розмірі 0 грн. 90 коп. згідно ст. 625 ЦК України.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за укладеним 25.09.2021 р. між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77738287, станом на 10.01.2023 року, в сумі 16 712 (шістнадцять тисяч сімсот дванадцять) грн. 96 коп., з яких:

- 5 550 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу:

- 11 212 (одинадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 06 коп. - сума заборгованості за процентами;

- 0 грн. 90 коп. – нараховані 3% річних.

Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 32 777 грн. 01 коп., в т.ч.

-16 064 грн. 05 коп.—заборгованість за укладеним 17.09.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та відповідачем договором про споживчий кредит № 2054443 станом на 03.04.2025 року;

-16 712 грн. 96 коп.— заборгованість за укладеним 25.09.2021 р. між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77738287 станом на 10.01.2023.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про несправедливість умов щодо нарахування відсотків з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Умови щодо нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі, зазначеному у відповідному договорі, не є несправделивими, оскільки їх розмір погоджено сторонами, надання кредиту з застосуванням пільгових ставок протягом первісно погодженого сторонами строку кредитування та застосування стандартної відсоткової ставки за користування кредитом у разі пролонгації строку користування кредитом, не створює істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, стимулює споживача до повернення кредиту у строк, первісно погоджений сторонами, протягом якого застосовується пільгова відсоткова ставка за користування кредитом.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог в сумі 2603 грн. 37 коп.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стороною позивача заявлено до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 13 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду копію договору про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 р., укладеного між позивачем та АО «Лігал Асістенс» (а.с. 68-69), прайс-листа, затвердженого рішенням загальних зборів АО «Лігал Всістанс» № 01-11/2023 від 01.11.2023 р. (а.с. 69зв.-70), платіжної інструкції № 0510920004 від 04.04.2025 р. на суму 117 000 грн. 00 коп. (а.с. 71), заявки на надання юридичної допомоги № 16 від 01.03.2025 р. (а.с. 72), витягу з Акту № 6 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025 р. (а.с. 73).

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, законом передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов`язок доведення не співмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.

Суд зауважує, що судові витрати на професійну правничу допомогу мають бути спів мірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом,витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

У розумінні приписів частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас у частинах третій, четвертій, дев`ятій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Наведені висновки відповідають висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22.

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Отже, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Оцінюючи заявлену до стягнення суму судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн. на відповідність критерію обґрунтованості та пропорційності таких витрат до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, складності справи, суд доходить висновку про заявлена до стягнення сума вочевидь вказаному критерію не відповідає, оскільки предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, витрати на надання усної консультації з вивченням документів не є судовими витратами в розумінні ст. 133, 137 ЦПК України.

Також з відомостей, що містяться на сайті «Судова влада» вбачається, що подання такого позову є типовим.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами до 10 % ціни позову, що складає 3812 грн. 31 коп.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме в сумі 3277 грн. 67 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 268, ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість у загальному розмірі в сумі 32 777 грн. (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 01 коп., з яких:

заборгованість за укладеним 17.09.2021 р. між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 Договором про споживчий кредит № 2054443, станом на 03.04.2025 року, в сумі 16 064 грн. 05 коп., в т.ч.:

-3 687 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу,

-12 076 грн. грн. 05 коп. - сума заборгованості за відсотками;

-301 грн. 00 коп. – сума заборгованості за комісією.

заборгованість за укладеним 25.09.2021 р. між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 77738287, станом на 10.01.2023 року, в сумі 16 712 грн. 96 коп., в т.ч.

- 5 500 грн. 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу:

- 11 212 грн. 06 коп. - сума заборгованості за процентами;

- 0 грн. 90 коп. –3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2603 грн. (дві тисячі шістсот три) гривні 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ: 44276926) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3277 (три тисячі двісті сімдесят сім) грн. 67 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги після закінчення його апеляційного перегляду, якщо за його результатами рішення було залишено без змін.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2026 року.

Головуючий: